Рішення

від 21.01.2025 по справі 120/14157/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 січня 2025 р. Справа № 120/14157/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Комара П.А.,

за участю

секретаря судового засідання: Синицької К.М.

представника позивача: Зінченка Д.В.

представника відповідача: Іванова Ю.В.

за відсутності представника третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу

до: Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи"

про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначено, що наказом Міністерства юстиції України №2891/5 від 09.10.2024 тимчасово заблоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу до Міністерства юстиції України Скутельник І.А. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці. Виконання наказу покладено на ДП "Національні інформаційні системи". На переконання позивачки, зазначений наказ є очевидно протиправним, а тому за захистом свої прав та законних інтересів звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

22.11.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що отримавши від головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відомості про можливе порушення порядку вчинення реєстраційних дій приватним нотаріусом Скутельник І.А., що є достатньою підставою для здійснення заходів контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації. Таким чином, у відповідача були законні підстави для проведення камеральної перевірки приватного нотаріуса Скутельник І.А. на підставі листів слідчого управління ГУ НП в Хмельницькій області від 30.08.2024, оскільки Мін`юст має повноваження щодо реагування на таке звернення відповідно до Порядку №990 про що було зазначено в Наказі від 19.09.2024 №2307/7.

На виконання приписів п. 13 Порядку №990 відповідачем на поштову та електронну адресу позивачки було направлено лист від 20.09.2024 про призначення щодо неї камеральної перевірки та запропоновано надати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки на електронну адресу, що зазначена у листі.

Проте, будь яких пояснень від ОСОБА_1 ані на електронні адреси, ані на поштову адресу Мін`юсту не надходили. Оскільки пояснення позивача офіційно не надходили, відповідно, відповідач не міг їх врахувати при проведенні камеральної перевірки.

Крім того зазначено, що всупереч помилковим доводам позивача, в оскаржуваному наказу Мін`юсті від 09.10.2024 №2891/5 зазначено мотиви, за якими позивачу блоковано доступ до державного реєстру речових прав, та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення.

Саме санкція Мін`юсту є одним із засобів спонукання державного реєстратора до додержання норм права.

Таким чином, представник відповідача вказує, що оскаржуваний наказ від 09.10.2024 за №2891/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 " прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а відтак є законним і обґрунтованим.

02.12.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій на противагу доводів відповідача зазначив, що позивачка до позовної заяви долучила пояснення від 07.10.2024 та скіншот поштової скриньки, з яких чітко вбачається, що з поштової скриньки позивачки на дві електронні адреси , що зазначені у листі від 20.09.2024 було відправлено пояснення з додатками.

Відповідач подаючи відзив не надав до суду жодного доказу, який би спростовував аргументи позивача.

Крім того, відповідач вказує, що наказ прийнятий на підставі акту камеральної перевірки в якому наведені відповідні мотиви. На переконання представника позивача, акт перевірки не можна вважати належно вмотивованим, оскільки у ньому взагалі не мотивовано порушення, які стосувалися заяви №60280966, поданої ОСОБА_2 , а замість мотивів зазначено, що до заяви додано ідентичний пакет документів, у зв`язку із чим допущено аналогічні порушення статтей 3, 10, 18, 24 Закону №1952-IV, пунктів 12,57 Порядку 1127, пунктів 20-22 Порядку №1141.

У відзиві відповідач не пояснив, які негативні наслідки та для кого настали, не зазначив, які і чиї права були порушені, не повідомив як він визначався із застосування санкцій, з чого виходив і що конкретно врахував, коли дійшов висновку, що найбільш доцільним і пропорційним буде застосування блокування на 3 місяці, а не на 2 тижні.

З урахуванням зазначеного, представник позивача просить позов задовольнити повністю.

Представником відповідача до суду подано заперечення в яких просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

12.12.2024 усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі призначено на 08.01.2025.

У судовому засіданні 08.01.2025 оголошено перерву перед судовими дебатами до 21.01.2025.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи та у їх сукупності, встановив наступне.

30.08.2024 Листом №5970-2024 Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області звернулося до Директора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції юстиції України щодо проведення перевірки законності вчинення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сутельник І.А. 07.03.2024 реєстраційної дії щодо реєстрації права приватної власності на комплекс будівель та споруд загальною площею 3343 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

30.08.2024 Листом №5975-2024 Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області звернулося до Директора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції юстиції України щодо проведення перевірки законності вчинення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сутельник І.А. 07.03.2024 реєстраційної дії щодо реєстрації права приватної власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 1053,5 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Міністерством юстиції України прийнято наказ від 19.09.2024 №2307/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Скутельник І.А.", яким утворено Комісію для проведення камеральної перевірки.

Листом №130310/146624-11-24/19.1.1 від 20.09.2024 позивачці запропоновано подати пояснення на адресу Міністерства юстиції України.

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора, Комісією складено акт від 09.10.2024 №5095/1-1.1/24, яким встановлено:

1. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 07.03.2024 №59829321 поданої ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Скутельник І.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2024 №71961716, на підставі якого у розділі Державному реєстрі прав №2625540568040, відкритому на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Комплекс будівель та споруд), внесено запис про перехід права власності від ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ (запис про право власності 47665521) до ОСОБА_3 (запис про право власності 54030597).

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкта малої приватизації - окремого майна - будівля сушильної камери з ремонтно-механічною майстернею «В-II», загального площею 1330,5 кв. м за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Франка, буд. 47/1, що обліковується на балансі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 45052279, за результатами електронного аукціону без умов (далі - Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 2.1 Розділу 2 Договору визначено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації.

Комісією встановлено, що Заявником придбано Об`єкт приватизації - будівлю сушильної камери з ремонтно-механічною майстернею «B-II», загальною площею 1330,5 кв. м, водночас, приватним нотаріусом Скутельник І.А. у Державному реєстрі прав внесено запис про перехід права власності на Компекс будівель та споруд загальною площею 3343 кв.м.

Перевіркою встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності, приватному нотаріусу Скутельник IA. Заявником не подано документ, який підтверджує факт передачі Об`єкта приватизації, згідно з пунктом 2.1 Розділу 2 Договору, а саме: акт приймання-передачі Об' єкта приватизації.

Отже, подані документи не дають змоги встановити набуття Заявником права власності на Комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Франка, буд. 47/1.

Згідно з вимогами пунктів 20-22 Порядок №1141 державний реєстратор, зокрема, здійснює пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним або кількома ідентифікаторами.

Пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, здійснюється за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 20 Порядку №1141, а також за такими ідентифікаторами як суб`єкт речового права, обтяжувач, номер відомостей про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права в Державному реєстрі прав.

Приватним нотаріусом Скутельник I.A. Рішення за результатом розгляду Заяви прийнято без здійснення будь-яких пошуків як у базі даних заяв, так і відомостей Державного реєстру прав та його невід`ємних архівних складових частин.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що приватним нотаріусом Скутельник І.А порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 57 Порядку №1127, пунктів 20-22 Порядку №1141, оскільки проведено державну реєстрацію прав: на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; без встановлення черговості розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, та без здійснення пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, обтяжень таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині щодо майна, відомості якого змінено; без документа, що підтверджує виконання умов правочину.

2. За результатом розгляду заяви №60280966, поданої ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Скутельник I.A. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .

До заяви було подано ідентичний пакет документів для державної права власності щодо будівлі цеху переробки, «А-» загальною площею 434 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , як до Заяви, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Скутельниковою І.А. допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 57 Порядку №1127, пунктів 20-22 Порядку №1141.

На підставі акту від 09.10.2024 №5098/1-.1.1/24, наказом Міністерства юстиції України №2891/5 від 09.10.2024 тимчасово заблоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відносини, що виникають у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також забезпечення визнання та захисту державною таких прав, регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, (далі - Закон № 1952-IV, чинного та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

На виконання ч. 4 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990, чинного та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до пп.5 п.4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється, зокрема шляхом моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

Згідно з пп.4 п.6 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій в реєстрах як комплекс організаційно-технічних заходів, що за допомогою програмних засобів ведення реєстрів забезпечує проведення посадовими особами Мін`юсту вибіркового аналітичного дослідження реєстраційних дій за певний проміжок часу (тиждень, місяць або квартал) за принципом зростання (без перевірки попередніх періодів), здійснюється за такими критеріями: проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом одного року з дня отримання ідентифікаторів доступу до відповідного реєстру у зв`язку з призначенням на відповідну посаду суб`єктом державної реєстрації, призначенням на посаду державного нотаріуса чи реєстрацією приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу.

Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п.9 Порядку № 990).

Відповідності до п.10 Порядку № 990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).

Згідно з п.11 Порядку № 990 строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (п.13 Порядку №990).

У п.14 Порядку № 990 передбачено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

При цьому, у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (п.14 Порядку № 990).

З матеріалів справи судом встановлено, що в ході камеральної перевірки комісією встановлено, що приватним нотаріусом Скутельник І.А порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 57 Порядку №1127, пунктів 20-22 Порядку №1141, оскільки проведено державну реєстрацію прав: на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; без встановлення черговості розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, та без здійснення пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, обтяжень таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині щодо майна, відомості якого змінено; без документа, що підтверджує виконання умов правочину.

Перевіркою встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності, приватному нотаріусу Скутельник IA. Заявником не подано документ, який підтверджує факт передачі Об`єкта приватизації, згідно з пунктом 2.1 Розділу 2 Договору, а саме: акт приймання-передачі Об' єкта приватизації.

Отже, подані документи не дають змоги встановити набуття Заявником права власності на Комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатом розгляду заяви №60280966, поданої ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Скутельник I.A. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .

До заяви було подано ідентичний пакет документів для державної права власності щодо будівлі цеху переробки, «А-» загальною площею 434 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , як до Заяви, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Скутельник І.А. допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 57 Порядку №1127, пунктів 20-22 Порядку №1141.

Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Аналогічні за змістом норми визначені у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 , пунктом 12 якого передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1127, у разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта або об`єднання земельних ділянок чи закінчених будівництвом об`єктів, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера.

Відповідно до пункту 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Отже, законодавцем визначено перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, а також визначено обов`язок встановлення державним реєстратором відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1127 (у редакції на час здійснення реєстраційних дій) державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі коли в результаті поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, не припиняється.

Матеріалами справи підтверджено, що державним реєстратором здійснювалася реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна шляхом їх виділення в частині.

Виходячи з наведених норм законодавства, а також дій, вчинених державним реєстратором у даному випадку, суд зазначає, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки у повному обсязі не досліджено документи щодо реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна, не перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і паперовій справі.

Встановлення в акті перевірки обставин подання заявником неповного пакету документів без належної перевірки таких обставин, свідчить про недотримання суб`єктами контролю в ході камеральної перевірки положень щодо необхідності вчинення усіх дій, визначених Порядком № 990 на виконання делегованих повноважень за ст. 37-1 Закону № 1952-IV.

Суд враховує наявність у відповідача дискреційних повноважень в питаннях визначення певного виду санкцій, однак наголошує, що такі повноваження не можуть використовуватися з порушеннями зазначених принципів.

Комісія для проведення камеральної перевірки не скористалась наданим їй правом щодо витребування усіх належних документів щодо предмета перевірки. Під час проведення камеральної перевірки позивача комісією були досліджені лише відомості Державного реєстру прав, та здійснені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства.

Суд також враховує, що в акті камеральної перевірки Комісія викладає пропозиції стосовно змісту рішення за результатами такої перевірки, що визначено п. 13-1 Порядку № 990 та за п. 14 вказаного Порядку № 990 Міністерство юстиції України приймає відповідне рішення та таке має бути вмотивоване, з урахуванням усіх обставин, які мають вплинути на прийняте рішення.

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган зобов`язаний мотивувати таке рішення.

Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що, в свою чергу, і є мотивом для прийняття рішення.

Зі змісту оскаржуваного наказу не вбачається інформації про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку вчинених реєстраційних дій по об`єктах нерухомості.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 160/9698/19, Міністерство юстиції України як суб`єкт владних повноважень за наслідками камеральної перевірки має право тимчасово обмежувати доступ до Державного реєстру прав, але водночас в силу приписів Закону 1952-IV таке рішення повинно бути вмотивованим, тобто мати зрозуміле і обґрунтоване пояснення.

Також при розгляді справи судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року у справі №804/4518/17.

Таким чином, оскаржуваний наказ щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно винесений за умов неповного встановлення обставин, без чіткого з`ясування наявності або відсутності документів, тобто наказ видано необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Тож з урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ від 09.10.2024 № 2891/5 Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А.», яким тимчасово блоковано державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці, не відповідає критеріям правомірного та обґрунтованого рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Між тим, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що комісією при проведенні камеральної перевірки не було враховано її пояснення від 07.10.2024, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення такого пояснення на адресу/електронну адресу Міністерства юстиції України, а також доказів отримання відповідачем таких пояснень.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

За змістом положень ч. 6 ст. 157 КАС України вжиті судом заходи забезпечення позову у цій справі зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2891/5 від 09.10.2024 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

Третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008)

СуддяКомар Павло Анатолійович