Рішення

від 06.02.2025 по справі 380/18524/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

06 лютого 2025 рокусправа № 380/18524/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» (далі позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000093/2 від 29.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Ухвалою судді від 06.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

04.10.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

Звертає увагу, що відповідно до норм статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Проте, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до норм статті 60 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 3 у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Проте, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Стосовно не застосування Львівською митницею при перевірці заявленої декларантом митної вартості методів №4 та №5 зазначає, метод визначення митної вартості № 4 не був застосований, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою положень частини 2, 3 статті 62 МК України. Метод визначення митної вартості № 5 не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до статті 63 МК України.

Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1 5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод № 6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості.

Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України і оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів винесені з додержанням всіх норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.10.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

01.09.2023 між Dnipro-M stores sp. z o.o., що зареєстроване й діє відповідно до законодавства Республіки Польща, в особі Голови Правління Звягінцевої Тетяни Сергіївни, яка діє на підставі Статуту, іменоване в подальшому «Постачальник» та ТОВ «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» що зареєстроване й діє відповідно до законодавства України, в особі директора Ярослава Зборовського, який діє на підставі Статуту, іменоване надалі «Покупець», укладено контракт №ТТ-1ІМ-230901/1 на поставку товарів (далі Контракт).

Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар (далі - товар) в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами, визначеними Сторонами в погоджених замовленнях, a Покупець, в свою чергу, зобов`язується оплатити та прийняти товар на умовах цього Контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту загальна вартість Контракту визначається як вартість усіх поставлених товарів по всім замовленням, узгоджених Сторонами до цього Контракту.

Згідно з п. 2.2 Контракту вартість товару включає в себе вартість безпосередньо товару, упаковки, маркування та доставки його в пункт поставки відповідно до умов цього Контракту.

Пунктом 2.3 Контракту визначено, що нa підставі кожного погодженого Сторонами замовлення на поставку товарів Постачальник оформлює рахунок-фактуру (інвойс) і направляє його Покупцю для оплати товару.

Відповідно до п. 3.1 Контракту якщо інше не встановлено Сторонами в узгодженому замовленні, оплата товару по замовленню здійснюється протягом 170 (ста сімдесяти) календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником відповідної партії товару та отримання Покупцем відповідного інвойсу (рахунку- фактури).

Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що умови поставки згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС-2010, а також інформація про вантажовідправника, вантажоодержувача, місце відправки товару, місце поставки товару, країну походження товару та інша необхідна інформація вказуються Сторонами у відповідному інвойсі, за яким здійснюється поставка партії товару.

Згідно з п. 4.5 Контракту зобов`язання по поставці товару вважаються виконаними Постачальником у момент як це вказано у застосованому терміні Інкотермс-2010.

Всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець (п. 4.6 Контракту).

Пунктом 4.7 Контракту передбачено, що поставка товару супроводжується документами: - CMR (інший застосовний документ); - інвойс/рахунок-фактура; - пакувальний лист.

Відповідно до п. 6.5 Контракту перехід права власності, а також ризиків випадкової втрати або пошкодження товару відбувається в момент виконання Постачальником обов`язку по поставці товару Покупцю.

Відповідно до умов контракту №ТТ-1ІМ-230901/1 від 01.09.2023 на поставку товарів, укладеного між ТОВ «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» та Dnipro-M stores sp. z o.o. (Республіка Польща) та інвойсу № FS-EXP-000001/24 від 07.02.2024 позивачем подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA209110001437U2 від 27.02.2024 (а.с. 27) на товар:

1) Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5 кВА:

-арт. 4931500 генератор бензиновий 6X-50Е - 18шт.;

- арт. 49311000 Генератор бензиновий GX-25 - 11шт.

- арт. 49317000 Генератор бензиновий GX-70E - 14шт.

- арт. 49313000 Генератор бензиновий GX-30

Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 469 077,45 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості в сумі: 12 235,92 доларів США, що згідно курсу валюти на момент декларування 38,3361, становило 469 077,45 грн.

12) Електрогенераторні установки потужністю понад 7,5 кВА:

- арт. 49317000 Генератор бензиновий GX-70E - 14шт.

Для цивільного використання (не є об`єктом державного експортного контролю.

Торгівельна марка: DNIPRO M

Виробник: TAIZHOU SAGA IMPORT EXPORT CO., LTD

Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 211461,93 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості в сумі: 5516,00 доларів США, що згідно курсу валюти на момент декларування 38,3361, становило 211 461,93 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

Пакувальний лист (Packing list) FS-EXP-000001/24 від 07.02.2024;

Рахунок-фактура (інвойс)_(Commercial invoice) FS-EXP-000001/24 від 07.02.2024;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 20.02.2024;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) FS-EXP-000001/24 від 07.02.2024;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 021 від 26.02.2024;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TT-1 IM-230901/1 від 01.09.2023;

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Б/н від 27.02.2024;

Копія митної декларації країни відправлення 24L402010E0204384 21.02.2024;

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA2091100014372 27.02.2024

За результатами розгляду митної декларації митним органом надіслано повідомлення, в якому відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 53 МКУ містилося прохання надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

На запит митного органу позивач подав заяву від 27.02.2024, в якій вказав, що додаткових документів не має і просить прийняти рішення на основі поданих документів.

На вимогу митного органу декларантом додатково надіслано лист з інформацією про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллігатор» (код ЄДРПОУ 31548146) є припиненим з 28.12.2015 (номер запису в ЄДРЮОФОПГФ про припинення № 16321110018007672 від 28.12.2015).

Інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано не було, правом на консультацію з митним органом відповідно до ч.5 ст. 55 МКУ декларант не скористався.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000093/2 від 29.02.2024 (а.с. 26) та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209110/2024/000023 (а.с. 31).

Митницею було застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність прийняття митними органами рішення про коригування митної вартості товарів.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (ч.ч. 5, 7 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 ст. 53 МК України передбачає, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч. 4, 5 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною 2 ст. 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Частиною 4 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила).

У пункті 2.1 Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, підставою прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення № UA209000/2024/000093/2 від 29.02.2024 за результатами опрацювання документів є таке.

Зокрема відповідач в оскарженому рішенні зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що згідно пункту 1.1. договору №TT-1IM-230901/1 від 01.09.2023 Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не подавалась; - відповідно до п. 4.6 договору №TT-1IM-230901/1 від 01.09.2023 "всі витрати по транспортуванню товару до складу Покупця несе Покупець". Це суперечить визначеним в інвойсі від 07.02.2024 №FS-EXP-000001/24 умовам поставки товару DAP-Тернопіль.

Суд критично ставиться до таких покликань відповідача з огляду на таке.

Як вже було встановлено судом, пунктом 2.3 Контракту визначено, що нa підставі кожного погодженого Сторонами замовлення на поставку товарів Постачальник оформлює рахунок-фактуру (інвойс) і направляє його Покупцю для оплати товару.

Замовлення не є обов`язковим документом, оскільки за змістом п. 1.2. Контракту замовлення до цього Контракту можуть погоджуватися сторонами в будь-який спосіб: шляхом укладення відповідних додатків, обміну листами, в тому числі електронними листами, повідомленнями через будь-які засоби телекомунікацій, а також шляхом усних домовленостей.

При цьому, у п. 1.2. Контракту також зазначено, що в будь-якому випадку всі істотні та інші необхідні умови щодо кожної поставки мають бути відображені у відповідних інвойсах (проформах-івойсах).

Відповідно до п. 4.1 Контракту умови поставки згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС-2010, а також інформація про вантажовідправника, вантажоодержувача, місце відправки товару, місце поставки товару, країну походження товару та інша необхідна інформація вказуються Сторонами у відповідному інвойсі, за яким здійснюється поставка партії товару.

Пунктом 4.7. Контракту поставка товару супроводжується документами: - CMR (інший застосовний документ); - інвойс/рахунок-фактура; - пакувальний лист.

Тобто, з урахуванням змісту пунктів 1.2., 2.3. та п. 4.1. Контракту підставою для оплати товару є саме інвойс, а не замовлення, яке має необов`язковий характер і може здійснюватися навіть в усній формі.

Таким чином, саме інвойс є основними документом, який відповідно до умов Контракту підтверджує ціну (вартість) товару. Вказане в повній мірі кореспондує змісту п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, відповідно до якої документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Також суд звертає увагу, що згідно з п. 2.2 Контракту вартість товару включає в себе вартість безпосередньо товару, упаковки, маркування та доставки його в пункт поставки відповідно до умов цього Контракту.

Згідно з п. 4.5 Контракту зобов`язання по поставці товару вважаються виконаними Постачальником у момент як це вказано у застосованому терміні Інкотермс-2010.

Відповідно до Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) FS-EXP-000001/24 від 07.02.2024 (а. с. 38) умовами поставки визначено DAP.

Згідно з листом Державної митної служби України від 29.12.2010 N 11/2-10.16/17217-ЕП на умовах DAP погоджене місце продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці (як за термінами DAF, DES та DDU Інкотермс 2000).

Оскільки, у вартість товару включає в себе вартість доставки його в пункт поставки, то саме постачальник відповідальний за здійснення перевезення товару в пункт поставки, що відповідає умовам поставки товару DAP.

Також відповідач в оскарженому рішенні зазначив, відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №Б/н від 20.02.2024 у гр.22 проставлена печатка відправника Internel Sp.z o.o. Інформації про наявність договірних відносин із даним відправником не надано.

Щодо зауважень відповідача про те, що «відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева, (19.05.1956) у гр. 22 та 23 CMR зазначається підпис і штамп відправника та перевізника. В CMR №б/н від 13.02.2024 та від 01.08.2024 у гр. 22 відсутня печатка та підпис відправника», суд зазнає наступне.

Щодо графи 22 CMR суд зазначає, що вказана графа містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме «Internel Sp. Z o.o.».

Товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, це не може бути підставою для коригування митної вартості.

У постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідачем за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновником та керівником підприємства-продавця DNIPRO-M STORES sp. z o.o. (st. Adama Branickiego 21 lok. U3, 02-972 Warsaw) є Zviagintseva Tetiana ( ОСОБА_1 ), а засновником та керівником підприємства-покупця ТОВ "ТУЛС ТРЕЙДИНГ" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська буд.160-А) є ОСОБА_2 , що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). ОСОБА_1 є засновником ТОВ «АЛЛІГАТОР» (код ЄДРПОУ 31548146) та є кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ "ДМ Логістика", а керівником цих підприємств є Зборовський Ярослав Михайлович.

Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем не зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "ні"), тобто, була прихована від митних органів. Про наявність пов`язаності було проінформовано декларанта на прикладі ТОВ «АЛЛІГАТОР» (код ЄДРПОУ 31548146).

Покликання відповідача, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, теж не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Згідно з п. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

с) вони є роботодавцем і працівником;

d)будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередно або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім?ї.

Судом встановлено, що ТОВ «АЛЛІГАТОР» припинено ще в 28.12.2015, що підтверджується витягом з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, при цьому поставка товару здійснювалась 27.02.2024, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов`язаними особами в розумінні Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Доказів того, що вищезазначені особи є пов`язаними між собою на підставі інших пунктів Угоди суду не надано, а тому покликання відповідача в цій частині є помилковими.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке. Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 16.02.2024 № UA209140/2024/005233, а товару №12 слугувала МД від 08.02.2024 № UA403070/2024/001245.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Таким чином, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості товару.

Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та обґрунтованості, тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000093/2 від 29.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000093/2 від 29.02.2024.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» (04073, вул. Кирилівська, буд. 160А, м. Київ; ЄДРПОУ 44909805).

Відповідач: Львівська митниця (79000, вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 43971343).

Повне рішення суду складено 06.02.2025.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна