Ухвала

від 06.02.2025 по справі 711/1642/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1642/23

Номер провадження 1-кп/711/120/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021250000000004 від 14.01.2021 стосовно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: апеляційним судом Черкаської області від 15.05.2015 за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженця міста Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки міста Чигирин Черкаської області, українки, громадянки України, освіта вища, непрацюючої, не заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22021250000000004 від 14.01.2021 стосовно ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивує клопотання тим, що фактичні обставини злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , зазначені в обвинувальному акті. Дії обвинуваченого ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України. Причетність ОСОБА_11 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується доказами зібраними в ході досудового розслідування, а також іншими матеріалами в їх сукупності. Ухвалами Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.04.2024, 11.06.2024, 06.08.2024, 18.09.2024, 05.11.2024 та 16.12.2024 ОСОБА_11 продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ухваленого судом порядку дослідження доказів, на даний час продовжується дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні, а також відеозаписів, які є додатками до деяких таких доказів. Завершити дослідження таких доказів, з огляду на їх кількість, до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо. Метою продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_11 є запобігання спробам з його боку перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від суду, незаконного впливу на свідків у провадженні, продовження злочинної діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Підставою для продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_11 є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити вищезазначені дії. Вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_11 просить суд оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість злочину та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про його особу, вік та стан здоров`я, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків. Вважає, що у обвинуваченого ОСОБА_11 відсутня сукупність міцних соціальних зв`язків, тобто тих факторів, які б гарантували його належну процесуальну поведінку та відсутність у останнього намірів змінити місце проживання, адже він не має дітей чи утриманців в розумінні закону, неодружений, відсутні відомості щодо наявності у нього постійного законного джерела доходів. ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі злочинної організації, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку. Вказані обставини, у сукупності з тяжкістю можливого покарання, свідчать про наявність ризику переховування ОСОБА_11 від суду. Існує реальний ризик протиправного впливу обвинуваченим на свідків, в першу чергу, допитаних під час досудового розглядує, які вже надали суду інформацію, щодо організації та утримання учасниками злочинної організації, зокрема самим ОСОБА_11 , місця для незаконного виготовлення психотропних речовин з метою їх подальшого збуту, свідків, які надали покази щодо функціонування інтернет-ресурсів, через які відбувався збут заборонених до обігу речовин. Щодо інших свідків у кримінальному провадженні, які на даний час залишаються недопитаними під час судового розгляду існує досить високий ризик протиправного впливу обвинуваченим і на цих свідків з метою зашкодити суду отримати та оцінити докази у кримінальному провадженні. Вказані обставини дають підстави обґрунтовано вважати про наявність ризику реальної можливості впливу обвинуваченим на свідків з метою зміни, спотворення наданих ними раніше показань чи відмови від таких показань за умови перебування його на волі. Відповідно до обставин кримінального провадження та зібраних доказів ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотність, тяжкість та реальність покарання, протягом тривалого часу вчиняв злочини, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин, що вказує на те, що така його діяльність носила систематичний, тривалий та цілеспрямований характер. Вилучені під час обшуків психотропні речовини в особливо великих розмірах, які ОСОБА_11 у придбаному ним дачному будинку зберігав з метою подальшого збуту вказує на те, що така незаконна діяльність була джерелом його постійного доходу. Враховуючи відсутність в обвинуваченого місця роботи та законного джерела доходу, вважаю, що він, перебуваючи на волі та маючи відповідні знання і навики, може продовжити свою незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Перелічені вище ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків і надасть можливість досягти завдань, передбачених ст.2 КПК України. Більш м`які запобіжні заходи можуть призвести до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від суду та вчиняти дії щодо незаконного впливу на свідків. Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, норм закону. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали та не змінилися та виправдовують даний запобіжний захід. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зважаючи на те, що обвинуваченому інкриміновано вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпеку, тримання під вартою ОСОБА_11 повністю виправдовується інтересами суспільства, які в даному випадку переважають інтереси обвинуваченого щодо забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначити ОСОБА_11 заставу, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, а саме 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі несення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та визначені ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.09.2023.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_5 при вирішенні клопотання прокурора покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_11 поклався на розсуд суду.

Інші учасники провадження при вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду.

Вислухавши клопотання прокурора, думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.02.2023 в даному кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.04.2023 без можливості внесення застави. Вказаний запобіжний захід продовжувався ухвалами Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.04.2023, 26.05.2023 та 18.07.2023.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.09.2023 обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 04.11.2023 включно, з визначенням застави в розмірі 115-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вказаний запобіжний захід продовжувався ухвалами Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31.10.2023, 14.12.2023 та 30.01.2024.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.03.2024 щодо ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.05.2024 включно з визначенням застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалами Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.04.2024, 11.06.2024, 06.08.2024, 18.09.2024, 05.11.2024, 16.12.2024 щодо ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Зміст статті 131 КПК України передбачає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п.1 ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_11 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані злочини.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 , є особою, яка немає будь-яких офіційних доходів, постійного місця роботи.

Також суд приймає до уваги факт діяльності так званого магазину продажу наркотиків «Matilda Shop», до якого причетний ОСОБА_11 , який вказує на те, що така незаконна діяльність, є джерелом його постійного доходу.

Таким чином, суд вважає, що на даний час існують, ризики передбачені ст.177 КПК України, оскільки з урахуванням в сукупності обставин відповідно до ст.178 КПК України: ОСОБА_11 не має жодних соціальних зав`язків, не має місця роботи чи місця навчання на території України; у обвинуваченого ОСОБА_17 відсутні будь-які джерела підтвердженого доходу, у зв`язку з чим у сукупності з суворістю можливого покарання дає підстави дійти висновку про наявність ризику ухилення від суду.

Під час розгляду клопотання судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_17 має родинні зв`язки з батьками, проте не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, що дає підстави вважати, що дана особа немає стійких соціальних зв`язків, що не спростовано в ході судового розгляду.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_17 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За таких обставин, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, щоб схилити їх до дачі завідомо неправдивих показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких обвинувачується, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, а тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_11 може вчинити нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та переховуватися від суду, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 05.04.2025 включно, з визначенням застави в розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі несення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та визначених ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.09.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 182, 183, 194, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.04.2025 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає242240 грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування зі свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити, що у разі не виконання даних обов`язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1