єдиний унікальний номер справи 531/2764/24
номер провадження 2/531/102/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Герцова О. М.,
за участю секретаря судового засідання - Капленко Є. С.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябченко Павло Федорович, до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Полтавської області Яковлєва Світлана Андріївна про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки та зміну черговості спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, через представника, звернувся до суду з позовом в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років (з березня 2000 року по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та змінити черговість одержання права на спадкування ОСОБА_2 разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла цивільна дружина позивача ОСОБА_3 , з якою він проживав із березня 2000 року по день її смерті однією родиною, але шлюб не було зареєстровано. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки у цьому не було потреби.
З метою підтвердження родинних відносин ОСОБА_2 з ОСОБА_3 є свідоцтво про вінчання в Свято-Олександрівськім храмі в с. Ланна, договір від 28.01.2002 року про те, що покійна ОСОБА_3 надала позивачу житлову кімнату площею 31,0 м.кв. В подальшому 14 лютого 2002 року ОСОБА_3 зареєструвала ОСОБА_2 у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з власної волі за власним бажанням, оскільки вони проживали фактично в цивільному шлюбі.
Покійна ОСОБА_3 постійно хворіла знаходилась на лікуванні, позивав її доглядав, купляв ліки, які є дороговартісними, опікувався нею так як вона була майже прикута до ліжка, матеріально забезпечував оскільки покійна отримувала мінімальну пенсію, надавав іншу допомогу своїй дружині, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані. Окрім позивача нею не опікувався ніхто так, як вони проживали тільки вдвох, донька покійної - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично з ними не мешкала, з ким і де вона проживала та проживає позивачу не було відомо, не приїздила до матері, не піклувалась про неї, не допомагала матеріально, не підтримувала морально, та і взагалі не цікавилась її життям, навіть на поховання покійної вона не з`явилась, що говорить про те, що ОСОБА_3 своїй рідній доньці не була потрібного, як мати. Всі витрати на лікування, організацію та проведення поховання були понесені ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 приїхала вже після її смерті з якимось чоловіком, проживали разом із ОСОБА_2 , зловживали спиртними напоями в зв`язку із чим він був вимушений неодноразово викликати працівників поліції. Потім вона знову поїхали невідомо куди.
Ухвалою суду від 25.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябченко Павло Федорович, до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Полтавської області Яковлєва Світлана Андріївна про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки та зміну черговості спадкування та призначити справу до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачка проти задоволення позову заперечила, пояснила, що позивач дійсно проживав з її матір`ю, але шлюб не реєстрували, оскільки ОСОБА_2 перебував і на даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, до якої він повернувся після смерті ОСОБА_3 . Утримання домогосподарства, оплату комунальних постуг, як і купілю всіх речей побуту та побутової техніки, її мати здійснювала виключно за власний рахунок, а позивач свої кошти витрачав виключно для задоволення власних потреб. Після похорону ОСОБА_1 позивач почав розпродувати речі, які були в домогосподарстві, зокрема побутову техніку, металеві бочки для зберігання зерна, скутер та інше. Також позивач привласнив собі всі кошти, які були в померлої.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 (а.с. 11), яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 17).
Після її смерті відкрилася спадщина та в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини Карлівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 33/2024 на майно померлої ОСОБА_3 .. Із заявами про прийняття спадщини звернулися дочка померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємець, який проживав з ОСОБА_1 більше п`яти років до часу відкриття спадщини (а. с. 19-20).
Факт родинних стосунків спадкодавця з ОСОБА_1 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 24).
Постановою державного нотаріуса Карлівської державної нотаріальної контори від 02.07.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні чи інші відносини з померлою (а.с. 19-20).
Позивач у позові посилається на те, що він з березня 2000 року і по день смерті ОСОБА_3 проживав з нею однією сім`єю без реєстрації шлюбу, посилався на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 25), надав суду копію свідоцтва про вінчання (а. с. 15) та копію договору оренди частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 12). Також надав суду копію товарного чеку на поховання ОСОБА_3 , з якого вбачається придбання ритуальних товарів на суму 4995,00 грн. (а.с. 13-14).
Зареєстрований ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16, 26).
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що після смерті ОСОБА_3 позивач позачиняв будинок та усі приміщення на ключ та виїхав на захід України, коли дочка померлої повернулася до будинку то не змогла зайти до нього. Заначив, що за життя ОСОБА_3 позивач фактично проживав разом з нею в одному будинку, але спільного господарства вони не вели.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що позивач проживав разом з померлою за однією адресою, кошти на поховання ОСОБА_3 давали односельчани та діти покійного чоловіка ОСОБА_3 від першого шлюбу. Підтвердив, що ОСОБА_2 по даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.
Необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, позивач пов`язував з необхідністю отримання спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України, встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (далі - Постанова) при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
Пунктом 23 вищевказаної Постанови зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Самі по собі факти проживання в одному будинку, яке здійснювалося на підставі договору оренди від 28.01.2002 року, свідоцтво про вінчання, датоване 06.08.2023 роком, тобто за півроку до смерті ОСОБА_3 , а згодом участь позивача у витратах пов`язаних з похованням у грудні 2023 року, не свідчать про спільне проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_3 протягом п`ятирічного строку до дня відкриття спадщини, тому вказані обставини не є підставою для задоволення заявлених вимог.
Показання допитаних у справі свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також інші зібрані у справі докази не відображають характер відносин, які склались між позивачем та спадкодавцем.
На думку суду, матеріали справи не містять доказів на підтвердження спільного проживання ОСОБА_2 з померлою однією сім`єю у визначений період, у той час, як рішення суду має ґрунтуватись на достатніх доказах про факт, що встановлюється.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №531/295/19 для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження №61- 5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61- 11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц (провадження №61- 44641св18), від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц (провадження №61-42601св18).
Суду не надано жодних доказів того, позивач разом з померлою вели спільне господарство, витрачали кошти на спільні цілі, або ж відомостей, які б підтверджували придбання майна на користь сім`ї.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність безпорадного стану ОСОБА_3 та необхідності стороннього догляду.
Верховний Суд наголосив, що належними доказами, які підтверджують безпорадній стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями цієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно зі змістом указаної норми закону при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем. Тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами), 2) матеріальне забезпечення спадкодавця, 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3, 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову, необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.
Проте позивачем не доведено наявність зазначених вище юридичних фактів у їх сукупності, що є його процесуальним обов`язком у силу статті 12, 81 ЦПК України.
При цьому встановлено, що спадкодавець і позивач отримували пенсію.
Доводи позивача про те, що він тривалий час опікувався спадкодавцем та надавав допомогу, не може бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування в розумінні частини другої статті 1259 ЦК України.
Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів про надання матеріальної допомоги за рахунок власних коштів.
Отже, з урахуванням того, що позивач не відноситься до кола спадкоємців померлого, відсутні підстави для зміни черговості одержання права на спадщину.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябченко Павло Федорович, до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Полтавської області Яковлєва Світлана Андріївна про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки та зміну черговості спадкування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 06 лютого 2025 року.
Суддя О. М. Герцов
Суд | Карлівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 124970299 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Карлівський районний суд Полтавської області
Герцов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні