Рішення

від 04.02.2025 по справі 320/43734/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м. Київ №320/43734/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття Рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 року №300-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон - Аутдор» як власника засобів зовнішньої реклами провести демонтаж рекламних конструкцій:

- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»);

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»);

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»);

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка;

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської;

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції);

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»);

- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського;

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки строк дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами, вказаних у даному рішенні, був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення та автоматично продовжений на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що усі дозволи на розташування зовнішньої реклами закінчили свою дію в червні та липні 2022 року, а тому у відповідності до Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 19.02.2020 № 96-1 позивач повинен був подати заяви про продовження дії дозволу чи особисто, чи поштовим відправленням, чи в електронній формі, однак він цим правом не скористався. Крім того, звертає увагу на те, що наявна у позивача заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення ЗЗР за чинним договором є самостійною підставою для не продовження строку дії дозволу відповідно до Порядку № 96-1, у зв`язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження у адміністративній справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Октагон-Аутдор» здійснює свою діяльність в рекламній сфері.

ТОВ «Октагон-Аутдор» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами:

- №274/2, №173, №168, №163, №162, №460, №165 строком дії до 01.06.2022 р.;

- №461, №462 строком дії до 01.07.2022 р.

01.04.2020 між Комунальним підприємством «Луцькреклама» та ТОВ «Октагон Аутдор» укладено договір № 01-02/57ТК тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами, умовами якого передбачено, що у відповідності до умов цього договору та порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету, Уповноважена особа передає Розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місце для розташування засобу зовнішньої реклами за адресою вказаною у додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ЗЗР, здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії (анулювання) Дозволу та/або цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію Дозволу та/або цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, місце надається для розміщення виключно тих засобів, що вказані у додатку до цього Договору.

Згідно п. 3.1. договору, плата встановлюється виконавчим комітетом Луцької міської ради та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі цього Договору та/або рахунків-фактур, наданих Уповноваженою особою.

Відповідачем направлено ТОВ «Октагон-Аутдор» вимоги від 11.05.2023 № 74 та від 12.05.2023 № 76 про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, у якій вказано виявлене порушення та запропоновано в триденний строк усунути у цих вимогах порушення.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.05.2023 №300-1 у зв`язку із відсутністю дозволів на розміщення зовнішньої реклами було зобов`язано, зокрема ТОВ «Октагон-Аутдор», як власника засобів зовнішньої реклами, провести демонтаж рекламних конструкцій, КП «Луцькреклама» у разі невиконання власниками засобів зовнішньої реклами пункту 1 даного рішення, доручено провести їх демонтаж (пункт 2 рішення), з покладанням витрат, пов`язаних з демонтажем засобів зовнішньої реклами на власників рекламних конструкцій.

Згідно додатку № 1 до спірного рішення відповідача підлягали наступні конструкції позивача, а саме:

- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТЦ «Глобус»);

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Гордіюк (біля ТІД «Глобус»);

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Шевченка - вул. Черпишевського (супермаркет «Наш Край»);

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Набережна - вул. Шевченка;

- односторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Львівської та вул. Володимирської;

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля насосної станції);

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Карпенка-Карого (розділова смуга біля АЗС «Укрнафта»);

- подвійний щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: на розі вул. Карпенка-Карого та вул. Сухомлинського;

- двосторонній щит розміром 3,0 м х 6,0 м за адресою: вул. Ковельська, 99.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ТОВ «Октагон-Аутдор» звернулось до суду з даним позовом.

Преамбулою Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (далі- Закон № 270/96-ВР) встановлено, що він визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно з статтею 1 Закону № 270/96-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: зовнішня реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, (далі Типові правила) вказано, що ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Типових правил передбачено, що у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;

місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Пунктом 3 Типових правил визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Абзацом 1 п. 5, абз 1 та 2 п. 6 Типових правил передбачено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. До повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Пунктом 29 Типових правил вказується, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 96-1 цей Порядок регулює відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади та визначає процедуру видачі (відмови у видачі) дозволу на розміщення зовнішньої реклами, його анулювання, переоформлення, продовження строку дії та внесення змін, визначає механізм сплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, вимоги до розміщення зовнішньої реклами та процедуру здійснення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих засобів зовнішньої реклами, а також процедуру здійснення контролю за дотриманням цього Порядку.

