Рішення

від 24.10.2024 по справі 521/12137/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

24.10.24

Справа № 521/12137/23

провадження № 2/521/485/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Роїк Д.Я.

при секретарі Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Воронкова Володимира Олексійовича, з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві позивач посилається на те, що він працював на посаді завідуючого травматологічним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради з 20.10.2008 р. Однак наказом відповідача від 21.04.2023 р. № 94-К було застосовано до позивача згідно з п. 2 ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України та звільнено позивача 21 квітня 2023 р. за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, пункт 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що наказ відповідача від 21.04.2023 р. № 94-К є безпідставним та незаконним. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне.

Відповідач маєвідкрито упередженеставлення допозивача. Відповідачем було прийнято наказ № 87-к від 27 квітня 2022 року «Про переведення», яким ОСОБА_1 було незаконно усунуто від займаної посади завідуючого травматологічним відділенням, істотно погіршено умови праці та переведено на посаду лікаря-ортопеда-травматолога відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом.

Посилання відповідача у наказі від 21.04.2023 р. № 94-К про те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки станом на цей час наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 29.07.2022 р. № 206-ОД оскаржується в суді, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.12.2022р. № 44-Адм не був належним чином вручений позивачу, доказів ознайомлення ОСОБА_1 із зазначеним наказом у відповідача немає.

29.07.2024 року за клопотанням позивача до матеріалів справи було долучено постанову Одеського апеляційного суду від 23.07.2024 року у справі № 521/16183/22, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 29 липня 2022 року №206-ОД про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани.

Таким чином, на думку позивача, наведені відповідачем накази про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мають юридичної сили з тих або інших підстав та не можуть підтверджувати систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин покладених на нього обов`язків.

З огляду на це позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 21.04.2023 року № 94-К про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря ортопеда-травматолога відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради з 21 квітня 2023 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеною прогулу та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень.

В подальшому, 26.05.2023 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України від 21.04.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Рядчій Т.І.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Малиновського районного суду міста Одеси № 800 від 03.10.2023 року, у зв`язку з Рішенням ВРП від 26.09.2023 року, яким достроково закінчено відрядження судді Рядчої Т.І. до Малиновського районного суду м. Одеси, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 521/12137/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 року справу передано на розгляд судді Роїк Д.Я.

Відповідно до ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 213 ЦПК України, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

09.10.2023 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

Відповідачем Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради в порядкуст.178 ЦПК Україниподано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказується, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (КНП «МКЛ № 1» ОМР) від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення» лікарю ортопеду-травматологу ортопедо-травматологічного відділення з травматологічним пунктом ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання пунктів 2.21, 4.4 посадової інструкції та порушення норм чинного законодавства, а саме наказу МОЗ України від 11.08.2014 р. № 552.

Відповідач зазначає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало грубе порушення лікарем ОСОБА_1 санітарно-гігієнічних норм, неправомірне втручання ним у виконання професійних обов`язків медичної сестри ОСОБА_2 , на яку покладено обов`язок з підготовки та обробки медичного обладнання, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнтів.

Службове розслідування вказаних обставин було проведено комісією по розслідуванню факту порушення санітарно-гігієнічних норм у складі: ОСОБА_3 , заступника медичного директора з загальнолікарняних питань, голови комітету інфекційного контролю голови комісії; Умеренкова П.Є., юрисконсульта секретаря комісії; Черепинського М.А., завідувача операційним блоком; ОСОБА_4 , головної медичної сестри; ОСОБА_5 , лікаря з загальної гігієни; ОСОБА_6 , голови комісії по трудових спорах.

Зазначена комісія, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , дійшла висновку про наявність порушення лікарем ОСОБА_1 трудової дисципліни, у зв`язку із чим рекомендувала керівництву підприємства притягнути до дисциплінарної відповідальності лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 .

Позивач оскаржив наказ КНП «МКЛ № 1» ОМР від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення» до Малиновського районного суду м. Одеси, рішенням якого від 24.11.2022 року у задоволенні позову було відмовлено (рішення набрало законної сили 26.12.2022 року).

