Ухвала

від 05.02.2025 по справі 303/830/25

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/830/25

2/303/242/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Разом зпозовною заявоюпозивачем поданозаяву прозабезпечення позову. Яку мотивовано тим, що з метою забезпечення позову до ухвалення судом рішення по суті спору заборонити відповідачу ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна, а саме: частини земельної ділянки кадастровий номер 3222482400:03:002:0004 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтовуються доводами про те, що, враховуючи недобросовісну поведінку відповідача у правовідносинах, зокрема довгострокове ухилення від виконання грошових зобов`язань перед ним, вважає наявність високої ймовірності того, що відповідач не утримається від таких дій в подальшому. Враховуючи значну суму позову, а також матеріальний стан відповідача, існування реальної можливості відчуження та/або приховання майна відповідачем, вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову на все належне майно, що належить відповідачу. На підставі наведеного, просить з метою забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу заборонити відповідачу ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна, а саме: частини земельної ділянки кадастровий номер 3222482400:03:002:0004 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 до завершення спору по суті та набранням рішення законної сили.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає вимогам, закріпленим статтею 151 ЦПК України.

В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїст. 150 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

ПленумВерховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 ст. 80 ЦПК України передбачено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Із заяви вбачається, що подаючи заяву про забезпечення позову заявник обґрунтував її лише припущенням, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.

Суд вважає, що припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог не є достатньо обґрунтованим, як того вимагають положення закону.

Заявником не надано належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Крім того, згідно частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись досуду ізвідповідною заявоюпозивач ненадав данихна підтвердження,вартості земельноїділянки, кадастровий номер 3222482400:03:002:0004 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та житлового будинку загальною площею 521,6 кв.м., житловою площею 303,5 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами на вищевказаній земельній ділянці.

За наведеного, суд вважає, що даний захід забезпечення позову не може свідчити про співмірність відносно ціни позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено достатні підстави для застосування вказаних заходів забезпечення позову, а також не надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову зазначеним шляхом є пропорційним заходом забезпечення позову, виходячи із змісту заявлених у подальшому позовних вимог, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.В.Курах