Рішення

від 06.02.2025 по справі 357/12798/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12798/24

Провадження № 2-о/357/33/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

присяжних - Бобровник І.А., Яцюри О.В.,

за участю секретаря - Махненко Б.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Органу опіки та піклування Узинської міської ради - Река Л.Г.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усиновлення дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про усиновлення дитини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, мотивуючи наступним.

11 серпня 2014 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі актового запису № 2. Від шлюбу у них є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У ОСОБА_2 від попередніх стосунків є неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.09.2010 виконкомом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі актового запису №12.

Остання мешкає в їх сім`ї в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 384 від 15.07.2024, виданою Сухоліським старостинським округом № 7 виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району.

Відомості про біологічного батька дитини, які зазначені в її свідоцтві про народження, а саме: ОСОБА_5 здійснено в актовому записі відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері. Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 12.06.2024.

Їх сім`я проживає в належному йому на праві власності житловому будинку садибного типу АДРЕСА_1 . Будинок має житлову площу 36,2 кв.м. Даний факт підтверджується договором дарування житлового будинку від 23.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. і зареєстрованого в реєстрі № 1638.

Будинок складається із житлової кімнати на першому поверсі, має зручності, умебльований та забезпечений побутовою технікою. Дитина забезпечена необхідним одягом, взуттям, навчальними посібниками та канцелярським приладдям .

У нього з неповнолітньою ОСОБА_6 склались теплі та довірливі стосунки. Остання написала заяву про те, що не заперечує щоб він її усиновив. Тому, він впевнений, що в інтересах дитини та в інтересах їх сім`ї існує потреба усиновити дитину.

Біологічна мати дитини ОСОБА_2 надала нотаріально завірену заяву про згоду на усиновлення доньки ОСОБА_4 і вважає таке усиновлення в інтересах дитини. Даний факт підтверджується заявою від 14 червня 2024 року, посвідченою державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Л.В. та зареєстрованою в реєстрі за № 1-2050.

він, ОСОБА_1 , зайнятий суспільно-корисною працею, працює слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів на ТОВ «Бетон Комплекс» і має дохід за останні шість місяців в сумі 221 049,95 гривень. Даний факт підтверджується довідкою про доходи від 16.07.2024 року № 17.

Згідно довідки, виданої Департаментом інформатизації МВС України, він, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебував у розшуку і не має незнятої чи непогашеної судимості. Даний факт підтверджується Витягом ВР-004048079.

Відповідно до висновку про стан здоров`я, який виданий 24 липня 2024 року КНП «Узинська міська лікарня», він веде здоровий спосіб життя, фізично здоровий, протипоказань бути усиновлювачем не має.

Згідно довідки № 88 «Про проходження психіатричного огляду в т.ч. на предмет вживання психоактивних речовин», він, ОСОБА_1 , психіатричних у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для усиновлення дитини не має.

29 серпня 2024 року Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області висновком № 15-05-190 прийняла рішення про доцільність усиновлення ним, ОСОБА_1 , неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки це відповідає інтересам дитини.

Він також ознайомлений з правовими наслідками усиновлення і обізнаний зі станом здоров`я дитини.

Хоче звернути увагу суду, що у нього відсутні які-небудь обставини, які б перешкоджали бути усиновлювачем.

Він бажає створити для неповнолітньої ОСОБА_7 повну сім`ю, юридично узаконити свої батьківські обов`язки щодо виховання, утримання та піклування за дитиною.

Просив суд задовольнити його заяву. Оголосити його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідент. № НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця с. Ревівка Кам`янського району Черкаської області усиновителем неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внести зміни до актового запису про народження № 12 від 01 вересня 2010 року (свідоцтво серії НОМЕР_2 ), складеного виконкомом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін, а саме: вказати батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідент. № НОМЕР_3 ), громадянин України, уродженець с. Ревівка, Кам`янського району Черкаської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ; змінити прізвище дитини на « ОСОБА_8 »; змінити по-батькові дитини на « ОСОБА_9 »; ім`я дитини залишити без змін ( а. с. 1-3 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 ( а. с. 33-34 ), головуючим суддею визначено суддю Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 12.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усиновлення дитини. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних. Постановлено призначити справу до розгляду в закритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 21 жовтня 2024 року ( а. с. 38-39 ).

16.09.2024 відповідно до протоколу попереднього відбору присяжних, визначено присяжними Яцюру Олену Вікторівну та Бобровник Ірину Анатоліївну ( а. с. 42 ).

В судовому засіданні 21.10.2024 заявник ОСОБА_1 підтримав заяву, надав при цьому пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 підтримала заяву її чоловіка, заявника по справі, не заперечувала проти її задоволення. Підтвердила, що заявник виховує її доньку ОСОБА_4 , бути усиновленою є її ініціатива. Наголошувала, що між заявником та її донькою дійсно склалися добрі, теплі відверті стосунки.

Розгляд справи проводився, однак неодноразово відкладався з різних підстав, оголошення тривоги, навчання головуючого та виклику третьої особи Органу опіки та піклування Узинської міської ради для можливості вислухати думку дитини з приводу її усиновлення ( а. с. 48-59, 62, 71, 78-80 ), останнього разу розгляд справи було відкладено на 06.02.2025 ( а. с. 78-80 ).

В судовому засіданні 06.02.2025 від заявника інших пояснень на надходило, останній підтримав раніше надані пояснення.

Інших пояснень від заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.02.2025 не надходило, підтримала раніше надані пояснення.

Представник заінтересованої особи Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Река Л.Г., яка діє на підставі довіреності не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 . Наголошувала на тому, що в ході розгляду документів, наданих заявником та при проведенні обстеження умов проживання було встановлено його спроможність бути усиновлювачем, між заявником та дитиною склалися дружні, теплі, родинні стосунки.

Заслухано дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та з`ясовано її думку стосовно її усиновлення ОСОБА_1 , допит якої здійснено в присутності представника Органу опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Реки Л.Г., що відповідає вимогам ст. 232 ЦПК України.

Так, дитина зазначила, що дійсно бажає щоб їх усиновив вітчим ОСОБА_1 , оскільки в неї з ним склалися гарні стосунки, він дбає про неї тривалий час, хоче щоб він був її батьком.

Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення, отримане 16.01.2025 ( а. с. 83 ).

Жодних заяв, клопотань, пояснень стосовно заяви ОСОБА_1 з боку заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу суду не надходило.

Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальним правами.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи та завчасно, судом вирішено проводити судове засідання за відсутності вказаної заінтересованої особи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, врахувавши пояснення заявника, заінтересованих осіб, думку дитини, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Згідно статті 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг з реєстру територіальної громади від 20.08.2024 ( а. с. 24 ).

Тому, дана справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що громадяни України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 11 серпня 2014 року зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане Виконавчим комітетом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, серія НОМЕР_4 , актовий запис за № 2 ( а. с. 18 ).

Дружина заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 12.10.2018 ( а. с. 20 ).

Згідно паспортних даних заявника, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 9 ).

Встановлено, що від шлюбу заявник разом із заінтересованою особою ОСОБА_2 мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що в матеріалах справи свідчать відповідні свідоцтва про народження останніх ( а. с. 28, 29 ).

Встановлено в судовому засіданні, що на сьогодні, заявник, його дружина, її малолітня дитина та їх спільні малолітні діти проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується і доданою до заяви Довідкою № 384 від 15.07.2024, виданою Сухоліським старостинським округом № 7 виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району ( а. с. 17 ).

Так, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 в селі Ревівка Кам`янського району Черкаської області, є громадянином України, працює слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів на ТОВ «Бетон Комплекс» і має дохід за шість місяців ( січень -червень 2024 року ) в сумі 221 049,95 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 16.07.2024 року № 17 ( а. с. 14 ).

Відповідно до висновку про стан здоров`я заявника від 24.07.2024, виданого КНП «Узинська міська лікарня», за станом здоров`я може бути опікуном ( а. с. 10-11 ).

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом ВР-004048079 з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ( а. с. 13 ).

Згідно довідки № 88 «Про проходження психіатричного огляду в т.ч. на предмет вживання психоактивних речовин» від 09.07.2024, ОСОБА_1 , психіатричних у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для усиновлення дитини не має ( а. с. 12 ).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2015 та Договору дарування житлового будинку від 23.10.2015, заявнику ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 15, 16 ).

Відповідно до роздруківки з застосунку «Оберіг+», заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , є заброньованою особою та має відстрочку до 08.08.2025.

Так, ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про народження останньої ( а. с. 23 ).

Згідно зазначеного вище свідоцтва, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_14 в селі Чепеліївка Білоцерківського району Київської області.

В свідоцтві про народження дитини матір`ю записана ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 01.09.2010, видане Виконавчим комітетом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 12 червня 2024 року № 00045466731, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( а. с. 21 ).

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 24.07.2024, стан здоров`я дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - практично здорова ( а. с. 25-26 ).

Мати дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дає свою вільну та безумовну згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2014 року, на всиновлення її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 22 ).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, встановлено, що сім`я заявника проживає в житловому будинку, який складається з трьох кімнат за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання хороші, у будинку чисто, охайно. Біля Будинку є земельна ділянка, яка обробляється. Для дитини створено належні умови, є окрема кімната, ліжко для сну, одяг по сезону, комп`ютер, телефон. Дитина забезпечена усім необхідним для всебічного та гармонійного розвитку. ОСОБА_1 має достатній виховний потенціал. Він піклується та цікавиться життям дитини, виховує належним чином. Стосунки між вітчимом та падчеркою довірливі, щирі, дружні. Комісія вважає, що ОСОБА_1 може бути усиновлювачем дитини ( його падчерки ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а. с. 30-31 ).

З наявної в матеріалах справи Характеристики, виданої учениці 9 класу Сухоліської гімназії Узинської міської ради Київської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що дівчину виховує мати ОСОБА_2 та вітчим ОСОБА_1 . Вони відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Вдома створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтримують зв`язок з школою та з класним керівником, постійно відвідують батьківські збори та шкільні заходи. ОСОБА_11 при потребі допомагає в облаштуванні шкільних приміщень та укриття ( а. с. 27 ).

Як наголошував заявник, він хоче мати повноцінну сім`ю та надати донці дружини своє прізвище та по-батькові, оскільки вважає дівчинку своєю донькою, займається її вихованням, дбає про їх розвиток та забезпечує усім необхідним.

Згідно ч. 1 ст. 213 СК України, переважне право на усиновлення має громадянин, в сім`ї якого виховується дитина та який є чоловіком матері дитини, яка усиновлюється.

29.08.2024 за № 15-05-190 Орган опіки та піклування Узинської міської ради надав Висновок, в якому вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянином країни ОСОБА_1 ( а. с. 5-6 ).

Отже, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник виявив бажання усиновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вищезазначені документи, які були надані заявником до заяви про усиновлення, належним чином завірені.

Згідно частини третьої статті 5 СК України, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 171 СК України, враховується думка дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випаду, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частини першої статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина.

Малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 СК України якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Частинами 2 та 3 статті 211 СК України передбачено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті.

Частиною 1 статті 219 СК України передбачено, що усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; 5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім`ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Судом враховану ту обставину, що відомості про батька дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запис про неї у Книзі реєстрації народження вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 218 Сімейного кодексу України встановлено, що усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 223 Сімейного кодексу України, особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище осіб, які бажають усиновити дитину, їх сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких заявники бажають усиновити дитину; взаємовідповідність осіб, які бажають усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ці особи опікуються вже дитиною; особу дитини та стан їх здоров`я; ставлення дитини до осіб, які бажають її усиновити ( ч. 1 ст. 224 СК України ).

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (ст. 224 Сімейного кодексу України).

Частиною 1 статті 229 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Також, згідно частини 2 статті 231 Сімейного кодексу України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

При цьому, стаття 232 Сімейного кодексу України передбачає, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Так, в судовому засіданні було вислухано думку малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно її усиновлення ОСОБА_1 , враховуючи її вік та рівень розвитку.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

СК України (ст. 171), Закон України «Про охорону дитинства (ст. 9), Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року та інші нормативно-правові акти гарантують дитині право бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх (в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори).

З`ясування думки дитини у цивільному процесі можна визначити як загальний процес (сукупність дій суду), що спрямовані на реалізацію гарантованого законом права дитини бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх. Відсутня чітка регламентація процедури здійснення з`ясування думки дитини судом, у зв`язку з чим, залежно від обставин конкретної справи таке з`ясування може здійснюватись за допомогою різних методів (наприклад, думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції)).

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Згідно із статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року, (далі - Європейська конвенція) дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами, використання яких вона може вимагати: a) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; c) бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цих думок та про можливі наслідки будь-якого рішення.

У статті 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/15771/19.

У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Так, малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судовому засіданні зазначили, що дійсно бажає щоб її усиновив вітчим ОСОБА_1 , оскільки в них з ним склалися гарні стосунки, він про неї дбає вже тривалий час, вона хоче щоб він був її батьком.

Окрім цього, в матеріалах справи також містяться заяви дитини від 26.07.2024, адресована службі у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради, в якій написано, що ОСОБА_4 дає згоду ОСОБА_1 на її усиновлення ( а. с. 8 ).

Крім того судом враховано і те, що мати дитини не заперечувала проти такого усиновлення заявником.

До того ж, як встановлено в судовому засіданні, заявник та мати дитини ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 2014 року та від спільного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в матеріалах справи свідчать відповідні свідоцтво про народження останніх ( а. с. 28, 29 ).

Тобто, склалася родина, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає в повноцінній родині, має братика та сестричку.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що між заявником та малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 склалися дружні, добрі стосунки. Заявник відноситься до неї, як до своєї, а дитина до заявника ставляться як до батька, заявник опікується нею.

Зазначене було підтверджено і з боку матері дитини ОСОБА_2 .

Враховано судом і обставини зазначені в Акті обстеження умов проживання, який був складений членами комісії в особі начальника служби у справах дітей Вечеринської І.А., головного спеціаліста Рекою Л.Г. та фахівця з соціальної роботи Комунальної установи «Центр з надання соціальних послуг» Дудник Л.В. ( а. с. 30-31 ).

Також, представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Узинської міської ради Река Л.Г. в судовому засіданні зазначала, що вона приймала участь в обстеженні умов проживання, вона спілкувалася як окремо з дитиною так спілкувалися з членами родити, в тому числі і заявником, було встановлено, що стосунки між заявником та дитиною склалися дружні, родинні, довірливі, щирі, в сім`ї панує позитивна атмосфера. Було встановлено, що ОСОБА_1 має достатній виховний потенціал. Він піклується та цікавиться життям дитини, виховує її вже тривалий час належним чином, що було підтверджено і з боку самої дитини.

Заявник в судовому засіданні підтвердив, що він зі станом здоров`я дитини ознайомлений, а також і з правовими наслідками усиновлення.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом є обов`язком держави.

Судом встановлено, що обставини, передбачені ст. 212 Сімейного кодексу України, наявність яких виключала б для заявника можливість бути усиновлювачем малолітньої дитини - відсутні.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен лежати обов`язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім`ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.

Статтею 20 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухвалюючи рішення згідно зі статтею 224 СК України, суд повинен обґрунтовувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення в разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім`я, по батькові, день місяць і рік народження а також його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища імені та по батькові, дати і місця народження відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а до актового запису про народження дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що усиновлення малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є доцільним та таким, що відповідатиме її найвищим інтересам, підстав, передбачених у сімейному законодавстві, які б перешкоджали цьому усиновленню, судом не встановлено, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи, а заявник скористався таким правом та просив внести зміни в актовий запис про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записавши його батьком, суд вважає, що це відповідає інтересам дитини, а тому є підстави для задоволення заяви і в цій частині.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року за № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Так, згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За ч. 1 ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Крім того, для забезпечення таємниці усиновлення суд, відповідно до ч. 1 ст. 228 СК України, роз`яснює, що особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. theUnitedKingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

Відтак, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявником судового збору за подання ним до суду заяви про усиновлення дитини, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 135, 207, 208, 209, 212, 219, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 283, 285, 310 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усиновлення дитини, - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказавши його батьком дитини.

Внести зміни до актового запису № 12 від 01.09.2010, виданого Виконавчим комітетом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_8 », по-батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_9 ». Ім`я, дату, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

У зв`язку з внесенням змін до актового запису, виданого Виконавчим комітетом Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, анулювати свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення після вступу в законну силу надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Понесені заявником судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.

Роз`яснити, якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Зацікавлена особа: Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області ( адреса місцезнаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Незалежності, 16/1, ЄДРПОУ: 04054990 );

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).

Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов ПрисяжніІ.А. Бобровник О.В. Яцюра