Рішення

від 29.01.2025 по справі 331/6774/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження№2/331/660/2025

ЄУН 331/6774/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

учасники справи :

позивачка ОСОБА_1 ,

представник позивачки - адвокат Вельможко О.О.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Палац культури Енергетиків» публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (далі суд) з позовом до Дочірнього підприємства « Палац культури Енергетиків» публічного акціонерного товариства « Запоріжжяобленерго» ( далі ДП « Палац культури Енергетиків» ПАТ « Запоріжжяобленерго», за результатами розгляду якого просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 222180, 00 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 63684, 32 грн.

І. Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у період з 24.12.2020 року по 29.02.2024 року вона працювала на посаді директора ДП «Палац культури Енергетиків», ПАТ «Запоріжжяобленерго».

За період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року виникла заборгованість работодавця перед нею по заробітній платі в сумі 222 180 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 63 684, 32 гр.

До теперішнього часу з позивачкою розрахунку не провели, хоча на рахунку ДП «Палац культури Енергетиків», ПАТ «Запоріжжяобленерго» достатньо грошових коштів для погашення заборгованості.

Як на правові підстави заявлених вимог позивачка посилається на статті 23,32,47,116,233 КЗпП України.

У листопаді2024року відвідповідача посправі досуду надійшов відзив на позов, із змісту якого вбачається, що ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» проти позову заперечує з таких підстав.

По-перше, позовні вимоги задоволенню не підлягають, як заявлені із пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП Укораїни.

По-друге, позивачкою, як директором ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» не було вжито жодних заходів для видачі наказу про своє звільнення та щодо організації проведення розрахунку із заробітної плати та сплати компенсації за використану відпустку при звільненні.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

12 листопада 2024 року від представника ПАТ « Запоріжжяобленерго» Морозова В.С. до суду надійшла заява про вступ у справу як представника ( а.с.16).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року провадження у справі відкрито ; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін ; справу призначено до розгляду ( а.с.19-20).

В суді представник позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином; про причину неявки суд не повідомив, буд-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило.

27 листопада 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, ознайомившись із позицією відповідача, яка викладена у відзиві на позов, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

ІV.Фактичні обставини,встановлені Судом; змістспірних правовідносин;оцінка Суду.

В суді встановлено, що 25 липня 2024 року ОСОБА_1 вже зверталася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з аналогічним позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», третя особа - ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» (справа № 331/4552/24).

Рішенням суду від 27 вересня 2024 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено з тієї підстави, що позов було заявлено до неналежного відповідача - ПАТ « Запоріжжяобленерго» замість належного - ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» ( а.с.11-12).

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , не змінюючи предмету та ( або) підстав позову, звернулася до суду з позовною заявою до належного відповідача - ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Виходячи із наведеної норми цивільного процесуального законодавства , слід дійти висновку, що здійснення переоцінки такого судового рішення іншим судом є порушенням вимог процесуального закону.

Судовим рішенням від 27 вересня 2024 року по справі № 331/4552/24 встановлено (а.с.10-12), що Протоколом засідання Дирекції ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 24.12.2020 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» 29.12.2020.

29.12.2020р. між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_1 , яка призначена на посаду директора ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго», було укладено Контракт, відповідно до якого остання наймається на посаду директора ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» на строк з 29.12.20р. по 31.01.22р.

В подальшому додатковими угодами строк дії Контракту неодноразово продовжували.

Згідно останньої додаткової угоди №4 до Контракту від 29.12.2023р. строк дії контракту було продовжено до 29.02.24р.

Умови оплати праці керівника Підприємства регулюються розділом 3 даного контракту.

Відповідно до п. 3.1. за виконання обов`язків , передбачених цим контрактом, Керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу одержаного Підприємством (ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго») внаслідок його господарської діяльності, виходячи з : -встановленого йому посадового окладу у розмірі 23 000,00 грн., встановленої йому премії за розвиток платних послуг , яка може нараховуватися при виконанні умов у розмірах, вказаних у таблиці 1.

Відповідно до копії статуту ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» підприємство є юридичною особою, права та обов`язки юридичної особи набуває з дня його державної реєстрації (п. 4.1. Статуту).

Відповідно до підпункту 4.5 Статуту підприємство має самостійний баланс, власні рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті, власні печатки, штампи, може мати зареєстрований фірмовий знак, символіку, емблему, інші реквізити, необхідні для його діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заробітна плата виплачувалася ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 02596853, з 2019 року по 2023 рік , що підтверджено довідкою за формою ОК-5.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи , відповідно до довідки ДП «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 09.09.2024 за № 1/09/09 «Палац культури Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго» має заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у загальному розмірі 285 864,34 грн.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору ( частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

У частині другій статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, вказується, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Схожий висновок було зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-331цс17 вказано, що «в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат».

Тому посилання відповідача на порушення позивачкою строків звернення до суду з цим позовом , є помилковими.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України, встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Частиною шостою статті 24 Закону України «Про оплату праці», передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Тому посилання відповідача на провину позивачки, яка була керівником відповідача і не забезпечила ефективну роботу підприємства, що призвело до невиплати їй заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку ,є неспроможними та судом до уваги не приймаються.

Частиною 3 статті 129 Конституції України, визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до статтіф 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки у повній мірі підтверджені зібраними у справі доказами, та не спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2858,64 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Палац культури Енергетиків» публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (адреса: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. № 16, ЄДРПОУ 025968553) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 222180 (двісті двадцять дві тисячі сто вісімдесят) гривень 00 копійок, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 63684 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 32 копійки, а всього 285864 (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 32 копійки.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Палац культури Енергетиків» публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (адреса: м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. № 16, ЄДРПОУ 025968553) на користь держави судовий збір у розмірі 2858 ( дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 64 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2025 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва