Рішення

від 29.01.2025 по справі 161/19779/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19779/24

Провадження № 2-о/161/174/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ГриняО.М., за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А., розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна, Національний банк України, про встановлення факту припинення іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

1.1. Позиція заявника.

25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі заявник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із заявою про встановлення факту припинення іпотеки.

В якості заінтересованих осіб заявник зазначив приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамару Іванівну та Національний банк України (далі заінтересовані особи).

Заява мотивована тим, що заявник є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .

У 2005 році між заявником та ПАТ «Західінкомбанк» був укладений кредитний договір №1410/05-612 від 14 жовтня 2005 року. В забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, заявник передав в іпотеку вищенаведену квартиру, про що був укладений договір іпотеки від 18 жовтня 2005 року.

Заявник вказує, що повністю виконав умови договору кредитного договору, однак у відповідних реєстрах продовжує існувати запис про іпотеку, що унеможливлює розпорядження своїм майном.

Оскільки ПАТ «Західінкомбанк» припинено як юридична особа без визначення правонаступника, позивач просить суд встановити факт припинення обтяження реєстраційний номер 2508894, а саме запису про іпотеку, який внесений до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Зубенко Т.І., на підставі договору іпотеки ВСЕ №13353, ВСЕ №131354, 18 жовтня 2005 року.

У судове засідання заявник не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

1.2. Позиція заінтересованих осіб.

Національний банк України, як заінтересована особа, у письмових поясненнях фактично у вирішенні справи поклався на розсуд суду та просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна у письмовій заяві просить суд розглядати справу за її відсутності.

1.3. Рух справи.

Ухвалою судді від 28 жовтня 2024 року заяву було залишено без руху.

04 листопада 2024 року заявник усунув недоліки заяви.

Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.

2. Мотивувальна частина.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити повністю, з таких підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування квартири від 12 жовтня 2005 року заявник є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 (а.с.8).

З оглянутих судом даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, архівною складовою якого є Державний реєстр іпотек слідує, що в ньому міститься запис про іпотеку № 2508894 від 19 жовтня 2005 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Зубенко Т.І. 19 жовтня 2005 року, стосовно договору іпотеки ВСЕ № 131353, ВСЕ № 131354, 18.10.2005, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Зубенко Т.І., стосовно квартири за адресою АДРЕСА_2 , іпотекодержатель КБ «Західінкомбанк», код ЄДРПОУ 19233095.

Запис залишається чинним на даний час, хоча відповідне обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна значиться як припинене (а.с.12).

З публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (код ЄДРПОУ 19233095) припинено, як юридична особа, 03 травня 2019 року, без визначення правонаступника.

Інформація про повну ліквідацію банка, без визначення правонаступника, підтверджується також офіційним веб-сайтом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який безпосередньо і здійснював процедуру ліквідації (https://zahidinkom.fg.gov.ua/).

Окрім того, з перевірених судом відомостей про реалізовані активи банку слідує, що до них не увійшли вимоги за кредитним договором, який був укладений із заявником, або стосовно предмета іпотеки (https://zahidinkom.fg.gov.ua/prodazh-aktiviv/prodazh-aktiviv-banku?s=1).

Отже, спірні правовідносини стосуються припинення іпотеки у зв`язку з ліквідацією, як юридичної особи, іпотекодержателя, без визначення правонаступника.

2.2. Норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно припинення іпотеки, вони врегульовані спеціальним для даних правовідносин Законом України «Про іпотеку», загальними нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), які стосуються припинення зобов`язання та забезпечення за ними, а також положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», в частині регулювання процедури ліквідації банку.

Зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (частина четверта статті 110 ЦК України).

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк як юридична особа ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс (частини восьма та дев`ята стаття 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

2.3. Щодо розгляду спору в порядку окремого провадження.

У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року №295/7291/20 наведена наступна правова позиція.

«Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить:

законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо;

умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті 1, 9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Касаційний суд зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).

Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону».

Застосовуючи цю позицію до даної справи суд зауважує, що оскільки ПАТ «Західінкомбанк», як юридична особа, припинена без визначення правонаступника, тобто, «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, заявник, як іпотекодавець, обґрунтовано звернувся до суду саме із заявою в порядку окремого провадження.

2.4. Позиція суду.

З аналізу положень абзацу другого частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» слідує, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання.

Аналогічні положення містяться і у пункті 1 частини першої статті 593 ЦК України, які вказують, що право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Вказане є релевантним до розглядуваної ситуації, оскільки іпотека є окремим видом застави (стаття 575 ЦК України).

Отже, законодавець тісно пов`язує припинення іпотеки з чинністю та актуальністю основного зобов`язання. Якщо не існує основного зобов`язання, то і не може існувати і його забезпечення, зокрема і у вигляді іпотеки.

В свою чергу стаття 609 ЦК України визначає однією з підстав припинення зобов`язання ліквідацію юридичної особи, без визначення правонаступника.

В даному випадку, оскільки ПАТ «Західінкомбанк» було ліквідовано у встановленому порядку, як юридичну особу, наявний відповідний запис про це у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а його правонаступник не визначався, слід дійти висновку, що основне зобов`язання заявника за кредитним договором припинилося, як і всі види забезпечення його виконання, зокрема і іпотека, яка є предметом розгляду у цій справі.

Про відсутність, як такої, чинної іпотеки свідчить і припинення відповідного обтяження, внесеного у Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ще 03 квітня 2015 року. Але запис в Державному реєстрі іпотек продовжує бути чинним, що унеможливлює для заявника вільне розпорядження своїм майном.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки судом встановлений факт ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» як кредитора в основному зобов`язанні, та відповідно, іпотекодержателя, без визначення правонаступника, враховуючи неможливість в будь-якому іншому порядку для заявника встановити факт припинення іпотеки, окрім як рішенням суду, заяву слід задовольнити.

На підставінаведеного такеруючись ст.ст.265,294ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна, Національний банк України, про встановлення факту припинення іпотеки, - задовольнити.

Встановити факт припинення обтяження реєстраційний номер 2508894, а саме запису про іпотеку, який внесений до Державного реєстру іпотек приватним нотаріусом Зубенко Т.І., на підставі договору іпотеки ВСЕ №13353, ВСЕ №131354, 18 жовтня 2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявником у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересованими особами у справі є:

1) приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Тамара Іванівна, м. Луцьк, вул. Ковельська, 47/2;

2) Національний банк України, м. Київ, вул. Інститутська, буд.9, код ЄДРПОУ 00032106.

Повне судове рішення складено та підписано 06 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