Ухвала від 03.02.2025 по справі 752/719/25

Справа №752/719/25

Провадження №2-з/752/10/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор персонал Україна» про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми стягнення (позовних вимог) в сумі 213436,35 грн, які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор персонал Україна», крім коштів, що містяться на рахунках накладення та /або звернення стягнення на які заборонено законом.

Позивач зазначає, що вона звернулася до суду із позовною заявою про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Їй відомо, що станом на сьогодні відносно відповідача порушено справу про банкрутство. До Господарського суду міста Києва подано велику кількість позовів до відповідача, зокрема справа №910/8302/23 про стягнення заборгованості у сумі 1546836,27 грн. На думку позивача, наявність вказаних справ до відповідача може бути проблемою при фактичному виконанні судового рішення. Своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача. Просив застосувати захід забезпечення позову та задовольнити заяву.

На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор персонал Україна» про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2022 по 24.12.2024 у сумі 213436,35 грн без врахування належних до утримання податків та інших обов`язкових платежів.

На теперішній час позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до копії трудового договору від 14.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Анкор персонал Україна», працівника прийнято на посаду оброблювача інформаційного матеріалу у відділ інформаційних технологій для виконання трудової функції безпосередньо у роботодавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, забезпечення позову у вищезазначений заявником спосіб не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям такого заходу прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та не відповідає інституту забезпечення позову в цивільному процесі.

Разом з тим, представником заявника не надано доказів в обґрунтування того, що не застосування заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення та що відповідач має намір відчужити належне йому майно.

Сам факт наявності у відповідача можливості розпоряджатися на свій розсуд належними йому грошовими коштами не є достатньо мотивованою підставою для вжиття заходу забезпечення позову.

Відтак, вказана заява ґрунтується виключно на припущеннях представника позивача.

Слід звернути увагу, що запропонований вид забезпечення позову, у разі його застосування, призведе до порушення балансу приватного та суспільного інтересу та свідчить про його неспіврозмірність заявленим вимогам, а також мають характер втручання у господарську діяльність відповідача, що є неприпустимим.

Водночас судом враховується правовий висновок Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 по справі №902/774/20, згідно з яким заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Б. Кокошко