Постанова

від 04.02.2025 по справі 461/6489/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6489/19 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/2957/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Матяш С.І.

з участю представника заявника Романа Н.О., представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10 вересня 2024 року в складі судді Зубачик Н.Б. у справі за заявою представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У серпні 2024 року представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Роман Н.О. звернувся до Галицького районного суду м.Львова із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, просив визнати виконавчий лист Галицького районного суду м. Львова №461/6489/19 від 13.02.2020 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 13.02.2020 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №461/6489/19 про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 944 610,00 грн. та 3887,52 грн. судового збору.

01.09.2021 постановою Верховного Суду у справі № 442/4240/14-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, протиправними дій, недійсними протоколу, акта, свідоцтва та державної реєстрацію права власності, торги залишаються дійсними. Відтак, кошти сплачені за придбане на прилюдних торгах майно не підлягають стягненню в порядку повернення сторін недійсного правочину в попередній стан. Відповідно виконавчий лист, виданий Галицьким районним судом м. Львова №461/6489/19 від 13.02.2020, має бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю. Просив заяву задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10 вересня 2024 року у задоволенні заяви представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Роман Н.О., вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що 13.02.2020 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №461/6489/19 про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 944 610,00 грн. та 3887,52 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як на підставу для задоволення заяви у цій справі, заявник посилався на відсутність обов`язку боржника.

У цьому контексті покликається на правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 10.01.2023 у справі № 824/2/22.

Словосполучення «з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

У даному випадку підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обовязку боржника держави в особі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перед ОСОБА_3 у звязку з винесенням постанови Верхловного Суду від 01.09.2021 у справі № 442/4240/14.

Звертає увагу, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України не є виключним.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Покликається на судову практику, при цьому оскільки ОСОБА_3 є законним власником майна, яке придбавалося нею на прилюдних торгах, у задоволенні позову про визнання яких недійсними відмовлено касаційним судом, відповідно кошти сплачені останньою за придбаче майно на прилюдних торгах не пдлягають поверненню в порядку повернення сторін недійсного правочину у попередній стан, відтак відсутній обов`язок держави в особі Західного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)перед ОСОБА_3 .

Просить скасувати ухвалу Галицького районногосуду м.Львова від10вересня 2024рокута прийняти постанову, якою визнати виконавчий лист Галицького районного суду м. Львова №461/6489/19 від 13.02.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Частиною третьою статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людинамає можливістьбезперешкодного зверненнядо судуза захистомсвоїх прав.Це правогарантується частиною1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,в якійзазначено,що коженмає правона справедливийі публічнийрозгляд йогосправи упродовжрозумного строкунезалежним ібезстороннім судом,встановленим законом,який вирішитьспір щодойого правта обов`язківцивільного характеру.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд виходив з того, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, процесуальна можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов`язана безпосередньо із припиненням матеріально-правових підстав, з яких виникло відповідне зобов`язання боржника.

Разом з цим, заявником не доведено, що виконавчий лист №461/6489/19 був виданий помилково, чи на підставі рішення що не набрало законної сили, або ж рішення суду було у подальшому скасовано чи змінено, як і відсутній факт добровільного виконання обов`язку боржником, тому підстави для задоволення заяви, відсутні.

Беручи до уваги недоведеність припинення зобов`язання заявника від виконання рішення суду, яке не скасовано та набрало законної сили, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні, тому у задоволенні заяви відмовив.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке.

Згідно із ч. 5 ст. 124Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом встановлено, що у листопаді 2013 року Карпин Л.Л. в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (далі ПП «Нива-В.Ш.»), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, визнати протиправними дії ПП «Нива-В.Ш.» щодо проведення прилюдних торгів, складання протоколу їх проведення від 08 липня 2014 року та оформлення результатів їх проведення; визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 08 липня 2014 року, акт державного виконавця від 09 липня 2014 року, свідоцтво від 09 липня 2014 року про придбання ОСОБА_3 майна з прилюдних торгів та державну реєстрацію за нею права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПП «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, акт державного виконавця, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

У липні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ПП «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у якому, з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог, просила визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, протокол проведення прилюдних торгів від 08 липня 2014 року, акт державного виконавця від 09 липня 2014 року, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 09 липня 2014 року та державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 .

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С. про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 рокута від 08 серпня 2017 рокувказані справи об`єднані в одне провадження.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 30 березня 2015 року справа №442/4240/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року, в задоволенні позовів відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 28 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року заяву ОСОБА_5 про перегляд судових рішень задоволено, зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2017 рокупозов задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги, що організовані та проведені відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та ПП «Нива-В.Ш.» з реалізації предмету іпотеки: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на якій розташовані дані об`єкти, призначеній для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, за адресою: АДРЕСА_1 , результати яких оформлені та затверджені протоколом № 1413457-4/3 від 08 липня 2014 року та актом державного виконавця від 09 липня 2014 року, складеним головним державним виконавцем Германчуком Р. В., затвердженим начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Цабаком В. Я. про реалізацію предмета іпотеки.