Пунктом 2.24 Порядку № 96-1 врегульовано продовження строку дії Дозволу.

Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається розповсюджувачем зовнішньої реклами робочому органу через адміністратора протягом поточного місяця не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додаються: оригінал зареєстрованого Дозволу; письмова згода власника місця або уповноваженого ним органу (особи) на розміщення зовнішньої реклами на визначений строк, якщо місце перебуває у державній або приватній власності (пп. 2.24.1 Порядку № 96-1).

Термін, на який продовжується дія Дозволу, визначається робочим органом, в залежності від виконання розповсюджувачем зовнішньої реклами умов укладеного Договору, цього Порядку, Концептуальних основ, Правил благоустрою міста Луцька. Уповноважена особа не пізніше як за 1 (один) місяць до закінчення строку дії Дозволу подає робочому органу інформацію про стан ЗЗР, виконання розповсюджувачем вимог про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами (далі-вимога) та наявність заборгованості (пп. 2.24.2 Порядку).

Суд зазначає, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону № 2806-ІV, відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Аналогічна правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 818/1681/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 4-1 Закону № 2806-ІV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами вказаний вище Закон не передбачає. Разом з тим, застосування зазначених підстав допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №750/293/17.

Пунктом 2.24.3 Порядку № 96-1 визначено, що строк дії Дозволу не продовжується, якщо у розповсюджувача:

- існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами за чинним Договором;

- не виконано письмову вимогу уповноваженої особи щодо приведення рекламного засобу до вимог Концептуальних основ та Порядку (про невиконання вимоги уповноважена особа інформує робочий орган письмово);

- відсутня письмова згода власника місця або уповноваженого ним органу (особи) на розміщення зовнішньої реклами на визначений строк, якщо місце перебуває у державній, або приватній власності.

Відповідно до п. 3.5 Порядку № 96-1 плата перераховується розповсюджувачем ЗР на рахунок уповноваженої особи відповідно до рішення органу місцевого самоврядування та умов Договору. Сума плати вноситься розповсюджувачем на рахунок уповноваженої особи щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Пунктом 5.1 Порядку № 96-1 визначено, що процедура проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР встановлює єдині вимоги до проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР.

Підпунктом а п. 5.2 Порядку № 96-1 вказано, що демонтажу згідно з цим Порядком підлягають: ЗЗР після закінчення строку дії Дозволу.

Відповідно до п. 5.3 Порядку № 96-1 у випадках, зазначених у підпунктах а), б) пункту 5.2 цього Порядку, демонтаж ЗЗР повинен бути проведений розповсюджувачем ЗР самостійно за власний рахунок у строк, не пізніше 10 робочих днів. У разі невиконання та у випадках зазначених у підпунктах в), д) пункту 5.2 цього Порядку, демонтаж ЗЗР повинен бути проведений розповсюджувачем ЗР самостійно за власний рахунок у строк, вказаний уповноваженою особою у письмовій Вимозі про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, яка оформлена за формою згідно з додатком 10 до Порядку. Письмова вимога надсилається/вручається відповідно до п. 6.2 цього Порядку. Контроль за виконанням вимог про демонтаж здійснює уповноважена особа. У разі невиконання у зазначений строк вимоги про демонтаж уповноважена особа подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та подає проєкт рішення виконавчому комітету міської ради щодо здійснення демонтажу ЗЗР.

Пунктами 6.1 6.3 Порядку № 96-1 передбачено, що контроль за дотриманням Типових правил, цього Порядку здійснює особа, уповноважена міською радою, її виконавчим комітетом та інші органи відповідно до законодавства.

У разі виявлення порушення під час розповсюдження та розміщення ЗР уповноважена особа складає Акт виявлення порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади за формою згідно з додатком 9 до Порядку, Вимогу про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади за формою згідно з додатком 10 до Порядку та звертається до розповсюджувача ЗР з вимогою усунення порушень у строк встановлений уповноваженою особою. Всі вимоги про усунення порушень Порядку направляються розповсюджувачам ЗР у письмовій формі поштою або видаються розповсюджувачам ЗР під підпис про одержання, реєструються у відповідному журналі. У разі невиконання цієї вимоги уповноважена особа, яка здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та у разі необхідності подає інформацію про порушення Правил благоустрою в департамент муніципальної варти міської ради для застосування заходів адміністративного впливу (вживає заходів адміністративного впливу) та/або подає проект рішення виконавчому комітету міської ради щодо здійснення демонтажу ЗЗР.

Розповсюджувач ЗР, суб`єкт господарювання, що порушує Порядок, несе відповідальність згідно із законодавством.

Нормами вищевказаних нормативних актів врегульовано порядок отримання дозволів на розміщення ЗЗР, їх продовження, а також визначено підстави за яких дія відповідних дозволів не продовжується.

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем стало те, що у позивача закінчилися строки дії дозволів №274/2, №173, №168, №163, №162, №460, №165 (строком дії до 01.06.2022 р.), №461, №462 (строком дії до 01.07.2022 р.) і у встановлений законодавством спосіб, відповідних заяв про продовження строку їх дії, позивачем подано не було.

При вирішенні спору суд враховує, що строки дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами були неодноразово продовжені протягом 2022 року, проте станом на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем строк дії цих дозволів закінчився.

Суд вказує, що позивач відповідно до пункту 2.24 Порядку № 96-1 із заявою про продовження строку дії цього дозволу не звертався.

Пунктом 2.24.3 Порядку № 96-1 вказано за яких умов строк дії дозволів продовженню не підлягають. Зокрема, однією з таких підстав є наявність заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами за чинним Договором.

Враховуючи те, що у позивача є наявна заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення ЗЗР за чинним договором від 01.04.2020 № 01-02/57ТК (доказів зворотнього позивачем на надано), то відповідно до пункту 2.24.3 Порядку № 96-1 строк дії вказаних дозволів продовженню не підлягав.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ "Октагон-Аутдор" за укладеним 01.04.2020 з КП Луцькреклама договором №01-02/57ТК тимчасового користування місцем розміщення ЗЗР станом на травень 2023 рік становила 870 877,72 грн, що не спростовано позивачем у спосіб подання до суду платіжних документів щодо здійснення оплати.

Разом з тим, поданими відповідачем доказами підтверджується здійснення позивачем господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами, а відтак вказане підтверджує спроможність позивача як суб`єкта господарської діяльності виконувати зобов`язання щодо здійснення оплати на користь відповідача за тимчасове користування місцем для розташування ЗЗР.

З приводу тверджень позивача щодо застосування до спірних правовідносин пункту 2-1 статті 11 Закону № 2806-IV, суд зазначає наступне.

Пунктом 2-1 статті 11 Закону №2806-IV визначено, що документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Зазначений пункт був включений у статтю 11 Закону № 2806-IV згідно із Законом України Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 04.12.2020 № 1071-ІХ.

Преамбулою Закону № 1071-ІХ визначено, що цей Закон спрямований на підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тобто, Закон № 1071-ІХ (яким пункт 2-1 було включено у статтю 11 Закону №2806-IV) фактично був спрямований на підтримку суб`єктів господарювання у 2020-2021 роках.

Разом з тим, суд звертає увагу, що строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами був неодноразово продовжений (зокрема, крайній термін до 01.06.2022), про що є відповідні відмітки, що свідчить про те, що у вказаний період приписи пункту 2-1 статті 11 Закону № 2806-IV до спірних правовідносин не застосовувалися.

Суд вказує, що положення п. 2-1 ст. 11 Закону № 2806-IV не можуть бути застосовані у випадку невиконання суб`єктом господарювання обов`язків щодо здійснення господарської діяльності, на право провадження якої видано документ дозвільного характеру, а саме тих обов`язків, невиконання яких є самостійною підставою для не продовження строку дії дозвільного документу.

Така заборгованість, як вказано вище, у позивача на момент продовження дозволів та прийняття оскаржуваного рішення існувала, та ним здійснювалась господарська діяльність.

Таким чином, оскільки наявність у позивача, як розповсюджувача, заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем розміщення ЗЗР відповідно до пункту 2.24.3 Порядку № 96-1 є самостійною підставою, за якою строк дії дозволу не продовжується, то приписи п. 2-1 ст. 11 Закону № 2806-IV до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні фактичні та правові підстави, визначені Порядком № 96-1 для прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.

За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні ч. 1 ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч. 2 вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.