Рішення

від 06.02.2025 по справі 280/3040/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року Справа № 280/3040/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (вул. Хортицьке шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69123), в особі представника адвоката Бичківського Олексія Олексійовича (вул. Перемоги, буд. 40, а/с 7981, м. Запоріжжя, 69001), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (далі позивач, ТДВ «АВТОПАРК»), в особі представника адвоката Бичківського Олексія Олексійовича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати податкову Вимогу №Ю-2577-0801 від 12.03.2024 року відповідача щодо стягнення боргу (недоїмки) з позивача зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) на суму - 97 987,07 грн;

скасувати суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску позивача зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) у сумі - 97 987,07 грн.

Крім того, просить: розглянути зазначений адміністративний позов у спрощеному порядку; стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір за подання позову у розмірі - 3028,00 грн; судові витрати пов`язанні з розглядом цієї адміністративної справи покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконуючи будь-яких дій щодо проведення виїзної документальної перевірки діяльності ТДВ «АВТОПАРК», не складаючи будь-яких Актів перевірки діючи упереджено та незаконно, виніс протиправну Вимогу про сплату недоїмки за ЄСВ на суму 97 987,07 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сум гривень 07 копійок), якої фактично не існує, при цьому у податковій вимозі навіть не зазначений період виникнення цієї недоїмки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.04.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи податкового органу. З огляду на зазначене, облікові дані з інформаційної системи податкового органу, є такою ж самостійної підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-2577-0801 на суму 97987,07 грн. сформована у відповідності форми визначеної додатком 7 Інструкції №449. Визначена в оскаржуваній вимозі недоїмка у сумі 97987,07 грн., виникла внаслідок несплати ТДВ «АВТОПАРК» самостійно задекларованих сум єдиного внеску визначених у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Враховуючи викладене вважає, що відсутні жодні правові підстави для визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-2577-0801. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТДВ «АВТОПАРК» є юридичною особою (код згідно ЄДРПОУ 00184939), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис: дата державної реєстрації: 01.11.1995, дата запису: 15.03.2012, номер запису: 1103145000003143421.

Позивач є господарюючим суб`єктом який спеціалізується наданням послуг пасажирських перевезень та згідно кодів за класифікатором видів економічної діяльності здійснює: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В інтегрованій картці платника податків ТДВ «АВТОПАРК» (код ЄДРПОУ 00184939) по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (Єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагорода за договорами ЦПХ, допомога по тимчасовій непрацездатності) відображені наступні операції:

- Станом на 31.01.2023 в інтегрованій картці платника податків ТДВ «АВТОПАРК» по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), обліковувалась переплата в сумі 14443,93 гри.

- 09.02.2023 нараховано 4 квартал 2022 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 22731,93 грн. (жовтень 2022 року 7586,27 грн., листопад 2022 року 7550,39 грн., грудень 2022 року 7595,27 грн.) (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9286470380 від 03.01.2023);

- 10.05.2023 нараховано 1 квартал 2023 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 22158,47 грн., (січень 2023 року 7370,00 грн., лютий 2023 року 7418,47 грн., березень 2023 року 7370,00 грн.) (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9069626122 від 05.04.2023);

- 09.08.2023 нараховано 2 квартал 2023 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 22110,00 грн., (квітень 2023 року 7370,00 грн., травень 2023 року 7370,00 грн., червень 2023 року 7370,00 грн.) (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9159091851 від 03.07.2023);

- 09.11.2023 нараховано 3 квартал 2023 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 22110,00 грн. (липень 2023 року 7370,00 грн., серпень 2023 року 7370,00 грн., вересень 2023 року 7370,00 грн.) (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9262162573 від 08.10.2023).

Доказів здійснення ТДВ «АВТОПАРК» протягом періоду з 31.01.2023 по 31.12.2023 сплат (оплат) єдиного внеску позивачем не надано.

Таким чином, станом на 31.12.2023 в ІПК ТДВ «АВТОПАРК» по коду класифікації доходів бюджету 71010000 обліковувалась заборгованість у сумі 74666,47 грн. (22731,93 (нарахування за 4 кв. 2022 року) + 22158,47 грн. (нарахування за 1 кв. 2023 року) + 22110,00 грн. (нарахування за 2 кв. 2023 року) + 22110,00 грн. (нарахування за 3 кв. 2023 року) 14443,93 грн. (переплата) = 74666,47 грн.).

- 09.02.2024 нараховано 4 квартал 2023 року самостійно задекларований позивачем єдиний внесок у сумі 23320,60 грн. (жовтень 2023 року 8580,60 грн., листопад 2023 року 7370,00 грн., грудень 2023 року 7370,00 грн.) (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9360123140 від 03.01.2024).

Доказів здійснення ТДВ «АВТОПАРК» протягом періоду з 01.01.2024 по 29.02.2024 сплат (оплат) єдиного внеску позивачем не надано.

Згідно відомостей відображених в інтегрованій картці платника податків ТДВ «АВТОПАРК» по коду класифікації доходів бюджету 71010000 станом на 29.02.2024 обліковувалась заборгованість у сумі 97987,07 грн.

Сума боргу 97987,07 грн. складається із самостійно задекларованих позивачем сум єдиного внеску визначених у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9286470380 від 03.01.2023, №9069626122 від 05.04.2023, №9159091851 від 03.07.2023, №9262162573 від 08.10.2023 та №9360123140 від 03.01.2024

Вищезазначені розрахунки, витяги з в інтегрованої картки платника податків, а також детальний розрахунок боргу за вимогою від 12.03.2024 №Ю-2577-0801 додані відповідачем до відзиву та долучені судом до матеріалів справи.

У зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-2577-0801 на суму 97987,07 грн.

Зазначена вимога була 12.03.2024 направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на податкову адресу позивача. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-2577-0801 на суму 97987,07 грн. була вручена представнику позивачу 25.01.2024.

Не погодившись з зазначеною вимогою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вказує на таке.

Як вбачається з позовної заяви єдиною підставою протиправності спірної вимоги позивач вважає не проведення податковим органом перевірки та, як наслідок, відсутність акту перевірки. Інших підстав протиправності спірної вимоги позивачем не зазначено.

Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Отже, у розумінні Закону №2464-VI позивач, як роботодавець, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 ст.8 Закону №2464-VI встановлено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При цьому, згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.ч.2, 3 та абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Згідно з абз.6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) (далі - Інструкція №449).

Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Пунктами 4 та 5 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Як вже зазначено вище, відповідач здійснив нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на підставі даних інформаційної системи ДПС щодо сплати єдиного внеску без проведення документальної перевірки.

Верховний Суд вже робив висновок щодо застосування норм Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, зокрема в постанові від 10.12.2019 у справі №826/25425/15 за позовом ПАТ «Київський річковий порт» до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Верховний Суд вказав, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

При цьому положеннями законодавства не передбачено обов`язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.

Аналогічних висновків про те, що проведення перевірки та складення акту перевірки не є обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки за єдиним внеском дійшов Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16, від 03 грудня 2020 року у справі №440/1256/19, від 11 лютого 2021 року у справі №160/4023/19, від 18 лютого 2021 року у справі №320/6585/18 від 25 березня 2021 року у справі №807/921/16, від 10 грудня 2021 року у справі №640/7479/20 та інших.

Аналіз встановлених обставин справи та норм матеріального закону свідчить про те, що винесення оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу відповідає положенням Закону №2464-VІ. Отже, при формуванні спірної вимоги податковим органом було дотримано вимоги, передбачені Інструкцією №449.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат, згідно ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (вул. Хортицьке шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69123), в особі представника адвоката Бичківського Олексія Олексійовича (вул. Перемоги, буд. 40, а/с 7981, м. Запоріжжя, 69001), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «06» лютого 2025 року.

СуддяР.В. Кисіль