Ухвала

від 06.02.2025 по справі 760/8799/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 760/8799/22

провадження № 51-457 ска 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року,

встановив:

Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2022 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі172 519 грн та стягнення вартості безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 172 519 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишено без задоволення. В порядку ст. 294 КУпАП, постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року змінено в частині накладення стягнення та ухвалено вважати накладеним стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 86 259,5 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а в разі неможливості конфіскувати предмети порушення митних правил, ухвалено стягнути вартість таких предметів на суму 172 519,00 грн. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 порушує питання про перевірку постанов судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний розгляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Відповідно до ст. 529 МК України порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частина друга, десята статті 294).

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлені у статті 294 цього Кодексу, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3