Визнано протиправними дії ПП «Нива-В.Ш.» щодо проведення прилюдних торгів, складання протоколу від 08 липня 2014 року № 1413457-4/3, оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, за адресою:

АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на якій розташовані дані об`єкти, призначеній для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним протокол ПП «Нива-В.Ш.» від 08 липня 2014 року № 1413457-4/3 про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на якій розташовані дані об`єкти, призначеній для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним акт державного виконавця від 09 липня 2014 року, складений головним державним виконавцем Германчуком Р. В., затверджений начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Цабаком В. Я. про реалізацію предмета іпотеки: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на які розташованій дані об`єкти, призначена для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво № 595 від 09 липня 2014 року, видане приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т. С., про придбання ОСОБА_3 майна з прилюдних торгів, а саме: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 177,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на якій розташовані дані об`єкти, призначеній для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсною державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на нежитлову будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, на якій розташовані дані об`єкти, призначену для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 6280232, дата, час державної реєстрації 09 липня 2014 року, підстава виникнення права власності свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 595, виданий 09 липня 2014 року, видавник: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевська Т. С.).

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2018 рокупозовні вимоги ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 задоволено.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від

16 листопада 2017 рокута додаткове рішення від 22 лютого 2018 року залишені без змін постановоюЛьвівського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задоволено частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від

16 листопада 2017 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2018 року тапостанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу МанзілевськоїТетяни Станіславівнипро визнання недійсними прилюдних торгів, протиправними дій, недійсними протоколу, акта, свідоцтва та державної реєстрацію права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Провадження у справів частині позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 доПриватного підприємства «Нива-В.Ш.» закрито.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції

у Львівській області, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу МанзілевськоїТетяни Станіславівнипро визнання недійсними прилюдних торгів, протиправними дій, недійсними протоколу, акта, свідоцтва та державної реєстрацію права власності відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користьГоловноготериторіальногоуправління юстиції у Львівській області витрати на сплату судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, по 974,40 грн з кожного.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2018 року тапостанова Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2019 рокувтратили законну силу.

Поряд з цим, рішеннямГалицького районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі №461/6489/19 позов ОСОБА_10 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третіх сторін, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача TOB "Факторинг Україна», TOB Фінансова компанія «Комфорт капітал», ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку повернення сторін недійсного правочину в попередній стан, трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволено частково.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_10 944 610, 00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.11.2020 рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі 461/6489/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - без задоволення.

Таким чином, під час розгляду спору №442/4240/14 про оскарження прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі/будівля першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкту незавершеного будівництва незавершеного будівництвом мотелю готовність 81 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, на якій розташовані дані об`єкти, призначеній для будівництва та обслуговування відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 0,1125 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем у яких була визнана ОСОБА_3 , остання звернулася до суду із позовом про стягнення грошових коштів в порядку повернення сторін недійсного правочину в попередній стан, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, який був судами задоволений.

13.02.2020 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №461/6489/19 про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 944 610,00 грн. та 3887,52 грн. судового збору.

Постановою Верховного Суду від 30 червня 2022 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року залишено без змін.

Таким чином, беззаперечним є те, щорішення Галицького районного суду міста Львова від 26.11.2019, на виконання якого було видано виконавчий лист №461/6489/19 є у законній силі та не скасоване.

У подальшому, рішеннямГалицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року задоволено заяву Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 26 листопада 2019 року у справі №461/6489/19.

Скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 листопада 2019 року, ухвалене у справі №461/6489/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного територіальногоуправління юстиції у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійнихвимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Комфорт капітал», ОСОБА_11 про стягнення грошових коштів в порядку повернення сторін недійсного правочину в попередній стан, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 рокускасованоухвалу Галицького районного суду м. Львова від 31 серпня 2022 року та рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року, а справу за заявою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 26 листопада 2019 року у справі №461/6489/19 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

УхвалоюГалицького районного суду м. Львова від 28.11.2023 відмовлено у відкритті провадження за заявою представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Христини Ган про перегляд рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі №461/6489/19.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2023 року залишено без змін.

Іншими словами, у спірних правовідносинах має місце правова конструкція за якої у ОСОБА_3 наявне судове рішення, яке набрало законної сили про стягнення у її користь грошових коштів в розмірі 944 610,00 грн. та 3887,52 грн. судового збору, а також виконавчий лист у справі №461/6489/19 про стягнення цих коштів з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь, при цьому, і прилюдні торги з реалізації відповідного майна, де переможцем є ОСОБА_3 , які оскаржувалися у межах справи №442/4240/14 та на повернення сторін через недійсність таких у попередній стан, на користь ОСОБА_3 стягнуті грошові кошти, є чинними.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) свої доводи фактично зводить до того, що оскільки ОСОБА_3 є законним власником майна, яке придбавалося нею на прилюдних торгах, кошти сплачені останньою за придбане майно на прилюдних торгах не підлягають поверненню в порядку повернення сторін недійсного правочину у попередній стан, тому відсутній обов`язок держави в особі управління перед ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду (по суті), або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено колегією суддів, будь яких доказів того, що обов`язок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), як боржника припинився з причин, які визначені законом, апелянт не надав, тому підстави для задоволення відповідної заяви, навіть за умови чинності прилюдних торгів, за якими спірні кошти були сплачені відсутні, оскільки рішення рішенняГалицького районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі №461/6489/19 на підставі якого видано оспорюваний виконавчий лист, знаходиться у законній силі та не скасоване.

Не доведено заявником і того, що виконавчий лист №461/6489/19 був виданий помилково, чи на підставі рішення що не набрало законної сили, тобто інших підстав, які слідуючи приписам ст.432ЦПК України можуть свідчити про необхідність визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Окремо колегія суддів взертає увагу на те, що питання повернення коштів, сплачених ОСОБА_3 за придбане майно на прилюдних торгах не є предметом даного апеляційного провадження,тому відповіднідоводи апеляційноїскарги нависновки судуне впливають.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1ст. 374, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення.

Ухвалу Галицькогорайонного судум.Львова від10вересня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2025 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С С.М. Копняк