Рішення

від 05.02.2025 по справі 620/14703/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/14703/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність управління культури та туризму Чернігівської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України, а саме подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

зобов`язати управління культури та туризму Чернігівської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, а саме: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протягом тривалого періоду не вчиняються дії щодо реалізації вимог пам`яткоохоронного законодавства, що може призвести до порушення правового режиму його використання та, як наслідок, пошкодження, руйнування та знищення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі в справі Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що Управлінню культури та туризму Чернігівської міської ради не надавалися повноваження щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а отже Управляння є неналежним відповідачем у справі.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача та зазначає, що у даному випадку саме на відповідача управління культури та туризму Чернігівської міської ради покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини: поселення «Горсад», охоронний №8028-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки відповідно до Положення про управління культури та туризму Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням міської ради 05.03.2024 №38/VІІІ-8 виконавчим органом Чернігівської міської ради є відповідач, завданнями якого серед іншого, є реалізація державної політики у галузі культури, туризму, охорони культурної спадщини у місті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до облікової карти поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр знаходиться у південно-східній частині міста Чернігів, в р-ні вул. Шевченка (а.с.30).

Поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр взято на облік об`єктів культурної спадщини, що підтверджується Наказом головного управління культури туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації від 17.03.2011 № 40 ''Про впорядкування обліку об`єктів культурної спадщини'', Наказом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 № 223 ''Про впорядкування обліку об`єктів культурної спадщини'' з додатком 4 до «Перелік щойно виявлених археологічних об`єктів культурної спадщини Чернігівської області» (а.с. 24-26, 27-28).

Прокурор листом від 07.05.2024 № 55-77-429ВИХ-24 звернувся до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації щодо надання пропозицій про внесення об`єкта культурної спадщини поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. (а.с. 22)

Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 12.06.2024 №15-1615/8 повідомив, що уповноважений орган Чернігівської міської ради з приводу внесення об`єкта культурної спадщини поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не звертався. (а.с.23)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з подання пропозиції органу вищого рівня Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, а саме: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частин 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (частина 4 статті 53 КАС України)

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.

Отже, реалізація прокурором права на подання позову в інтересах держави потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

З урахуванням положень частини третьоїстатті 53 Кодексу адміністративного судочинства Українита частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумаченняАрбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого устатті 23 Закону України «Про прокуратуру».

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом слугувала тривала (з 2011 року) бездіяльність відповідача щодо неподання пропозиції органу вищого рівня Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, а саме: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що сприятиме запобіганню руйнуванню або заподіяння шкоди, забезпеченню належного захист, збереження, утримання, відповідне користування, своєчасна консервація, реставрація, ремонт, реабілітація, пристосування та музеєфікація відповідного об`єкта культурної спадщини.

Так, встановлено, що на території м. Чернігів, знаходиться об`єкта культурної спадщини поселення «Горсад», взятий на облік і охорону, як пам`ятки архітектури, охоронний номер 8028-Чр.

Указаний об`єкт культурної спадщини хоча і взято на державний облік, однак не включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 12.06.2024 №15-1615/8 повідомив, що уповноважений орган Чернігівської міської ради з приводу внесення об`єкта культурної спадщини поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Конституція України також закріплює за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

У преамбулі Закону №1805-ІІІ зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Таким чином, обов`язком державних органів та органів місцевого самоврядування є створення належних умов для забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини, зокрема, шляхом взяття їх на облік та занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

При цьому охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захист таких пам`яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь становить безпосередній державний інтерес.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави».

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що прокурором дотримано встановлений статтею 53 КАС України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту.

Приписами підпункту 10 пункту «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-III), державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного доСписку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. (частина 3 статті 3 Закон №1805-III)

До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього (пункт 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до статті 14 Закону України Про охорону культурної спадщини занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщинивизначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Відтак, саме на Чернігівську міську раду в особі її виконавчого комітету як орган місцевого самоврядування покладено повноваження щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з пунктом 1.4 розділу І Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (далі Порядок №158), ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі Ініціатор) є:

уповноважений орган за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення.

Уповноважений орган - це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. (абзац 12 пункту 1.2 розділу І Порядку №158)

Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, івентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. (пункт 1.5 розділу І Порядку №158)

Виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації. (пункт 2.1 розділу ІІ Порядку №158)

Тобто, після розгляду Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації поданих виконавчим комітетом Чернігівської міської ради пропозицій про занесення об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, вказаний Департамент звернеться до Міністерства для подальшого прийняття рішення щодо занесення пам`яток до Реєстру.

Відповідно до Положення про управляння культури та туризму Чернігівської міської ради затвердженого рішенням міської ради від 05.03.2024 № 38/VІІІ-8 управляння культури та туризму Чернігівської міської ради є виконавчим органом Чернігівської міської ради (пункт 1.1 розділу І). Завданням управління, окрім іншого, є реалізація державної політики у галузі культури, туризму, охорони культурної спадщини у місті (підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу ІІ). Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує у межах компетенції інші функції згідно з чинним законодавством України (підпункту 2.2.35 пункту 2.2 розділу ІІ).

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що управляння культури та туризму Чернігівської міської ради є виконавчим органом Чернігівської міської ради на який покладено реалізацію державної політики у галузі охорони культурної спадщини, що знаходяться на території міста Чернігів, а отже саме до його повноважень належить подання пропозицій Департаменту культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території міста Чернігів, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази подані сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління культури та туризму Чернігівської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України, а саме подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Управління культури та туризму Чернігівської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини, що знаходиться на території Чернігівської міської ради, а саме: поселення «Горсад», охоронний номер 8028-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Шевченка, 1,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 02910114).

Відповідач: Управління культури та туризму Чернігівської міської ради (вул. Княжа, 9,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 02231904).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент культури та туризму, національностей релігій Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Коцюбинського, 70, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02231672).

Повне судове рішення складено 05.02.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА