Рішення

від 06.02.2025 по справі 480/7651/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року Справа № 480/7651/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/7651/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи у своїх інтересах та в інтересах дитини ОСОБА_2 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 031978880) № 1496 від 05.08.2024, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 031978880) призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.06.2024.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.06.2024 позивач звернулась з заявою про надання допомоги на проживання ВПО та додатковими поясненнями до заяви до ЦНАП за місцем переміщення. Заяву зареєстровано вх. № 580 від 25.06.2024 центром надання адміністративних послуг Тростянецької селищної ради та надалі передано за належністю до Управління соціального захисту населення Охтирської РДА.

Однак відповідачем прийнято рішення-повідомлення про відмову в наданні державної допомоги сім`ям з дітьми № 1496 від 05.08.2024, оскільки ОСОБА_1 не відповідає п. 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у виплаті допомоги на проживання, із вказаним рішенням не погоджується та зазначає, що надала відповідачу усі наявні документи, що є достатніми для призначення спірної допомоги.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/7651/24 за позовом ОСОБА_1 , та в інтересах дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, так як не відповідає вимогам п. 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», а саме: не переміщена з території, на якій оголошена обов`язкова евакуація після 1 серпня 2023 року; житло не зруйноване (до стану непридатності для проживання); відсутнє повторне переміщення з території, включеної до переліку після 1 грудня 2023 року.

Враховуючи зазначене управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 так, як вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, яка внаслідок військової агресії російської федерації проти України була вимушена покинути місце постійного проживання АДРЕСА_1 в квітні 2022 року та переміститись в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та занесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб з 12.04.2022 по 18.07.2022 року в управлінні соціального захисту населення Івано - Франківської районної державної адміністрації та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2022 по 31.07.2022 включно. Знята з обліку 18.07.2022 у зв`язку з поверненням до покинутого місця постійного проживання.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 разом з чоловіком, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перемістились з місця постійного проживання АДРЕСА_1 до АДРЕСА_3 . Здійснивши повторне переміщення, позивач стала на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 59167501697827 від 21.08.2023). У зв`язку з повторним переміщенням позивач допомогу на проживання не отримувала.

27.09.2023 за місцем повторного переміщення позивачка народила доньку - ОСОБА_2 , яка в жовтні 2023 року була взята на облік внутрішньо переміщених осіб Управлінням соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5916-7001909551 від 19.10.2023).

Заяву на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 було подано в листопаді 2023 року та відповідно призначені виплати на проживання ВПО з листопада 2023 року по лютий 2024 року.

24.06.2024 ОСОБА_1 подала заяву та необхідні документи до адміністратора ЦНАП у Тростянецької міської ради для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які 03.07.2024 прийнято відділом обробки заяв та документів у м. Тростянець управління соціального, захисту населення Охтирської районної державної адміністрації із застосуванням Програмного комплексу єдина інформаційна система соціальної сфери для опрацювання (а.с.38-41).

Відповідачем прийнято рішення-повідомлення про відмову в наданні державної допомоги сім`ям з дітьми № 1496 від 05.08.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не відповідає п. 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, зокрема не є особою яка перемістилася (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (а.с.27).

Не погодившись із таким рішенням відповідача, зважаючи на порушення своїх прав та інтересів, позивач звернулася за судовим захистом із цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 Закону №1706-VII).

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону № 1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом частини першої статті 2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

У зв`язку з набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою був затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332), Постанова №505 втратила чинність.

Відповідно до абзацу першого-третього пункту 5 Порядку № 332 допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

- які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

- у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

З оскарженого рішення Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації від 05.08.2024 №1496, яке надіслано позивачеві у вигляді повідомлення від 05.08.2024, про відмову в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, встановлено, що підставою для такої відмови фактично слугувало те, що з 01.01.2022 заявниця повторно не переміщалася з територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення бойових дій або тимчасової окупації, тобто в даному випадку з м.Охтирка Сумської області.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач та її донька є внутрішньо переміщеними особами, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від № 59167501697827 від 21.08.2023, та №5916-7001909551 від 19.10.2023 відповідно.

Тобто, наявні підстави вважати, що надані позивачкою докази свідчать про повернення її до покинутого постійного місця проживання (міста Охтирка Сумської області), яке включене до Переліку №309 територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, в тому числі до серпня 2023 року. Жодних доказів на спростування вказаних обставин, як і їх оцінки при прийнятті спірного рішення, відповідачем суду не надано.

Абзацом другим частини першої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави стверджувати, що дитина є самостійним суб`єктом відповідних правовідносин зі спеціальним статусом - «внутрішньо переміщена особа», а її права, пов`язані з цим статусом, не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у її батьків, інших законних представників.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Аналізуючи положення частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України суд прийшов до висновку про те, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідною довідкою.

Оскільки дитина позивачки є самостійним суб`єктом даних правовідносин та має спеціальний статус - «внутрішньо переміщена особа», а її права, пов`язані з цим статусом та не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у її батьків, тому при вирішенні питання про призначення спірної допомоги відповідач мав окремо зазначити підстави відмови у призначенні такої допомоги ОСОБА_2 . Проте у оскаржуваному рішенні не вказано про наявність чи відсутність підстав для призначення спірної допомоги дитині позивача.

Суд також зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, так як не відповідає вимогам п. 5 Порядку, а саме: не переміщена з території, на якій оголошена обов`язкова евакуація після 1 серпня 2023 року; житло не зруйноване (до стану непридатності для проживання);відсутнє повторне переміщення з території, включеної до переліку після 1 грудня 2023 року.

Однак, суд зазначає, що вказані підстави не були зазначені у спірному рішенні як підстави для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а тому вказаним обставинам оцінка судом в межах даної справи не надається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про відмову в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам 05.08.2024 №1496 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.06.2024, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Пунктом 21 Порядку визначено, що допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Отже, вирішення питання про призначення допомоги ВПО є виключною компетенцією органу соціального захисту населення, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача в цій частині позовних вимог є зобов`язання відповідача повторно розглянути по суті заяву позивача від 24.06.2024 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2024, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дитини ОСОБА_2 , до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації № 1496 від 05.08.2024 про відмову в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (вул. Заводська, буд. 2, с. Чернеччина, Охтирський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 03197888) повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , і.к. НОМЕР_1 ) від 24.06.2024 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2024, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька