Ухвала

від 23.01.2025 по справі 758/1501/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1501/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Білоус А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про стягнення заборгованості за розпискою, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про прийняття до розгляду заяви позивача ОСОБА_3 , яка була подана до суду 11.11.2024, про зменшення розміру позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_5 .

Представник відповідача-1 ОСОБА_2 щодо прийняття такої заяви заперечила, зазначивши, що відповідачами позовні вимоги взагалі не визнаються.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

23.01.2025 від представника відповідача-2 Омельченка А.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

В матеріалах справи містяться також заяви третіх осіб про розгляд справи за їх відсутності.

Із урахуванням наведеного, заслухавши думку присутніх представників, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності тих учасників справи, які не з`явилися.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи заяву представників позивача, суд враховує наступну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №723/1233/17 (провадження №61-1002св23).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого

у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

У свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №352/1331/20, від 25.05.2022 у справі №753/1908/15-ц.

Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_3 заборгованості за розписками, складеними у місті Києві 15.12.2010, 16.01.2011, 15.03.2011, 22.09.2011.

Відповідно до змісту позовної заяви від 04.02.2016 позивач ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 борг за всіма чотирма розписками в сумі 109 750 доларів США.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду 11.11.2024, представник позивача ОСОБА_1 зазначила, що з урахуванням часткового погашення боргу 20.12.2016 на суму 15 000 доларів США залишок неповернутої позики за всіма чотирма розписками (109 750 доларів США - 15 000 доларів США = 94 750 доларів США) складає 94 750 доларів США. Після подачі позовної заяви представником позивача ОСОБА_8 15.02.2016 було збільшено розмір позовних вимог на 3% річних і пеню (відсотки за користування позикою). Оскільки таке нарахування відбулось на день подачі позовної заяви, то на даний час позивач ОСОБА_3 розмір таких штрафних санкцій не перераховує. Водночас, після 26.09.2024 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Омельченко А.В. подав до суду клопотання, яким долучив до матеріалів справи копію розписки ОСОБА_3 від 20.12.2016, за якою позивач ОСОБА_3 отримала від відповідача ОСОБА_5 вантажний автомобіль ISUZU, вартість якого відповідає сумі боргу в розмірі 15 000 доларів США, та врахувала, що ці кошти погашають борг ОСОБА_5 за розписками 2011 року. Із урахуванням наведеного, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог до відповідача ОСОБА_5 та просить стягнути з останнього: позику (основний борг) - 94 750 доларів США; 3% річних - 9 632,47 доларів США; пеню (відсотки за користування позикою) - 64 739,26 доларів США. При цьому позовні вимоги до відповідача ОСОБА_4 залишаються незмінними.

Наведене свідчить про те, що позивачем позовні вимоги до відповідача ОСОБА_5 по суті не змінено, а лише зменшено розмір (суму) основного боргу, пред`явленого до стягнення із цього відповідача, із урахуванням часткового погашення ним заборгованості перед позивачем після звернення останньої до суду.

Аналізуючи усе вищевказане, з огляду на зміст поданої заяви про зменшення розміру позовних вимогта із урахуванням практики Верховного Суду, суд вважає, що доводи представника позивача, наведені в обґрунтування поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованими, тоді як заперечення представника відповідача-1 у цій частині не заслуговують на увагу суду, а тому вказану заяву слід прийняти до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 189, 197, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти заяву ОСОБА_3 про зменшення розміру позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_5 , подану до суду 11.11.2024 представником позивача ОСОБА_1 .

В подальшому розглядати дану справу з урахуванням вказаної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28.01.2025.

СуддяО. О. Ковбасюк