19.12.2022 року представник Позивача ОСОБА_8 подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу, яка була повернута апелянту ухвалою від 13.01.2023 року.

Постановою Верховного Суду України від 17.05.2023 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 13.01.2023 року було скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку із цим відповідач зазначає, що даний наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення судом не скасований, не втратив своєї юридичної сили за давністю та не був знятий достроково.

У вересні 2022 року до адміністрації КНП «МКЛ № 1» ОМР поступили три скарги від пацієнтів на лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 .

В ході проведеного службового розслідування фактів, викладених у скаргах пацієнтів ОСОБА_9 від 22.09.2022 р., ОСОБА_10 від 23.09.2022 р., ОСОБА_11 від 27.09.2022 р. було встановлено неналежне виконання лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 , який був лікуючим лікарем лейтенанта ЗСУ ОСОБА_9 , своїх службових обов`язків, а саме: відсутність щоденних обходів хворого, щоденних оглядів хворого як самостійно, так і разом з медичною сестрою; неповнота ведення медичної документації вказаного хворого, частково ведення медичної документації недержавною (російською) мовою.

При цьому лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було порушено наступні обов`язки згідно посадової інструкції: проводити обходи хворих у відділенні, а також профільних хворих, які знаходяться у анестезіологічному відділенні (п. 2.23); щоденно проводити обхід в травмпункті та палатах відділення разом з медичною сестрою (п. 2.32); вести медичну документацію стаціонарного хворого та журналів травмпункту, відділення екстреної медичної допомоги за встановленими зразками та вимогами (п. 2.34); щодня проводити обходи хворих відділення, оглядати всіх хворих, що поступили у відділення протягом 24 годин (п. 2.36). Лікар ортопед-травматолог несе відповідальність: за повноту обстеження хворих, ефективність проведеного лікування (п. 4.6); за невиконання положень дійсної посадової інструкції (п. 4.12); за неякісне ведення медичної документації та недостатність інформації, що вноситься до документації, в межах, визначених чинним законодавством України, наказами підприємства та локальними нормативними актами (п. 4.21).

Щодо фактів, викладених у скарзі ОСОБА_10 від 23.09.2022 р. та скарзі сержанта ЗСУ ОСОБА_11 від 27.09.2022 р., то проведеною перевіркою можливі порушення з боку лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

У зв`язку із цим та з метою спростування посилань позивача на упереджене ставлення до нього, адміністрація КНП «МКЛ № 1» ОМР замість накладання дисциплінарного стягнення вирішила передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу в порядку ст. 152 КЗпП України (наказ від 08.11.2022 року № 306-ОД «Про передачу питання про порушення трудової дисципліни на розгляд органу трудового колективу»).

Питання щодо порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні профкому 15.11.2022 року, за результатами якого члени профкому дійшли до висновку про наявність проблеми неуважного ставлення до пацієнтів з боку ОСОБА_1 та рекомендували останньому дотримуватись у роботі посадової інструкції та приділяти увагу дотриманню норм етики та деонтології.

Однак, як вказує відповідач, позивач до думки трудового колективу не дослухався і знову порушив трудову дисципліну, за що наказом директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» лікарю ортопеду-травматологу ОСОБА_1 було оголошено догану (невиконання пунктів 2.2, 2.3, 4.15 посадової інструкції).

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало те, що за період роботи з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було проліковано 52 пацієнта, але інформація до ЕСОЗ (Електронна система охорони здоров`я) внесена тільки по 2 випадкам.

У зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному із наказом від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» його було ознайомлено у перший день виходу на роботу 10.01.2023 року в приміщенні травмпункту лікарні у присутності працівників: юрисконсульта Безуглого К.В., старшого інспектора з кадрів ОСОБА_12 , лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_13 , старшої медичної сестри відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_14 .

Позивач отримав наказ від 28.12.2022 року № 44-Адм особисто в руки, прочитав його, зняв фотокопію, але від проставлення підпису про ознайомлення ухилився, при цьому заявив, що нічого підписувати не буде по рекомендації свого адвоката. За даним фактом був складений акт про відмову від підписання наказу від 10.01.2023 року.

Таким чином, за думкою відповідача, на момент прийняття рішення про накладення останнього дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 і видання наказу від 21.04.2023 року № 94-К до позивача були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани наказом від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення», наказом від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а також було винесено рішення по факту порушення трудової дисципліни трудовим колективом (протокол засідання профспілкового комітету від 15.11.2022 р. № 7).

Відповідач вказує на те, що вказані заходи дисциплінарного стягнення не були скасовані рішенням суду, не втратили своєї юридичної сили за давністю та не були зняті достроково.

28.02.2023 року лікар ортопед-травматолог ОСОБА_1 після чергування не з`явився на ранкову доповідь о 8:00 годині до заступника медичного директора з хірургії ОСОБА_15 . Для з`ясування причин відсутності доповіді ОСОБА_1 до ординаторської відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом вирушили заступник медичного директора з хірургії ОСОБА_15 , директор ОСОБА_16 , заступник медичного директора з загально-лікарняних питань ОСОБА_3 , заступник директора з кадрових питань ОСОБА_17 , які знайшли лікаря ОСОБА_1 у неадекватному стані з підозрою на алкогольне сп`яніння. Від пропозиції здати кров на наявність етилового спирту лікар ОСОБА_1 відмовився, послався на втому.

В цей же день на лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 поступила скарга від пацієнта ОСОБА_18 , який скаржився на те, що при зверненні 27.02.2023 року до травмпункту КНП «МКЛ № 1» ОМР із болем в колінному суглобі черговий лікар ОСОБА_1 не прийняв його безпосередньо в приміщенні травмпункту, а змусив самостійно йти до нього у відділення ортопедії та травматології (знаходиться на другому поверсі в іншій будівлі). ОСОБА_1 прийняв хворого в ординаторській, де запропонував зробити дослідження МРТ 07.03.2023 р., порекомендував прикладати лід. Для оформлення довідки про звернення за медичною допомогою для надання за місцем роботи пацієнт ОСОБА_18 був змушений ще кілька разів ходити в травмпункт і повертатися до ординаторської відділення ортопедії та травматології. Інших заходів із надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 здійснено не було, направлення на амбулаторне лікування не виписувалося.

Наказом директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 03.03.2023 року № 87-ОД було утворено комісію по розслідуванню фактів порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 .

08.03.2023 року лікар ОСОБА_1 надав пояснювальну записку, в якій всі звинувачення у скарзі відкидав, заявив, що діяв згідно протоколу допомоги, при цьому підтвердив, що огляд хворого ОСОБА_18 проводився в приміщенні ординаторської відділення ортопедії та травматології.

Додатково завідувачем відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_19 на ім`я директора лікарні був наданий рапорт про порушення лікарем ОСОБА_1 обов`язків щодо введення медичної інформації до ЕСОЗ.

20.04.2023 року комісія з розслідування фактів порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 у складі медичного директора ОСОБА_20 , юрисконсульта ОСОБА_21 , заступника медичного директора з загально-лікарняних питань, голови первинної профспілкової організації Назімкіної І.А., заступника директора з кадрових питань Габелко А.І., завідувача відділенням ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_19 , дослідивши всі наявні матеріали, дійшла висновків про порушення лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 під час чергування 27.02 28.02.2023 року при зверненні до травмпункту лікарні пацієнта ОСОБА_18 пунктів 2.1, 2.8, 2.35 посадової інструкції лікаря ортопеда-травматолога від 01.05.2022 р., п. 2.5, п. 2.6 Положення про цілодобовий травматологічний пункт, затвердженого наказом МОЗ України від 30.03.1994 р. № 41, Настанови 00359. Пошкодження коліна (Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. Адаптовані для України групою експертів МОЗ України).

Дані порушення полягали у прийомі хворого у відділенні ортопедії та травматології, а не приміщенні травмпункту, ненаданні хворому якісної медичної допомоги у повному обсязі, ненаданні направлення на амбулаторне лікування, повторним порушенням обов`язків щодо внесення інформації до ЕСОЗ, а саме: внесення інформації не в повному обсязі і з порушенням строків (п. 2.2 посадової інструкції: своєчасно, якісно та не пізніше кінця місяця вводити всіх прийнятих хворих до ЕСОЗ; п. 2.3: вміти володіти системою для введення хворих до ЕСОЗ (виписувати електронні направлення, створювати взаємодії, відкривати МВТН, вводити всі послуги); п. 4.15: критеріями оцінки виконання роботи лікаря ортопеда-травматолога є, в тому числі, внесення послуг до системи ЕСОЗ; п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 наказу директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 24.04.2020 р. № 71-осн «Про впровадження електронних медичних записів у КНП «МКЛ № 1» ОМР»).

В результаті, як зазначає відповідач, враховуючи систематичність вказаних порушень, а також те, що лікар ОСОБА_1 раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності (наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 29.07.2022 р. № 206-ОД; наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.12.2022 р. № 44-Адм.), громадського стягнення (протокол засідання профспілкового комітету від 15.11.2022 р. № 7), проте застосовані заходи дисциплінарного та громадського стягнення не дали позитивних наслідків, і працівник продовжує вчиняти дисциплінарні проступки, комісія рекомендувала адміністрації лікарні застосувати до лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення).

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що у директора КНП «МКЛ № 1» ОМР були всі підстави для накладення на позивача дисциплінарних стягнень за допущені ним порушення трудової дисципліни, а позов ОСОБА_1 до КНП «МКЛ № 1» ОМР є безпідставним і необґрунтованим. У зв`язку з чим, просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про допит свідків: старшого інспектора з кадрів ОСОБА_12 , лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_13 , старшої медичної сестри відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_14 , які разом з юрисконсультом Безуглим К.В. особисто вручали позивачу наказ від 28.12.2022 року № 44-Адм, про що склали акт від 10.01.2023 року про відмову від підписання наказу та можуть підтвердити суду ці обставини.

Дане клопотання було судом задоволено.

12.06.2023року позивачподав досуду відповідьна відзив,у якомузазначив,що непогоджується зтвердженням відповідачапро те,що рішення Малиновськогорайонного судум.Одеси від24.11.2022року усправі №521/16183/22щодо оскарженнянаказу КНП «МКЛ № 1» ОМР від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення» набрало законної сили, посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду України від 17.05.2023 року по справі № 521/16183/22, якою було скасовано ухвалу Одеського апеляційного суду від 13.01.2023 року про повернення апеляційної скарги.

З огляду на це, на думку позивача, наказ від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення» станом на цей час не має юридичної сили у зв`язку із оскарженням його у суді та не може підтверджувати систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин покладених на нього обов`язків.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач послався на роз`яснення, викладені у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), згідно яких підставами для неврахування дисциплінарного стягнення при звільненні за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України є втрата таким стягненням юридичної сили за давністю або зняття його достроково в порядку ст. 151 КЗпП України.

Сам по собі факт оскарження накладення дисциплінарного стягнення у суді, на думку відповідача, не може свідчити про втрату цим дисциплінарним стягненням юридичної сили.

Допитані в залі суду свідки показали, що 10.01.2023 року в приміщенні травмпункту лікарні юрисконсульт Безуглий К.В., старший інспектор з кадрів Кравченко Я.І., лікар ортопед-травматолог ОСОБА_13 та старша медична сестра відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_14 вручали лікарю ортопеду-травматологу ОСОБА_1 наказ від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який ОСОБА_1 прочитав, зняв фотокопію, але підпис про ознайомлення не поставив, посилаючись на рекомендації свого адвоката.

Потім черезприблизно 2 2,5години юрисконсультБезуглий К.В.склав актпро відмовувід підписаннянаказу від10.01.2023р.,який увідділі кадрівбув підписаний ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_22

25.07.2024 року представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки вступної та резолютивної частини постанови Одеського апеляційного суду від 23.07.2024 року у справі № 521/16183/22, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 29 липня 2022 року №206-ОД про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани.

25.07.2024 року представником відповідача були надані додаткові пояснення, відповідно до яких навіть якщо не брати до уваги догану, накладену наказом від 29.07.2022 року № 206-ОД, яка є предметом іншого судового розгляду, у відповідача були усі підстави для звільнення позивача з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, оскільки в даному випадку мала місце систематичність невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, тобто достатньо повторного порушення трудової дисципліни (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р.).

Представник позивача в судове засідання з`явився, свої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті з урахуванням наданих учасниками справи пояснень та показань свідків суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді завідуючого травматологічним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради з 20.10.2008 р.

27.04.2022 року позивач був переведений на посаду лікаря-ортопеда-травматолога відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом.

Наказом директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 29.07.2022 року № 206-ОД «Про застосування дисциплінарного стягнення» позивачу було оголошено догану за невиконання пунктів 2.21, 4.4 посадової інструкції та порушення норм чинного законодавства, а саме наказу МОЗ України від 11.08.2014 р. № 552.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало грубе порушення позивачем санітарно-гігієнічних норм, неправомірне втручання ним у виконання професійних обов`язків медичної сестри ОСОБА_2 , на яку покладено обов`язок з підготовки та обробки медичного обладнання, що могло нанести шкоду життю та здоров`ю пацієнтів.

Службове розслідування вказаних обставин було проведено комісією по розслідуванню факту порушення санітарно-гігієнічних норм у складі ОСОБА_3 , заступника медичного директора з загальнолікарняних питань, голови комітету інфекційного контролю голови комісії; Умеренкова П.Є., юрисконсульта секретаря комісії; ОСОБА_7 , завідувача операційним блоком; ОСОБА_4 , головної медичної сестри; ОСОБА_5 , лікаря з загальної гігієни; ОСОБА_6 , голови комісії по трудових спорах.

Зазначена комісія, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , дійшла висновку про наявність порушення лікарем ОСОБА_1 трудової дисципліни, у зв`язку із чим рекомендувала керівництву підприємства притягнути до дисциплінарної відповідальності лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 .

Позивач оскаржив наказ КНП «МКЛ № 1» ОМР від 29.07.2022 року № 206-ОД до Малиновського районного суду м. Одеси, рішенням якого від 24.11.2022 року у задоволенні позову було відмовлено.

19.12.2022 року представник позивача ОСОБА_8 подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу, яка була повернута апелянту ухвалою від 13.01.2023 року.

Постановою Верховного Суду України від 17.05.2023 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 13.01.2023 року було скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23.07.2024 року у справі № 521/16183/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 29 липня 2022 року №206-ОД про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани.

У вересні 2022 року до адміністрації КНП «МКЛ № 1» ОМР поступили три скарги від пацієнтів на лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 .

В ході проведеного відповідачем службового розслідування фактів, викладених у скаргах пацієнтів ОСОБА_9 від 22.09.2022 р., ОСОБА_10 від 23.09.2022 р., ОСОБА_11 від 27.09.2022 р. було встановлено неналежне виконання лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 , який був лікуючим лікарем лейтенанта ЗСУ ОСОБА_9 , своїх службових обов`язків, а саме: відсутність щоденних обходів хворого, щоденних оглядів хворого як самостійно, так і разом з медичною сестрою; неповнота ведення медичної документації вказаного хворого, частково ведення медичної документації недержавною (російською) мовою. При цьому лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було порушено наступні обов`язки згідно посадової інструкції: проводити обходи хворих у відділенні, а також профільних хворих, які знаходяться у анестезіологічному відділенні (п. 2.23); щоденно проводити обхід в травмпункті та палатах відділення разом з медичною сестрою (п. 2.32); вести медичну документацію стаціонарного хворого та журналів травмпункту, відділення екстреної медичної допомоги за встановленими зразками та вимогами (п. 2.34); щодня проводити обходи хворих відділення, оглядати всіх хворих, що поступили у відділення протягом 24 годин (п. 2.36). Лікар ортопед-травматолог несе відповідальність: за повноту обстеження хворих, ефективність проведеного лікування (п. 4.6); за невиконання положень дійсної посадової інструкції (п. 4.12); за неякісне ведення медичної документації та недостатність інформації, що вноситься до документації, в межах, визначених чинним законодавством України, наказами підприємства та локальними нормативними актами (п. 4.21).

В порядку ст. 152 КЗпП України наказом КНП «МКЛ № 1» ОМР від 08.11.2022 року № 306-ОД питання про порушення позивачем трудової дисципліни було передано на розгляд трудового колективу.

Питання щодо порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні профкому 15.11.2022 року, за результатами якого члени профкому рекомендували лікарю ортопеду-травматологу ОСОБА_1 більш ретельно дотримуватись у своїй роботі посадової інструкції та приділяти особливу увагу дотриманню норм етики та деонтології.

Наказом директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивач знову був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани у зв`язку із тим, що за період роботи з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 було проліковано 52 пацієнта, але інформація до ЕСОЗ (Електронна система охорони здоров`я) внесена тільки по 2 випадкам, що є порушенням його посадової інструкції: своєчасно, якісно та не пізніше кінця місяця вводити всіх прийнятих хворих до ЕСОЗ (п. 2.2); вміти володіти системою для введення хворих до ЕСОЗ (виписувати електронні направлення, створювати взаємодії, відкривати МВТН, вводити всі послуги) (п. 2.3); критеріями оцінки виконання роботи лікаря ортопеда-травматолога є, в тому числі, внесення послуг до системи ЕСОЗ (п. 4.15), а також п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 наказу директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 24.04.2020 р. № 71-осн «Про впровадження електронних медичних записів у КНП «МКЛ № 1» ОМР».

У зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному із наказом від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» його було ознайомлено у перший день виходу на роботу 10.01.2023 року в приміщенні травмпункту лікарні у присутності працівників: юрисконсульта Безуглого К.В., старшого інспектора з кадрів ОСОБА_12 , лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_13 , старшої медичної сестри відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_14 .

Позивач отримав наказ від 28.12.2022 року № 44-Адм особисто в руки, прочитав його, зняв фотокопію, але від проставлення підпису про ознайомлення ухилився, при цьому заявив, що нічого підписувати не буде по рекомендації свого адвоката. За даним фактом був складений акт про відмову від підписання наказу від 10.01.2023 року.

Дані обставини були підтверджені показаннями свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Суд звертає увагу на те, що частиною 4 ст. 149 КЗпП України встановлено, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Інші форми повідомлення, у тому числі надсилання працівникові наказу поштою, законом не передбачені.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем було додержано порядок ознайомлення працівника із дисциплінарним стягненням.

Натомість позивач, у випадку своєї незгоди із накладеним стягненням мав право оскаржити його у комісії з трудових спорів або суді. Але позивач наданим йому чинним законодавством правом не скористався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення про накладення останнього дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 і видання наказу від 21.04.2023 року № 94-К до Позивача були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани наказом від 28.12.2022 року № 44-Адм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а також було винесено рішення по факту порушення трудової дисципліни трудовим колективом (протокол засідання профспілкового комітету від 15.11.2022 р. № 7).

Вказані заходи дисциплінарного стягнення не були скасовані рішенням суду, не втратили своєї юридичної сили за давністю та не були зняті достроково.

28 лютого 2023 року позивач після чергування не з`явився на ранкову доповідь о 8:00 годині до заступника медичного директора з хірургії ОСОБА_15 .

В цей же день на лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 поступила скарга від пацієнта ОСОБА_18 , який скаржився на те, що при зверненні 27.02.2023 року до травмпункту КНП «МКЛ № 1» ОМР із болем в колінному суглобі черговий лікар ОСОБА_1 не прийняв його безпосередньо в приміщенні травмпункту, а змусив самостійно йти до нього у відділення ортопедії та травматології (знаходиться на другому поверсі в іншій будівлі). ОСОБА_1 прийняв хворого в ординаторській, де запропонував зробити дослідження МРТ 07.03.2023 р., порекомендував прикладати лід. Для оформлення довідки про звернення за медичною допомогою для надання за місцем роботи пацієнт ОСОБА_18 був змушений ще кілька разів ходити в травмпункт і повертатися до ординаторської відділення ортопедії та травматології. Інших заходів із надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 здійснено не було, направлення на амбулаторне лікування не виписувалося.

Наказом директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 03.03.2023 року № 87-ОД було утворено комісію по розслідуванню фактів порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 .

08.03.2023 року лікар ОСОБА_1 надав пояснювальну записку, в якій всі звинувачення у скарзі відкидав, заявив, що діяв згідно протоколу допомоги, при цьому підтвердив, що огляд хворого ОСОБА_18 проводився в приміщенні ординаторської відділення ортопедії та травматології.

Додатково завідувачем відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_19 на ім`я директора лікарні був наданий рапорт про порушення лікарем ОСОБА_1 обов`язків щодо введення медичної інформації до ЕСОЗ.

З 10.03.2023 року по 24.03.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

На засідання комісії з розслідування фактів порушення трудової дисципліни 31.03.2023 року Позивач не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, пояснень не надсилав.

З 30.03.2023 року по 07.04.2023 року ОСОБА_1 знову перебував на лікарняному.

На засідання комісії з розслідування фактів порушення трудової дисципліни 20.04.2023 року Позивач також не з`явився, повідомлявся належним чином, запропонованих пояснень не надсилав.

20.04.2023 року комісія з розслідування фактів порушення трудової дисципліни лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 у складі медичного директора ОСОБА_20 , юрисконсульта ОСОБА_21 , заступника медичного директора з загально-лікарняних питань, голови первинної профспілкової організації Назімкіної І.А., заступника директора з кадрових питань Габелко А.І., завідувача відділенням ортопедії та травматології з травматологічним пунктом ОСОБА_19 , дослідивши всі наявні матеріали, дійшла висновків про порушення лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_1 під час чергування 27.02 28.02.2023 року при зверненні до травмпункту лікарні пацієнта ОСОБА_18 пунктів 2.1, 2.8, 2.35 посадової інструкції лікаря ортопеда-травматолога від 01.05.2022 р., п. 2.5, п. 2.6 Положення про цілодобовий травматологічний пункт, затвердженого наказом МОЗ України від 30.03.1994 р. № 41, Настанови 00359. Пошкодження коліна (Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. Адаптовані для України групою експертів МОЗ України).

Порушення полягали у прийомі хворого у відділенні ортопедії та травматології, а не приміщенні травмпункту, ненаданні хворому якісної медичної допомоги у повному обсязі, ненаданні направлення на амбулаторне лікування, повторним порушенням обов`язків щодо внесення інформації до ЕСОЗ, а саме: внесення інформації не в повному обсязі і з порушенням строків (п. 2.2 посадової інструкції: своєчасно, якісно та не пізніше кінця місяця вводити всіх прийнятих хворих до ЕСОЗ; п. 2.3: вміти володіти системою для введення хворих до ЕСОЗ (виписувати електронні направлення, створювати взаємодії, відкривати МВТН, вводити всі послуги); п. 4.15: критеріями оцінки виконання роботи лікаря ортопеда-травматолога є, в тому числі, внесення послуг до системи ЕСОЗ; п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 наказу директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 24.04.2020 р. № 71-осн «Про впровадження електронних медичних записів у КНП «МКЛ № 1» ОМР»).

В результаті, враховуючи систематичність вказаних порушень, а також те, що лікар ОСОБА_1 раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності (наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 29.07.2022 р. № 206-ОД; наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.12.2022 р. № 44-Адм.), громадського стягнення (протокол засідання профспілкового комітету від 15.11.2022 р. № 7), проте застосовані заходи дисциплінарного та громадського стягнення не дали позитивних наслідків, і працівник продовжує вчиняти дисциплінарні проступки, комісія рекомендувала адміністрації лікарні застосувати до лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення).

Під час проведення службового розслідування комісією з розслідування фактів порушення трудової дисципліни та її засідань позивачу були надані усі можливості для взяття участі у засіданнях, подання своїх заперечень, доказів, які ним не були використані.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

За змістом цієї норми дія або бездіяльність працівника вважаються порушенням трудової дисципліни при наявності таких ознак: якщо дія або бездіяльність є протиправними; якщо вони сталися із вини (навмисної чи необережної) працівника; якщо працівник не виконав обов`язку, що випливає із трудового договору.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Одним із головних елементів вказаної системи є посадова інструкція організаційно-правовий документ, в якому визначено основні завдання, обов`язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді (за відповідною професією).

Варто зазначити, що у постанові ВС України від 06.06.2018 року у справі № 199/2512/16-ц викладено правовий висновок про те, що у разі наявності регулюючого законодавства у сфері певних відносин, якими також охоплена трудова функція працівника, то дотримання даного законодавства також входить до трудової функції працівника і за порушення вказаного законодавства до працівника може бути застосоване дисциплінарне стягнення незважаючи на зміст посадової інструкції.

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Верховний суд у своїй постанові від 22.09.2021 року у справі № 522/5495/17 зазначив, що «порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудовим договором обов`язків без поважних причин, а також недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпоряджаннями роботодавця тощо».

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Догана захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, як-от: Кодексу законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутом, положенням, посадовими інструкціями, контрактом, колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.

Отже, дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків.

Згідно пункту 3 частини першої ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Таким чином, матеріалами справи та наявними у справі доказами підтверджена систематичність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, так як після притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо повторного порушення трудової дисципліни (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9).

Зазначена правова позиція кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 766/8638/16-ц (провадження № 61-28444св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Правова позиція позивача в обґрунтування заявлених ним позовних вимог базується виключно на відсутності, на його думку, систематичності порушень позивачем трудової дисципліни, що виключає можливість його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Інших підстав, в тому числі оскарження фактів встановлених порушень від 27-28.02.2023 року згідно наказу відповідача від 21.04.2023 р. № 94-К, позовна заява не містить.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із специфіки розгляду трудових спорів щодо незаконного звільнення чи накладення дисциплінарного стягнення, обов`язок доведення правомірності таких покладається на роботодавця (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року по справі №309/1228/16-ц).

За такихобставин,оцінивши наданісторонами доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів,а такожналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,достатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,перевіривши всідоводи ізаперечення сторін,показання свідків,враховуючи,що відповідачемКНП «МКЛ№ 1»ОМР доведеносуду правомірністьвиданого директоромпідприємства наказувід 21.04.2023р.№ 94-К «Про накладання дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 » і такі доводи під час судового розгляду підтверджені належними та допустимими доказами та зважаючи на відсутність у позовній заяві інших доказів, які б вказували на необґрунтоване застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого позивачем позову, а тому у задоволенні такого позову слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити позивача на посаді лікаря ортопеда-травматолога відділення ортопедії та травматології з травматологічним пунктом КНП «МКЛ № 1» ОМР та скасувати запис у трудовій книжці позивача про його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України від 21.04.2023 року, суд зазначає, що дані вимоги є похідними від первісних, а відтак оскільки у задоволенні первісних вимог судом відмовлено, в частині зобов`язання вчинити дії щодо поновлення позивача на посаді та скасувати запис у трудовій книжці також слід відмовити.

Так якпозивачу відмовленов поновленніна роботі,вимоги простягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,а такожпро стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які є похідними вимогами, теж задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.40, 139,140,147, 149, 151 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 76-83, 90, 133, 141, 246, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу -залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д.Я. Роїк