Рішення

від 06.02.2025 по справі 120/12512/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2025 р. Справа № 120/12512/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Немирівської окружної прокуратури (далі- прокуратура) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, інспекція , позивач) до Немирівської міської ради Вінницької області (далі - Немирівська міська рада Вінницької області, відповідач), в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність щодо не забезпечення встановлення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя, в межах території Немирівської територіальної громади, в натурі (на місцевості);

-зобов`язати забезпечити встановлення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя, в межах території Немирівської територіальної громади, в натурі (на місцевості).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю міської ради щодо не проведення робіт з винесенням меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя. При цьому, керівник прокуратури вказує на те, що ландшафтний парк Немирівське Побужжя є національний надбанням та потребує особливого режиму охорони. Відтак, не виділення меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя створює ризики для нормального функціонування заказника, що може призвести до негативного впливу на нього.

Ухвалою від 30.09.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.10.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що відповідно до п.1.1. рішення 16 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради №548 від 20.06.2013 оголошено об`єктом природно- заповідного фонду місцевого значення регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя», загальною площею 5678,0 га, на території Вишковецької, Вовчоцької, Воробіївської, Грабовецької, Коржівської, Кудлаївської, Марксівської, Муховецької, Никифорівецької, Новообиходівської, Райгородської, Семенської, Сокілецької, Стрільчинецької, Чуківської сільських, Брацлавської селещної рад Немирівського району, без вилучення із користування.

Відповідно до Положення про регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» затвердженого наказом Департаменту екології природних ресурсів облдержадміністрації №59 ОД від 13.06.2017 р. (знаходиться в матеріалах справи), а саме п.3.1 управління РЛП «Немирівське Побужжя» здійснюється Комунальною установою «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму». Згідно «Безкоштовного запиту» засновником даної установи являється Немирівська районна рада (правонаступником на теперішній час являється Вінницька районна рада).

Основними завданнями РЛП «Немирівське Побужжя» зокрема являються збереження цінних природних комплексів та об`єктів, підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в регіоні, відтворення і збереження біологічного різноманіття, збереження історико-культурних пам`яток та інші завдання( п.2.2 Положення). Разом з тим в ст.60 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» визначає, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Охорона територій та об`єктів природнозаповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Отже, охорона території РЛП «Немирівське Побужжя» покладається на Комунальну установу «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму», так як даний ландшафтний парк перебуває у її віданні, а Немирівська міська ради повинна лише сприяти охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду . Крім того, охоронне зобов`язання, відповідно до якого Стрільчинецькій сільській раді передано для забезпечення режиму охорони та збереженню території регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 134,7175 га, у межах території Стрільчинецької сільської ради, зареєстроване в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької ОДА за №20/17 від 31.03.2017 судом взагалі не слід брати до уваги, так як, Стрільчинецька сільська рада перебувала в процесі реорганізації відповідно до рішення №21 від 12.01.2017 Немирівської міської ради «Про реорганізацію Стрільчинецької сільської ради" в даному охоронному зобов`язанні значиться посада "сільський голова" натомість мало би міститися "голова комісії".

Зважаючи на те, що відносно РЛП «Немирівське Побужжя» управління здійснює Комунальна установа «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму» та керівник установи має повноваження самостійно вирішувати питання щодо діяльності РЛП «Немирівське Побужжя» в тому числі організовувати виконання робіт та заходів, на думку суду, відсутні підстави вважати, що є порушення або загроза порушення інтересів держави.

17.10.2024 р. надійшла відповідь на відзив, в якій звернуто увагу на те, що частина регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя знаходяться на землях , що належать Немирівській ОТГ, відтак, саме останнє має встановлювати межі парку. При цьому, рада не вчинила жодних дій по встановленню меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя,в межах території Немирівської територіальної громади.

Ухвалами від 28.11.2024 р., , 26.12.2024 р., 13.01.2025 р., 23.01.2025 р. витребовувались додаткові докази.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступне.

Рішенням 16 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради від 20.06.2013 за № 548 оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» (далі- РЛП «Немирівське Побужжя»), загальною площею 5678,0 га, на території Вишковецької, Вовчоцької, Воробіївської, Грабовецької, Коржівської, Кудлаївської, Марксівської, Муховецької, Никифоровецької, Новообиходівської, Райгородської, Семенської, Сокілецької, Стрільчинецької, Чуківської сільських, Брацлавської селищної рад Немирівського району, без вилучення із користування.

В подальшому, територія регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя» передана під охорону вищевказаним сільським і селищним радам, на території яких він розташований, з оформленням відповідних охоронних зобов`язань.

Так, Стрільчинецька сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 20/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 134,7175 га, у межах території Стрільчинецької сільської ради.

Чуківська сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 19/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 295,3824 га, у межах території Чуківської сільської ради.

Сокілецька сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 21/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 365,7832 га, у межах території Сокілецької сільської ради.

Никифорецька сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 25/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 126,62 га, у межах території Никифоровецької сільської ради.

Муховецька сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 26/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 173,8398 га, у межах території Муховецької сільської ради.

Кудлаївська сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 28/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 1665, 3277 га, у межах території Кудлаївської сільської ради.

Воробіївська сільська рада відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Департаменті екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації 31.03.2017 за № 31/17, надала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 225,6316 га, у межах території Воробіївська сільської ради.

Відповідно до п.1.5 Положення про РЛП «Немирівське Побужжя», затвердженого наказом Департаменту екології природних ресурсів облдержадміністрації 59 ОД від 13.06.2017, регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" визначено, що Воробіївська, Кудлаївська, Муховецька, Никифоровецька, Сокілецька, Стрільчинецька, Чуківська сільські ради входять до складу Немирівської територіальної громади з адміністративним центром м.Немирів.

Згідно з пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема, у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної і громади (далі розформовані територіальні громади).

Таким чином, з дня набуття повноважень Немирівською міською радою фактично припинено повноваження Воробіївської, Кудлаївської, Муховецької Никифоровецької, Сокілецької, Стрільчинецької, Чуківської сільських рад як представників територіальних громад.

При цьому, відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Відтак, у спірних правовідносинах Немирівська міська рада вважається правонаступником Воробіївської, Кудлаївської, Муховецької Никифоровецької, Сокілецької, Стрільчинецької, Чуківської сільських рад, в тому числі її обов`язків.

Як встановлено судом, з метою вивчення стану дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства на території Немирівської ОТГ, прокуратура листом від 15.08.2024 за № 54-3280вих-24 вих-23 звернулась до Вінницької обласної державної адміністрації, в якому просила надати інформацію про те, чи надходив на погодження проект землеустрою щодо встановлення меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

За наслідком розгляду поданого листа, управління розвитку територій та інфраструктури листом від 26.08.2024 р. за вих. №08-20/2788 вказано, що відповідний проект не надходив.

Також ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 29.08.2024 р. повідомило Немирівську окружну прокуратуру, що документації щодо встановлення меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя не виявлено та відомості щодо заказника не вносились до ДЗК.

Крім того, керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Немирівської міської ради з листом від 28.08.2024 р. за № 54-3429 вих-24, в якому просив надати інформацію чи забезпечувалось проведення робіт з винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

За наслідком розгляду цього листа рада листом від 03.09.2024 р. за вих.№03-34-2210 повідомила, що не проводились роботи з винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя, оскільки парк не перебуває у віданні КУ «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму".

Немирівською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області направлено лист № 54-3533 вих-24 від 04.09.2024 р. щодо надання інформації про те, чи має намір інспекція звертатись із позовом до Немирівської міської ради щодо незабезпечення винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 10.09.2024 № 5334-24 повідомлено, що рада виконала припис щодо встановлення меж в натурі. Відтак, інспекція не планує звертатись із позовом до Немирівської міської ради щодо незабезпечення винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

Однак, у разі встановлення прокуратурою підстав для представництва інтересів , інспекція не заперечує щодо звернення прокуратурою до суду із позовом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів від імені Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, то суд зазначає наступне.

Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу

Таким чином, при зверненні з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися у пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.

З матеріалів справи видно, що на підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 КАС України прокурор звернувся із листом № 54-3533 вих-24 від 04.09.2024 р. щодо надання інформації про те, чи має намір інспекція звертатись із позовом до Немирівської міської ради щодо незабезпечення винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 10.09.2024 № 5334-24 повідомлено, що рада виконала припис щодо встановлення меж в натурі. Відтак, інспекція не планує звертатись із позовом до Немирівської міської ради щодо незабезпечення винесення в натурі меж ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

Однак, у разі встановлення прокуратурою підстав для представництва інтересів , інспекція не заперечує щодо звернення прокуратурою до суду із позовом.

Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави, захист яких не здійснює уповноважений орган державної влади Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступними мотивами.

Частиною першою статті 4 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі Закон № 1264-ХІІ) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Пунктом "і" частини першої статті 19 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Згідно з частиною другою статті 61 Закону № 1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Частинами другою, третьою статті 2 ЗК України (далі ЗК України) суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 43 ЗК України визначає, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини сьомої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частиною восьмою статті 79 ЗК України передбачено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України № 2456-ХІІ від 16.06.1992"Про природно-заповідний фонд України" (далі Закон № 2456-ХІІ) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Частиною третьою статті 26 Закону № 2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно із статтею 1 Закону України № 858-IV від 22.05.2003 "Про землеустрій" (далі Закон № 858-IV) під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до статті 19 Закону № 858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.

Згідно зі статтею 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно із статтею 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтею 47 Закону № 858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.

Так, відповідач заперечує проти вимоги, що саме він зобов`язаний вчинити необхідні дії щодо забезпечення проведення робіт із організації і винесення меж територій об`єкта природно-заповідного фонду, винесення їх в натурі (на місцевості) та внесення інформації про межі об`єкта до Державного земельного кадастру, адже парк перебуває у віданні КУ «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму».

Суд критично оцінює дані доводи, з огляду на те, що п. 1.7 Положення РЛП «Немирівське Побужжя» дійсно визначає, що управління парком здійснює, КУ «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму», однак таке (управління) не визначає, що дана установа є землекористувачем (землевласником) землі, на якій перебуває ландшафтний парк.

Судом витребовувались докази, зокрема, Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів РЛП "Немирівське Побужжя".

Однак, такі не надано, відтак, суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів.

При вирішенні спору суд приймає до уваги, той факт, що Воробіївською, Кудлаївською, Муховецькою Никифоровецькою, Сокілецькою, Стрільчинецькою, Чуківською сільськими радами видано охоронні зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя».

В свою чергу, п. 1.4 Інструкціі щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 25.02.2013 № 65 охоронні зобов`язання на території та об`єкти природно-заповідного фонду (далі - охоронне зобов`язання) оформляються органами, уповноваженими згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - уповноважені органи), землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду або їх частини, які створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають (далі - території та об`єкти природно-заповідного фонду).

Охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження (п. 1.3 Інструкції).

Отже, охоронні зобов`язання оформляються землекористувачем (землевласником )та засвідчують передачу під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.

Відтак, суд доходить висновку, що зобов`язання про охорону РЛП «Немирівське Побужжя» було передано Воробіївській, Кудлаївській, Муховецькій, Никифоровецькій, Сокілецькій, Стрільчинецькій, Чуківській сільським радам, як землекористувачам (землевласникам) земель, на яких перебуває парк. При цьому, правонаступником в тому числі обов`язків цих рад є Немирівська міська рада.

В ході розгляду справи не встановлено, що КУ «Центр природоохоронної роботи та сприяння розвитку туризму» є землекористувачем (землевласником) земельної ділянки, на якій перебуває парк.

Відтак, саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати охорону РЛП «Немирівське Побужжя» в межах території Немирівської ОТГ, відповідно, й встановлення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя, в межах території Немирівської територіальної громади, в натурі (на місцевості).

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя, закріплення їх в натурі (на місцевості). Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна вимога про зобов`язання відповідно до вимог законодавства забезпечити вжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не забезпечення встановлення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя,в межах території Немирівської територіальної громади, в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Немирівську міську раду забезпечити встановлення меж регіонального ландшафтного парку Немирівське Побужжя, в межах території Немирівської територіальної громади, в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Керівник Немирівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 23, м.Немирів, Вінницька область)

Позивач: Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (вул. 600-річчя,19, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37979894).

Відповідач: Немирівська міська рада Вінницької області (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619).

Повний текст рішення сформовано 6.02.2025р .

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна