Рішення

від 05.02.2025 по справі 320/28190/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Київ №320/28190/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою ТОВ "ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС м. Києві податкові повідомлення-рішення від 20.10.2021 №00765140702, від 20.10.2021 №00765160702, від 20.10.2021 №00765180708.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки перевірка проведена без законних на те підстав, а саме всупереч дії пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України мораторій на проведення перевірок.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що перевірка, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, проведена на підставі, в межах та у спосіб, що визначені ПК України.

Позивач також надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково акцентував увагу суду на безпідставності позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 судом прийнято рішення здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 28.07.2021 року № 6110-п, відповідно до статей 20, 77, 82 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб?єктів господарювання на 2021 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Інтер Логістік Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства - за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування - за період з 13.08.2012 по 30.06.2021 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 26.08.2021 по 07.09.2021. Термін проведення перевірки продовжувався з 08.09.2021 по 14.09.2021 на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 06.09.2021 № 6941-п.

Перевіркою встановлено, що контрагенти позивача перестали подавати звітність, свідоцтва платника ПДВ анульовано у зв?язку з неподанням декларацій, основні фонди відсутні (ТОВ «АЛЬФА ХОЛД», ТОВ «САН-ФЛОРІН ГРУП», ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ», ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПУЛЬС», ТОВ «АЛЬМІНДА ПРАЙМ», ТОВ «ПРІСЛІНГ ГРУП», ТОВ «ЕМІЛЯ ГРУП», ТОВ «АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙСБЕРГ ПАРТНЕР», ТОВ «КАРАТ ТРЕЙД», ТОВ «КОЛОР-КОМ»).

Крім того, контролюючий орган вказав, що в другому та/або наступних ланцюгах постачання є контрагенти, які не звітують, основні фонди та/або персонал відсутні (ТОВ «АЛЬФА ХОЛД», ТОВ «САН-ФЛОРІН ГРУП», ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ», ТОВ «АЙСБЕРГ ПАРТНЕР», ТОВ «КАРАТ ТРЕЙД»).

Перевіркою також встановлено, що у контрагента не встановлено придбання товару по ланцюгам постачання (ТОВ «ПРІСЛІНГ ГРУП», ТОВ «ЕМІЛІЯ ГРУП», ТОВ «АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД», ТОВ «КОЛОР-КОМ»).

Контролюючий орган також вказує, що до позивача своєчасно не надійшов товар на суму 24 000 дол. США за імпортним контрактом з «DM GROUP LLC» (Грузія) від 14.01.2019 № 1901-14.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 21.09.2021 № 70886/26-15-07-02-03-17/38346686, яким встановлено наступні порушення :

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 П (С) БО 15 «Дохід», п. 6, 7 П (С) БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 004 661 грн., в тому числі по періодах: 9 місяців 2018 року - 481 842 грн., 2018 рік - 667 241 грн., 1 кв. 2019 року - 1 221 372 грн., 1 півр. 2019 року - 1 770 678 грн., 9 міс. 2019 року - 2 234 250 грн., 2019 рік - 2 234 250 грн., 2020 рік - 103 170 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов?язання, нарахованої до сплати в бюджет на суму ПДВ 211 639 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 сг. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 802 563 грн., в т.ч. по періодам: червень 2018 року - 42 000 грн., вересень 2018 року - 999 863 грн., листопад 2018 року - 160 687 грн., грудень 2018 року - 72 646 грн., січень 2019 року - 1 207 291 грп., квітень 2019 року - 149 789 грн., червень 2019 року - 520 737 грн., липень 2019 року - 449 883 грн., серпень 2019 року - 154 800 грн, жовтень 2019 року - 44 867 грн.;

- ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473 та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено ненадходження товару на суму. 24 000 дол. США (еквів. 672 806,61 грн.) за імпортним контрактом від 14.01.2019 № 1901-14 з компанією «DM GROUP LLC» (Грузія).

Надалі ТОВ «ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА» було отримано податкові повідомлення-рішення :

- від 20.10.2021 № 00765140702 про збільшення грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 3 802 563 грн. за податковими зобов?язаннями та на 950 642 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 20.10.2021 № 00765160702 про збільшення грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємств на 3 004 661 грн. за податковими зобов?язаннями та на 725 373 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 20.10.2021 № 00765180708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 578 215,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до ДПС України, однак Рішенням про результати розгляду скарги від 06.07.2023 № 18001/6/99-00-06-01-01-06 (отримано позивачем 10.07.2023) в задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Однією з підстав позову щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень Товариством вказано незаконність призначення та проведення перевірки, оскільки на той час діяв передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України мораторій на проведення перевірок.

У зв`язку з цим суд зазначає, що у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи з приводу невиконання вимог Податкового кодексу України в частині дотримання процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. При цьому правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тож у спірному випадку з огляду на відповідні зауваження представника позивача перш за все слід перевіряти обставини дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки.

Згідно з приписами п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п. 21.1.1, п.п. 21.1.4 ст. 21 ПК України).

За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 521 - 525.

Пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни, зокрема, до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України і абзац 1 пункту 522 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким внесено зміни, зокрема до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, в абзацах 1 і 9 слова та цифри по 31 травня 2020 року замінено цифрами та словами 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Водночас 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020 №909-IX Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 №89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.

Так, у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, відповідно до якої мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

У постанові від 27.04.2022 у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМ №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу на те, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим, згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України, не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Аналогічна позиція у подальшому неодноразово висловлювалася Верховним Судом і в постановах від 15.04.2022 (справа №160/5267/21), від 17.05.2022 (справа №520/592/21), від 06.07.2022 (справа №360/1182/21), від 01.09.2022 (справа №640/16093/21), від 12.10.2022 (справа №160/24072/21), від 28.10.2022 (справа №600/1741/21-а), від 28.12.2022 (справи №160/14248/21, №420/22374/21), від 23.02.2023 (справи №160/20112/21, №600/1402/22-а).

Згідно з частинами 1 3 статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 підтримала усталену позицію Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Щодо наслідків допущеного контролюючим органом порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України наявні висновки Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, відповідно до яких таке порушення тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень як таких, що прийняті за наслідками протиправної перевірки.

Під час ухвалення вказаних постанов було враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 про те, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Більш того, у постановах від 18.04.2024 у справі №320/8524/22, від 28.07.2023 у справі №580/3888/22, від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, №160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, констатував власний висновок про те, що проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України вже є сформованою та усталеною.

Таким чином, враховуючи встановлені судом у цій справі обставини призначення документальної планової виїзної перевірки наказом відповідача від 28.07.2021 року № 6110-п та проведення її під час дії мораторію, запровадженого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, суд визнає таку (обставину) самостійною для достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що враховуючи правовий висновок, сформований Верховним Судом у справах №826/17123/18 та №816/228/17, та враховуючи встановлені обставини щодо призначення та проведення перевірки позивача під час дії мораторію, суд не має переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, та відповідно і робити висновки по суті таких порушень.

У зв`язку з цим суд не здійснює дослідження та не надає оцінку суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.

Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у місті Києві від 20.10.2021 №00765140702, №00765160702, №00765180708 у повному обсязі виключно з мотивів протиправності призначення та проведення перевірки в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Тож суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом зазначає, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується квитанцією.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 20.10.2021 №00765140702, від 20.10.2021 №00765160702, від 20.10.2021 №00765180708.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА" (реєстраційний номер облікової картки платника податків 38346686 , місце реєстрації: 03150, м.Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 5-Б, оф. 11) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовом, у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.