Рішення

від 23.01.2025 по справі 525/1107/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1107/24

Провадження № 2/529/65/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Іванової О.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий змістпозовних вимог,а такожпозиції учасниківсправи щодопозову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - ТОВ "Дружба") про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що 12.10.2015 між нею та ТОВ "Дружба" було укладено договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки площею 14,1331 га, з кадастровим номером 5321084500:00:001:0003, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області (раніше - Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області). Цей договір оренди землі було укладено на строк 10 років, зі сплатою орендної плати, визначеної в п. 8 цього договору та у врахуванні з іншими умовами цього договору. 21.07.2017 та 15.12.2017 вона уклала з відповідачем додаткові угоди до вказаного договору оренди землі. Відповідач в порушення умов договору оренди землі за останні 7 років не переглядав розмір орендної плати 1 раз на рік у зв`язку із збільшенням індексу інфляції та відповідно жодного разу не змінював і не збільшував розмір орендної плати за вказаний період, чим систематично порушував та продовжує порушувати умови договору оренди землі. У зв`язку із цим вона недоотримує кожного року підвищений розмір орендної плати, чим порушуються її майнові права як орендодавця. Посилаючись на вказане, позивач ОСОБА_1 просить розірвати достроково договір оренди землі від 12.10.2015 та додаткові угоди до цього договору від 21.07.2017 та від 15.12.2017. Позивачка також просить стягнути з відповідача на її користь понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 211,20 грн.

Представник відповідача ТОВ "Дружба" - адвокат Іванова О.І. надала суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та стягнути з позивачки на користь відповідача понесені у справі судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. У відзиві на позов вказано, що останні зміни до договору оренди землі від 12.10.2015 відбулись 15.12.2017 шляхом укладання додаткової угоди за взаємною згодою та погодженням усіх умов сторонами. Згідно з п. 4.4. додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015, розмір орендної плати переглядається один раз на рік та в разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом і за погодженням сторін. ТОВ "Дружба" та ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, здійснили державну реєстрацію права оренди. На підставі договору оренди землі від 12.10.2015 та додаткових угод до цього договору від 21.07.2017 та від 15.12.2017 позивачка отримувала орендну плату та навіть дострокову виплату у зв`язку з її проханнями. 09.05.2024 на адресу ТОВ "Дружба" надійшла заява ОСОБА_1 від 01.05.2024 про надання інформації про розмір орендної плати за 2024 рік, нормативну грошову оцінку землі за 2024 рік з урахуванням коефіцієнту індексації. 09.05.2024 ТОВ "Дружба" надало відповідь на вказану заяву позивачки, запропонувало укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 12.10.2015 на взаємовигідних умовах в редакції орендаря та направило ОСОБА_1 проект такої додаткової угоди. У проекті цієї додаткової угоди було запропоновано розмір орендної плати у сумі 105 000,00 грн, в тому числі податки та збори, що у 1,8 разів більше за розмір орендної плати, передбаченої додатковою угодою від 15.12.2017, вказано нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 465 119,67 грн згідно відомостей Державного земельного кадастру України. Позивач ОСОБА_1 отримала вказані відповідь та проект додаткової угоди 18.05.2024, однак не виявила бажання укласти таку додаткову угоду. Натомість, ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Дружба" із заявою від 20.05.2024 про дострокове розірвання договору оренди землі у зв`язку із непроведенням ТОВ "Дружба" щорічної індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, невиконанням умов договору, які це передбачають, та відповідно недотриманням нею орендної плати у великих сумах. Відповідно до умов п. 4.2. додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015, сторони домовились, що розрахунок орендної плати здійснюється без врахування індексу інфляції, тому вказівка позивачкою щодо змін індексів споживчих цін взагалі не заслуговує на увагу та не може розцінюватися як порушення умов договору. Позивачка не компетентна щодо визначення дефініцій коефіцієнт індексації та індекс інфляції (індекс споживчих цін) внаслідок чого ототожнює їх. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. ТОВ Дружба не є суб`єктом проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача та не залежить від волі, наміру орендаря щодо її проведення у відповідності до норм Закону України Про оцінку земель Умовами додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015 не покладено обов`язку на жодну із сторін на її проведення та тим більше щороку для перегляду розміру орендної плати. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель протягом 2017-2022 років не змінювався. Порядок розрахунку орендної плати позивача у відповідності до умов додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015 не пов`язаний із проведенням нормативної грошової оцінки, як вказує про це ОСОБА_1 . Позивачкою здійснено самостійно взагалі незрозумілий розрахунок нормативної грошової оцінки та без наявності у неї спеціальних на це знань. Позивачка відмовилась від пропозиції щодо збільшення орендної плати, тому підстави виплати орендної плати у збільшеному розміру у орендаря відсутні, як і підстави для дострокового розірвання договору оренди землі від 12.10.2015. Таким чином, умови додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015 залишаються незмінними та діючими до 31.12.2039. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися. Відповідач належним чином виконує умови договору оренди землі, в тому числі здійснює виплату орендної плати (про що свідчать надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору №1620-24-04063 від 23.08.2024 та надані ТОВ Дружба докази сплати орендної плати). Позовна заява не містить належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для припинення чи розірвання договору оренди землі від 12.10.2015 та додаткових угод до цього договору від 21.07.2017 та від 15.12.2017. Обраний позивачкою спосіб захисту права не відповідає визначеним Цивільним кодексом України способам захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Позивачкою не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та порушення її прав і законних інтересів.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У цій відповіді позивачка вказала, що позов є обґрунтованим, нею додано до позовної заяви докази, які підтверджують вказані у позові обставини. Натомість, відповідач фактично не приховує намагання не тільки не підвищувати щорічно орендну плату, але і примушує її до викупу її земельної ділянки за незначну суму шляхом укладення договору лізингу, який не є предметом спору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові, відповіді на відзив та в судовому засіданні. Позивачка зазначила, що відповідач, у порушення умов договору, не підвищує орендну плату з урахуванням індексу інфляції, який постійно збільшується. Нинішня орендна плата всіх інших орендарів становить щомісячно 10 000,00 грн за 1 га, натомість її орендна плата складає лише 3 000,00 грн, що на її думку, є несправедливим та не відповідає умовам договору. Вимога відповідача про стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є безпідставною та необґрунтованою.

Представник відповідача ТОВ "Дружба" - адвокат Іванова О.І. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, вказаних у відзиві на позов. Представник відповідача також просила стягнути з позивачки на користь відповідача понесені ним судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін у справі, пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З наявної у матеріалах справи копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 100082 від 10.07.2007, копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.10.2015 за індексним № 44971688 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 14,1331 га, кадастровий номер 5321084500:00:001:0003, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області (нині - Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області) /а.с. 101, 5, 6/.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ "Дружба" було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на10років,з орендноюплатою урозмірі 6%нормативної грошовоїоцінки земельноїділянки щорічно,що становить12874,18грн (пункти7,8договору).Згідно зп.9договору,обчислення орендноїплати заземельну ділянкуздійснюється зурахуванням індексівінфляції. Цей договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2015 за № 11774908 /а.с. 7-8/.

21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Дружба" було укладено додаткову угоду до вказаного вище договору оренди землі від 12.10.2015. Сторони в додатковій угоді узгодили, що строк діїдоговору -до 31грудня 2032року (п.3.1),нормативна грошоваоцінка земельноїділянки зурахуванням індексаціїстановить 514941,40грн (п.2.4),річний розмірорендної платискладає 58200,00грн (п.4.1) /а.с. 9-11/.

У п. 4.2 додаткової угоди від 21.07.2017 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. За ініціативою орендаря орендна плата може індексуватися за порядком, визначеним орендарем.

У п. 4.4. додаткової угоди від 21.07.2017 зазначено, що розмір орендноїплати переглядаєтьсяодин разу рікта вразі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтівіндексації,визначених законодавством;-проведення нормативногрошової оцінкиземельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом і за погодженням сторін.

15грудня 2017року між ОСОБА_1 та ТОВ "Дружба" було укладено додаткову угоду до вказаного вище договору оренди землі від 12.10.2015. Сторони в додатковій угоді узгодили, що строк діїдоговору -до 31грудня 2039року (п.3.1),нормативна грошоваоцінка земельноїділянки зурахуванням індексаціїстановить 514941,40грн (п.2.4),річний розмірорендної платискладає 58200,00грн (п.4.1) /а.с. 12-14/.

У п. 4.2 додаткової угоди від 15.12.2017 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. За ініціативою орендаря орендна плата може індексуватися за порядком, визначеним орендарем.

У п. 4.4. додаткової угоди від 15.12.2017 зазначено, що розмір орендноїплати переглядаєтьсяодин разу рікта вразі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтівіндексації,визначених законодавством;-проведення нормативногрошової оцінкиземельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом і за погодженням сторін /а.с. 13/.

В судовому засіданні було встановлено, що орендна плата була виплачена позивачці орендарем вчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових касових ордерів, відомостями на видачу коштів за оренду земельної ділянки, відомостями розподілу масових виплат /а.с. 103-132/, а також не заперечувалося позивачкою в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між сторонами має місце спір щодо необхідності індексації орендної плати.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень статтей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі та додаткових угод) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, з моменту укладення додаткової угоди від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015 у орендодавця виникло право вимагати, а у орендодавця, відповідно, обов`язок сплачувати орендну плату у розмірі, визначеному у цій додатковій угоді.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Із наявної у відкритому доступі у мережі "Інтернет" інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вбачається, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у 2017 році (тобто під час укладення додаткових угод), протягом 2018-2022 років становив 1,0, тобто не змінювався.

Із вказаної інформації Держгеокадастру та копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку належної ОСОБА_1 земельної ділянки, сформованого 15.02.2023 за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру /а.с. 98/, вбачається, що у 2023 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі становив 1, тобто не змінювався.

ОСОБА_1 та ТОВ "Дружба" у додаткових угодах від 21.07.2017 та від 15.12.2017 до договору оренди землі від 12.10.2015 узгодили у пункті4.1фіксовану річнуорендну платуу розмірі58200,00грн,у пункті4.2,що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (тобто індексу інфляції споживчих цін), у пункті 4.4, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивачка у судовому засіданні не заперечувала факт укладення та підписання нею цих додаткових угод саме з цими умовами, ці угоди є чинними.

Твердження позивачки про неправомірність нарахування орендарем ТОВ "Дружба" орендної плати без урахування індексів інфляції, тобто індексу інфляції споживчих цін та здійснений нею на цій підставі розрахунок, суд вважає безпідставними, оскільки у додаткових угодах сторонами було узгоджено, що орендна плата обраховується без урахування індексів інфляції, тобто індексу інфляції споживчих цін, а переглядається лише у разі зміни коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Враховуючи вказане вище у сукупності, те, що протягом 2017-2023 років коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення не змінювався, зважаючи на те, що одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися, суд дійшов висновку про правомірність ненарахування ТОВ "Дружба" протягом цього часу індексації орендної плати виходячи з індексації нормативної грошової оцінки землі.

Індексування орендної плати виходячи з індексації нормативної грошової оцінки землі є автоматичним та не потребує укладення додаткових угод до договору оренди землі.

З вказаної вище інформації Держгеокадастру вбачається, що у 2024 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення становив 1,12, тобто змінювався.

Суд зауважує, що навіть враховуючи те, що позивачка відмовилася укладати та підписувати запропоновану відповідачем додаткову угоду від 09.05.2024 до договору оренди землі від 12.10.2015, при цьому відповідач всеодно повинен був сплатити орендну плату з урахуванням підвищення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, однак не надав суду доказів, які б це підтверджували. Тобто, у 2024 році має місце порушення відповідачем умов договору оренди землі у частині сплати індексації орендної плати виходячи з коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Твердження представника відповідача про те, що договір оренди землі та додаткові угоди до нього не містять зобов`язання орендаря щодо проведення індексації, не узгоджується з умовами додаткових угод до договору оренди землі та з вимогами чинного законодавства, які встановлюють обов`язок орендаря сплачувати орендну плату саме з врахуванням збільшення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, під систематичністюпід часвирішення приватноправовихспорів розуміютьсядва табільше випадкинесплати орендноїплати,визначеної умовамиукладеного міжсторонами договору.Натомість разовепорушення такоїумови договоруне вважаєтьсясистематичним іне можебути підставоюдля йогорозірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року, у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 318/433/18 міститься висновок, що неналежне виконання умов договорів також є порушенням умов договорів оренди, яке дає право орендодавцям вимагати розірвання таких договорів, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість по договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Враховуючи те, що позивачкою не надано суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували систематичність,тобто дваі більшеразів, несплати орендарем ТОВ "Дружба" орендної плати, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі від 12.10.2015 та додаткових угод до нього від 21.07.2017 та від 15.12.2017 слід відмовити у повному обсязі.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 211,20 грн не підлягають стягненню з відповідача та залишаються на рахунок позивачки.

Розглянувши вимогу відповідача ТОВ "Дружба" про стягнення з позивачки на користь відповідача понесених у справі судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката Іванової О.І. у розмірі 20 000,00 грн представником відповідача надано суду: витяг із договору на надання правової допомоги № 0511/ф від 05.11.2024, акт приймання-передачі № 1 від 18.11.2024 до вказаного договору, в якому між ТОВ "Дружба" та адвокатом Івановою О.І. узгоджено розмір гонорару адвоката у розмірі 20 000,00 грн та копію банківської квитанції від 14.11.2024, яка підтверджує сплату відповідачем ТОВ "Дружба" на користь адвоката Іванової О.І. коштів за надання правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом зтим,при визначеннісуми відшкодуваннясуд маєвиходити зкритерію реальностіадвокатських витрат(встановленняїхньої дійсностіта необхідності),а такожкритерію розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи тафінансового стануобох сторін (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На час розгляду справи в суді чинним законодавством не визначено обмежень чи граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, проте він повинен бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є значно завищеним та неспівмірним із складністю справи, виходячи з такого.

З огляду на поширеність вирішення питання в судовому порядку щодо дострокового розірвання договору оренди землі, сталість законодавства, яке підлягає застосуванню при розгляді справ такої категорії, вивчення адвокатом документів позову, судової практики, побудови правової позиції, складання відзиву на позов не вимагає багато знань, сил та часу адвоката.

Вказана позовна заява містить всього одну позовну вимогу про дострокове розірвання договору оренди землі та додаткових угод до нього. Суд також враховує, що позивачка заперечувала проти задоволення вимоги відповідача про стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи обсяг та характер наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги всі аспекти та складність справи, яка, на думку суду, не є занадто складною, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн є значно завищеним та належним чином не обґрунтованим, а тому суд вважає за необхідне вимогу відповідача задовольнити частково та стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ "Дружба" судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,12,17,81,89, 141, 259, 263-265,273,354,355ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" понесені судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Петро-Давидівка, вул. Шкільна, 32, код ЄДРПОУ 03772039.

Повний текст рішення суду складено 31 січня 2025 року.

Головуючий О.С. Кириченко