Справа № 560/17748/24
РІШЕННЯ
іменем України
06 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати відмову Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" у визнанні інвалідом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
2. Зобов`язати Комунальний закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" провести повторний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та надати III групу інвалідності по життєво.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Рішенням МСЕК від 06.06.2023 на підставі акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №121938 позивачу повторно встановлена ІІІ група інвалідності, зазначена причина -захворювання з дитинства, дата переогляду - 01.07.2024. З метою отримання довічно групи інвалідності, позивач направлена на переогляд до Хмельницької обласної МСЕК. За результатом переогляду позивачу було відмовлено у наданні групи інвалідності, попри наявність медичних документів та навіть групи інвалідності з дитинства. Вважає, що фахівці Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" дослідили стан здоров`я поверхнево, без врахування даних попередніх оглядів, досліджень та консультативних висновків лікарів а діагнозу, встановленого з дитинства. При цьому відповідачем, за результатами досліджень, фактично проігнорований раніше встановлений позивачу діагноз. Вважає таке рішення неправомірним та таким, яке грубо порушує її права. Просить позов задовольнити.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що розглядаючи питання про встановлення групи інвалідності позивачу, відповідачем не порушено порядку розгляду цього питання, а тому оскаржуване рішення відповідає вимогам Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561. Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, тобто прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 02.12.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 17.03.2024 на адресу КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" надійшла посильна документація для проведення медико-соціальної експертизи гр. ОСОБА_1 , а саме: направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) від 17.06.2024 з планом медичної реабілітації; виписка із медичної карги амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" б/н та без дати; виписний епікриз №352 від 22.05.2023; виписний епікриз №378 від 17.06.2024; картка обліку дозових навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях б/н та без дати; результат тестування легеневої функції від 03.04.2024 та консультаційний висновок спеціаліста від 17.06.2024.
21.06.2024 за результатами очного огляду гр. ОСОБА_1 , вивчення наданої посильної документації та медичної документації щодо попередніх оглядів гр. ОСОБА_1 Старокостянтинівська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" винесла експертне рішення - особою з інвалідністю не визнана, про що останній видано відповідну довідку про невизнання інвалідом.
Рішення вмотивоване тим, що на момент огляду захворювання гр. ОСОБА_1 , не призвели до такого ступеню порушений функцій організму та обмежений життєдіяльності, що надає підстави для встановлення будь-якої з груп інвалідності, у відповідності до вимог Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи порушеним його право, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).
Частиною 1 статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Частиною 1 статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина 2 статті 6 Закону №875-ХІІ).
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".
За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини 1 статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).
Положення про медико-соціальну експертизу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За змістом пункту 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Порядок участі представників органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Згідно з пунктом 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.
При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин наявні порушення процедури щодо проведення медичного огляду позивача та неврахування всіх наданих медичних документів.
За таких обставин, рішення відповідача від 04.09.2024 про відмову у визнанні позивача особою з інвалідністю є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також зазначає, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.
Так, на момент розгляду справи чинний Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338.
Відповідно до пункту 57 Порядку рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.
Пунктом 58 Порядку передбачено, що скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.
За змістом пункту 59 цього Порядку розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №820/1961/18.
Враховуючи наведені норми, встановлені обставини справи, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю до Центру оцінювання функціонального стану особи для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, урахуванням наявних документів.
За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача провести повторний огляд ОСОБА_1 та надати III групу інвалідності пожиттєво задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" від 04.09.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю.
Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю до Центру оцінювання функціонального стану особи для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, з урахуванням наявних документів та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06 лютого 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Пілотська, 1, корп. 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 23562203)
Головуючий суддя В.В. Матущак
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 10.02.2025 |
Номер документу | 124979920 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них медико-соціальної експертизи |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Матущак В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні