Ухвала

від 06.02.2025 по справі 554/982/25

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 06.02.2025Справа № 554/982/25 Провадження № 1-кс/554/2355/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про проведення допиту малолітнього свідка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025170460000034 від 24 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з використанням відеоконференції,

встановила:

Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, яке мотивував тим, що Відділенням поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170460000034 від 24 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 24.01.2025 року, близько 14 години, ОСОБА_4 приїхав до своєї дружини ОСОБА_5 за її місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забрати сина на лікування, оскільки той проживає з матір`ю ОСОБА_5 , окремо від ОСОБА_4 .

Цього ж дня, близько 14 год. 30 хв., до ОСОБА_5 за її місцем проживання приїхав її колишній співмешканець ОСОБА_6 .

У ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на побутовому ґрунті, виник словесний конфлікт, який в подальшому продовжився на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та по закінченню якого у ОСОБА_4 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, виник раптовий умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

З цією метою ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, а також бажаючи їх настання, схопив ніж, яким наніс ОСОБА_6 не менше шістнадцяти ударів в ділянку живота, грудної клітки, верхньої лівої кінцівки та шиї, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітини та живота із пошкодженням лівої легені, травматичний гемопневматоракс, геморагічний шок, множинні колото-різані рани верхніх кінцівок із пошкодженням судин та м`язів.

Слідчий вказує, що для встановлення обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та з метою отримання відомостей, що можуть бути використані під час судового розгляду як докази, на даний час необхідно провести допит малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який став свідком вчинення злочину.

У якості законного представника малолітнього свідка ОСОБА_7 в порядку, визначеному ч.2 ст.44 КПК України, залучено бабусю ОСОБА_8 .

Обґрунтовуючи ініційоване клопотання слідчий послався на те, що на даний час орган досудового розслідування дійшов висновку, що під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні встановлені обставини, що можуть вплинути на повноту та достовірність показань малолітнього свідка в судовому засіданні.

До таких виняткових обставин відносяться:

- вікові особливості малолітнього свідка ОСОБА_7 , який станом на момент вчинення злочину є малолітнім. Такі злочини часто призводять до глибоких душевних травм у малолітніх осіб, штовхають їх до аморального способу життя. Ці всі особливості у своїй сукупності, на думку слідчого, в подальшому можуть бути причиною відмови від спілкування і повідомлення необхідної інформації, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду;

- психоемоційний стан дитини, зокрема, психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити її допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, а також в подальшому може відобразитися на повноті показань потерпілої та повідомленні об`єктивних даних усіх обставин справи.

Щодо процесуального статусу в кримінальному провадженні дітей, то вони являють собою особливу соціально-вразливу групу, щодо яких законом передбачено закріплення додаткових правових гарантій для захисту їх прав і законних інтересів.

Декларація прав дитини 1959 року закріплює принцип, що дитина за будь-яких обставин має бути серед тих, які першими одержують захист і допомогу. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Зазначене положення кореспондується з частиною 2 ст. 10 КПК України, у якій закріплено, що у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження , користуються додатковими гарантіями.

Дитина має свою специфіку, яка пов?язана із її віком, рівнем інтелектуального, емоційного розвитку, життєвим досвідом. Усе це впливає на можливість сприйняття нею подій кримінального правопорушення та можливість надати оцінку таким подіям.

У таких ситуаціях важливим є дотримання гарантій поводження з потерпілою дитиною з врахуванням її віку, рівня зрілості, інтелектуального розвитку, дитина має розуміти хід кримінального провадження.

Свідку відводиться значуща роль у кримінальному провадженні, оскільки часто надана саме свідком інформація сприяє доказуванню у справі та встановленню істини.

У разі завершення даного досудового розслідування та направлення обвинувального акту у зазначеному кримінальному провадженні до суду, малолітній свідок внаслідок свого віку і зумовленого ним психоемоційного стану, при зміні обстановки допиту може відмовитись давати показання або змінить їх, в тому числі під тиском своїх родичів, а саме підозрюваного ОСОБА_4 , який являється батьком малолітнього ОСОБА_7 .

Відповідно до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, ратифікованою з заявами Законом № 4988-VI від 20.06.2012, кожна сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів, крім випадків, коли компетентні органи встановлять інше в найкращих інтересах дитини або коли розслідування чи провадження вимагають такого контакту (пп.«g» п.1 ст.31 Глава VII Конвенції).

Отже, проведення якнайшвидшого допиту малолітнього свідка й обмеження кількості таких допитів сприятиме захисту її прав та інтересів, надаючи повний доступ до правосуддя, можливість повідомити про факти порушення своїх прав, та у подальшому мінімізує травматичний досвід дитини.

Крім того, наявність важкої психологічної травми та особливості психіки дитини такого віку у подальшому можуть призвести до неможливості надати повні та достовірні показання.

Малолітній свідком має несформовану дитячу психіку, це може негативно вплинути на повноту та достовірність показань свідка у судовому засіданні, оскільки особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення може особисто або через своїх рідних та друзів чинити на неї психологічний або фізичний вплив з метою примусити її до зміни або відмови від наданих показань, а також схиляти до дачі неправдивих показань про вчинення кримінального правопорушення.

Показання малолітнього свідка ОСОБА_7 на теперішній час є важливими для всебічного, повного, об?єктивного та неупередженого з?ясування обставин кримінального провадження, а тому їх належне фіксування під час досудового розслідування не допустить будь-якого викривлення обставин, що мали місце лід час вчинення кримінального правопорушення та забезпечить можливість встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які сприймав свідок.

Також, повне з?ясування у неповнолітнього свідка обставин вчиненого кримінального правопорушення під час допиту в порядку ст.225 КПК України, в дружньому до дитини середовищі - Барнахус, за участі кваліфікованого психолога, з урахуванням індивідуально-психологічних і психофізіологічних властивостей дитини, є запорукою убезпечення дитини від повторного негативного психотравмуючого впливу у суді під час судового провадження.

3 огляду на зазначені виняткові обставини, а також те, що показання малолітнього свідка ОСОБА_7 мають суттєве значення для встановлення об?єктивної істини для досудового розслідування у кримінальному провадженні, а з минуванням часу надані показання нею можуть бути детально не відтворені з метою уникнення або мінімізації можливої психологічної травматизації дитини в кримінальному провадженні, попередження негативного впливу на повноту та достовірність судового розгляду, в органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 під час досудового розслідування в судовому засіданні поза залом судового засідання в іншому приміщенні - у Центрі захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) з використанням відеоконференції.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Статтею 225КПК України передбачено, що у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Тобто, право сторони кримінального провадження звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, пов`язаних із необхідністю отримання показань від свідка чи потерпілого під час досудового розслідування та обставин, які можуть унеможливити допит зазначених осіб у суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань.

Винятковість випадків, які можуть бути підставою для допиту свідка в порядку статті 225КПК України, може бути зумовлена існуванням небезпеки для його життя і здоров`я. При цьому у значенні ст.225КПК України небезпеку для життя та здоров`я особи можна визначити як можливість заподіяння смерті, тілесних ушкоджень, виникнення захворювання особи, заподіяння шкоди здоров`ю особи, у результаті чого буде неможливо провести допит свідка в судовому засіданні.

При цьому вжите в частині першій ст.225КПК України формулювання «інші обставини» свідчить про невичерпність переліку таких обставин, наголошуючи на існуванні вірогідності унеможливити допит свідка чи потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань.

Водночас, для необхідності застосування механізму допиту свідка чи потерпілого, передбаченого положеннями ст. 225 КПК України, сторона кримінального провадження, яка звернулась із відповідним клопотанням, має довести наявність таких виняткових випадків, які б виправдовували доцільність допитувати свідків чи потерпілих на підставі зазначеної правової норми на певній стадії досудового розслідування.

Для доцільності допиту свідка під час досудового розслідування у судовому засіданні необхідно, щоб такі умови вже існували, а ризики - були наявними.

Зазначене цілком узгоджується із положеннями ст.23 КПК України, відповідно до якої суд має безпосередньо сприймати показання учасників кримінального провадження у судовому засіданні.

У клопотанні слідчого не зазначено, які саме виключні обставини, передбачені ст.225 КПК України, можуть унеможливити допит свідка в суді під час судового розгляду або вплинути на повноту чи достовірність його показань та не надано доказів на їх підтвердження.

Наведені ж у клопотанні слідчим обставини, на думку суду, не є винятковими в розумінні статті 225 КПК України, які б викликали необхідність отримання показань малолітнього свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні, оскільки посилання на вікові особливості малолітнього свідка, його психоемоційний стан, несформовану дитячу психіку є загальними і не дають змоги встановити, чи дійсно в конкретному випадку існує небезпека для життя та здоров`я особи, і чи може наявність такої небезпеки унеможливити допит малолітнього свідка під час судового засідання або вплинути на повноту чи достовірність його показань у майбутньому. Такі твердження сторони обвинувачення носять виключно характер припущень.

Так само є лише припущеннями доводи слідчого про можливість здійснення впливу на свідка ОСОБА_7 його родичами чи батьком ОСОБА_4 і такі твердження не можуть обґрунтовувати необхідність його допиту відповідно до ч.1 ст.225 КПК України.

При цьому встановлено, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.01.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби та покладено обов`язок утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуального контролю слідчого, прокурора.

Малолітній вік свідка сам по собі не є підтвердженням існування виняткових обставин, за яких може бути проведено його допит у порядку ст.225 КПК України. До того ж слідчий належним чином не обґрунтував, яким чином вік свідка може впливати на неможливість відтворення відомих йому подій кримінального правопорушення чи створить перешкоди для його допиту в суді.

Вищевказані обставини не надають підстав для допиту свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку статті 225 КПК України.

Проведення ждопиту слідчимсуддею увідсутність підстав,зазначених уст.225КПК України,тягне недопустимістьцих показань,які неможуть бутипокладені воснову вироку.Такого висновкудійшов Касаційнийкримінальний суду складіВерховного Судув постанові від 18.06.2020 року у справі № 310/1098/18 (провадження № 51-1406 км 20).

Водночас з цим слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, відповідно до ч.11 ст.615КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, можуть бути використані як докази в суді у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, оскільки проведення допиту свідка в судовому засіданні під час досудового розслідування можливе тільки у виняткових випадках, а з матеріалів клопотання слідчого не вбачається передбачених законом обставин, підтверджених доказами, які б давали підстави допитати свідка ОСОБА_7 під час досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючисьст.ст.225, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалила:

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 , погодженого прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про проведення допиту малолітнього свідка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025170460000034 від 24 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з використанням відеоконференції, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1