Ухвала

від 06.02.2025 по справі 908/3274/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 908/3274/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги командитного товариства " Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора"

на рішення господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 (в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду),

додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024

у справі № 908/3274/23

за позовом акціонерного товариства "ОТП БАНК"

до командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора";

командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора";

товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод";

ОСОБА_2 ;

ОСОБА_1

про стягнення 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (далі - КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", відповідач-2) 28.01.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 (в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду), додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі № 908/3274/23 (повний текст постанови складено 08.01.2025).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення їх без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", як юридична особа, згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

З матеріалів касаційної скарги убачається, що представник КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", адвокат Вініченко Владислав Володимирович (на підставі ордера від 05.03.2024 АА № 1416377) 28.01.2025 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак, усупереч вимог пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора".

Судом встановлено, що у КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", станом на дату подання цієї касаційної скарги, не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", про що свідчить відповідь № 6756624, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд" 04.02.2025 за кодом ЄДРПОУ 00951652.

Відповідно до абзацу 2 частини шостої статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Таким чином обов`язок КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" зареєструвати електронний кабінет, встановлений відповідно до абзацу 1 частини шостої статті 6 ГПК України, у випадку, якщо з касаційною скаргою в інтересах КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" звертається адвокат, у якого наявний електронний кабінет, що також убачається з вимог абзацу 2 частини шостої статті 6 ГПК України.

Отже касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України.

Крім того відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У 2023 році до господарського суду Запорізької області надійшов позов акціонерного товариства "ОТП БАНК" (далі - АТ "ОТП БАНК", позивач) про: солідарне стягнення з командитного товариства " Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (далі - КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", відповідач-1), КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод", відповідач-3) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-4) на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США, 33 823 629,88 грн, з них: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн заборгованості за процентами: 252 006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн; солідарне стягнення з КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-5) на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США, 33 823 629,88 грн, з них: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн заборгованості за процентами: 252 006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі № 908/3274/23 позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх обґрунтованість; здійснено розподіл судових витрат. При цьому в мотивувальній частині рішення суд, розглянувши заяви відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 щодо відстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців, відмовив у задоволенні відповідних заяв відповідачів у справі.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3274/23 задоволено; стягнуто з відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 на користь позивача 50 670,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі № 908/3274/23, рішення господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 (в оскаржуваній частині) та додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі № 908/3274/23 залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить, зокрема скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 (в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду), додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі № 908/3274/23; ухвалити нове рішення про відстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців з дня ухвалення рішення та у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Верховний Суд враховує, що вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду має процесуальний (процедурний) характер незалежно від того, вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду.

Отже, під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню та має обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що відповідає принципу пропорційності.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити); якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки в ній не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора"; також до касаційної скарги не додано доказів підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що з огляду на приписи частини другої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно зареєструвати електронний кабінет і надати відомості реєстрації електронного кабінету в ЄСІКС юридичної особи КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" у відповідності до статті 6 ГПК України та надати докази сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн на реквізити для перерахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.

У свою чергу клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі буде розглянуто Судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" на рішення господарського суду Запорізької області від 07.03.2024, додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі № 908/3274/23 залишити без руху.

3. Надати командитному товариству "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

5. Роз`яснити командитному товариству "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос