Рішення

від 04.02.2025 по справі 620/1445/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/1445/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Васил`євій А.М.,

за участю представника позивача Шмига Г.С., представника відповідача Коляда І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 №7322/ж10/25-01-07-00, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1577009,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на недотримання податковим органом вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України в частині проведення перевірки без доказів вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, надсилання документів з порушенням пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, вказує на порушення терміну винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Стверджує, що у зв`язку з існуючими обмеженнями з боку Уряду держави - агресора щодо розрахунків із українськими контрагентами, останній звільняється від виконання своїх зобов`язань за договором, на строк існування таких обмежень. Вказує, що відповідачем безпідставно не застосовано постанову Правління Національного банку України від 30.05.2023 № 71 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67», якою припинено перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24.02.2022 операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що в порушення частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та з урахуванням пункту 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 порушено 180-денний термін розрахунків за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023, за операцією на суму 5200,00 євро на 21 день за період з 30.11.2022 по 20.12.2022, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів за період 30.11.2022 по 27.12.2022, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні за період 30.11.2022 по 12.01.2023. Крім того, з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.03.2019 № 5 (зі змінами) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № NHIM-0111 від 01.11.2021 порушено 365-денний термін розрахунків за операцією на суму 39557,00 дол. США на 173 календарні дні за період з 09.11.2022 по 30.04.2023. Вказує, що контролюючим органом дотримано вимог пунктів 79.2 статті 79, пункту 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки. Також вказує, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», не поширюється положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що згідно трекінгу поштового відправлення - 1400606554178, відмітка про невручення відправлення під час доставки тільки від 24.04.2023, відсутня інформація щодо вчинення інших дій для вручення адресату поштового відправлення та щодо повідомлення позивача про надходження на його адресу рекомендованого (реєстрованого) поштового відправлення, тобто про його обізнаність про таке надходження й ухилення від отримання поштової кореспонденції. Вказує, що відсутні підстави у контролюючого органу нарахувати у період дії карантину пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 18.06.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 889-П від 21.04.2023 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області, що виразились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 06.06.2023 № 5618/Ж5/25-01-07-06-01 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» (код 42957417) з питань дотримання вимог валютного законодавства».

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.04.2023 Головним управління ДПС у Чернігівській області було прийнято наказ № 889-П, яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» з 29.05.2023 тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2011 по 30.04.2023 з метою дотримання вимог валютного законодавства (а.с. 28).

Вказаний наказ та повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01 були направленні рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача, однак поштове відправлення 1400606691809 було повернуто контролюючому органу 23.05.2023 за закінченням терміну зберігання (зворот а.с. 28, а.с. 29 та зворот, зворот а.с. 60).

В подальшому, Головним управління ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.11.2011 по 30.04.2023 при виконанні умов контрактів № HIMSK-2005 від 20.05.2022 та № NHIM-0111 від 01.11.2021, за результатами якої складено акт від 06.06.2023 № 5618/Ж5/25-01-07-06-01 (а.с. 30-36).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14 прим.2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», порушення строків надходження валютної виручки по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеному з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина), за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів, за операцією на суму 5200,0 євро на 21 день, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні;

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 38061,90 євро по розрахункам за контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеним з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина);

- частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.03.2019 № 5 (зі змінами) щодо порушення строків надходження валютної виручки по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021 року, укладеному з нерезидентом ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія), за операцією на суму 39557,00 дол. США на 173 дні;

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 39557,00 дол. США по розрахункам за контрактом № NHIM-0111 від 01.11.2021 укладеному з нерезидентом ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія).

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що між ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» та нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (IVANSKA CESTA 30/В BRATISLAVA 821 04, SLOVAKIA) було укладено контракт № HIMSK-2005 від 20.05.2022 щодо продажу хімічної продукції (а.с. 41-44).

На виконання умов експортного контракту № HIMSK-2005 від 20.05.2022, ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» здійснило поставку товару (стеарат цинку:СА8 № 557-05-1, стеарат кальцію) одержувачу товару нерезиденту PSChem SP. z о.о. (POLAND, 00-052, WARSAW, STR. SWIETOKRZYSKA 18-313), контрактоутримувач: SK COMMODITIES S.R.O.(ІVANSKA CESTA 30/B BRATISLAVA 821 04, SLOVAKIA) на загальну суму 73 261,90 евро згідно наступних МД (звороти а.с. 44, 45): МД EK 10 АА №UA102020 /2022/001559 від 27.05.2022 на загальну суму 38061,90 евро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 191 942,65 гри. (інвойс №HRSK-2022/01 від 26.05.2022). Граничний термін надходження валютної виручки за товар -22.11.2022; МД ЕК 10 АА № UA102020 /2022/001682 від 03.06.2022 а загальну суму 35200,00 евро, що становить за офіційним курсом НБУ 1101084,16 грн. (інвойс №HRSK-2022/02 від 03.06.2022). Граничний термін надходження валютної виручки за товар 29.11.2022.

Разом з тим, на виконання умов контракту № HIMSK-2005 від 20.05.2022 року від нерезидента SK COMMODITIES S.R.O.(Словаччина) на розрахунковий рахунок ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» № НОМЕР_1 в AT «А-БАНК», МФО 307770 надійшла оплата за товар (в призначенні платежу зазначено інвойс №HRSK-2022/02 від 03.06.2022) на загальну суму 35200,00 евро згідно наступних платіжних документів:

- № МЕ2212209986025 від 20.12.2022 в сумі 5195,00 евро, та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 201689,80 грн;

- № МЕ2212279986012 від 27.12.2022 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 388432,00 грн;

- № МЕ2212279986012 від 12.01.2023 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 392728,00 грн;

- № МЕ2302072570019 від 07.02.2023 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 394045,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення строків надходження валютної виручки по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеному з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина), за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів, за операцією на суму 5200,0 євро на 21 день, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні.

Також висновки проведеної перевірки ґрунтуються на тому, що між ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» та нерезидентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Новохим Трейдинг» (м. Москва, проїзд Електролітний, буд.1, кв./офіс Є3П, росія) було укладено контракт № NHIM-0111 від 01.11.2021 щодо продажу хімічної продукції (а.с. 53-55).

На виконання умов експортного контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021, ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» здійснило поставку товару (стеарат кальцію) нерезиденту ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія) на суму 39557,00 доларів США згідно МД ЕК 10 АА № UA102180/2021/011390 від 09.11.2021, що становить за офіційним курсом НБУ 1031670,29 грн . Граничний термін надходження валютної виручки за товар - 08.11.2022.

Перевіркою встановлено, що оплата за товар на виконання умов контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021 від нерезидента ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія) на розрахунковий рахунок ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС» не надходила.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 № 7322/Ж10/25-01-07-00, яким позивачу за період з 23.11.2022 по 30.04.2023 по експортному контракту № HIMSK-2005 від 20.05.2022 та з 09.11.2022 по 30.04.2023 по експортному контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 1577009,86 грн (а.с. 19).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Положеннями підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (тут і далі на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з положеннями підпунктів 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи Податкового кодексу України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Положення статті 79 Податкового кодексу України визначають особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, згідно з положеннями абзаців 1 та 3 пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 Податкового кодексу України).

Отже, не зважаючи на те, що пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України передбачено необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, такий платник податків має право бути присутнім, що узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з положеннями пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Так, Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Верховний Суд також сформував усталений підхід (зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18, від 11.06.2020 у справі № 823/1606/17, від 12.08.2021 у справі № 640/3605/19), що наказ вважається надісланим контролюючим органом в порядку, встановленому законом, у разі повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

З урахуванням положень пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України такою є дата, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

Також, слід звернути увагу на окремі положення Поряду надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 99 Правил рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (пункту 101 Правил).

За правилами абзаців першого, другого пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абзац перший пункту 117 Правил).

Таким чином, Правила надання послуг поштового зв`язку передбачають, що у разі невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. Саме ж рекомендоване поштове відправлення ще протягом одного місяця зберігається об`єктом поштового зв`язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення. Після спливу встановленого строку зберігання поштове відправлення повертається відправнику з відміткою - «За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами). Такий підхід забезпечує адресату можливість отримати надіслане йому поштове відправлення згодом у разі, якщо з тих чи інших причин він його не отримав під час виходу працівника поштового оператора за його адресою.

Тобто, у випадку надіслання копії наказу і повідомлення про проведення перевірки поштою контролюючий орган має враховувати особливості, пов`язані із правилами вручення поштових відправлень в Україні.

Суд звертає увагу, що про обґрунтованість такого висновку свідчать і зміни, що були внесені законодавцем до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Так, Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України було доповнено новим абзацом такого змісту: «У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу».

Зазначене узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20.

Як вже було встановлено судом, копію наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області № 889-П від 21.04.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО ХІМРЕСУРС», повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01 було направленні рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача,

Однак, такі документи разом з поштовим листом № 1400606691809 повернулися 23.05.2023 до Головного управління ДПС у Чернігівській області з відміткою на довідці Укрпошти про невручення адресату, причина - «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, з урахуванням зазначеного, а також встановлених у справі, що розглядається обставин, суд зазначає, що у розумінні пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України днем вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки є саме 23.05.2023. Отже, саме після 23.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» вважається таким, що належним чином ознайомлений з наміром контролюючого органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку. Відповідно, після указаної дати і відповідач набув законних повноважень на проведення спірного контрольного заходу. Саме після вказаної дати необізнаність позивача з наказом про проведення перевірки слід розцінювати як таку, що свідчить про нехтування або ухилення від виконання обов`язку із отримання поштової кореспонденції без поважних причин і не може розцінюватись на користь платника податків.

При цьому, суд звертає увагу, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків (постанова Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 823/1606/17).

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано пункти 79.2 статті 79, 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, оскільки копія наказу про проведення перевірки та повідомлення надіслані позивачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а конверт із вказаними документами із відміткою поштової служби повернувся на адресу контролюючого органу до початку проведення перевірки із зазначенням причин невручення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним судом в постанові від 30.01.2024 у справі № 380/15525/21.

Також відповідачем дотримано положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо початку проведення перевірки не раніше 30 календарного дня з дати надсилання копії наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області № 889-П від 21.04.2023 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01.

Щодо вручення акту перевірки та строку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно пункту 86.4 статті 86 Податкового кодексу України заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

За встановленими обставинами, Головним управління ДПС у Чернігівській області за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» було складено акт від 06.06.2023 № 5618/Ж5/25-01-07-06-01.

Вказаний акт був направлений рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача, однак поштове відправлення 1400606752026 було повернуто контролюючому органу 10.07.2023 за закінченням терміну зберігання, тобто вважається врученим позивачу (а.с. 23, 61).

Разом з тим, позивач не скористався своїм правом на подання до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, заперечення по акту перевірки, додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу

Від так, судом не встановлено порушення відповідачем порядку направлення позивачу акту перевірки, а також строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2023 № 7322/Ж10/25-01-07-00.

Щодо виявлених порушень, то суд зазначає наступне.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон).

За приписками частини першої статті 13 Закону Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно пункту 14-3 Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Частиною другою статті 13 Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно частини п`ятої статті 13 Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону України «Про валюту і валютні операції» не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426".

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, Верховного Суду в постанові від 10.12.2024 у справі № 160/8372/23.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини сьомої статті 13 Закону у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Однак, доказів прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви позивача про стягнення з нерезидентів заборгованості за експортними контрактами № HIMSK-2005 від 20.05.2022, № NHIM-0111 від 01.11.2021 позивачем надано не було.

Також суд не приймає до уваги посилання на запровадження воєнного стану в Україні з огляду на наступне.

Частиною шостою статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Пунктом 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно пункту 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З викладеного випливає, що нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону зупиняється у разі якщо виконання договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин.

При цьому, підтвердженням наявності форс - мажорних обставин, що дає підстави для зупинення нарахування пені за порушення Закону є отриманий в установленому Законом порядку сертифікат, однак такі сертифікати позивачем надано не було.

Так, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 порушено 180-денний термін розрахунків за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023, за операцією на суму 5200,00 євро на 21 день за період з 30.11.2022 по 20.12.2022, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів за період 30.11.2022 по 27.12.2022, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні за період 30.11.2022 по 12.01.2023.

Позивач, в свою чергу, наполягає на тому, що перерахування коштів від SK COMMODITIES S.R.O. здійснювалось: 16.12.2022 в сумі 5200 євро; 22.12.2022 в сумі 10000 євро; 10.01.2023 в сумі 10000 євро; 03.02.2023 в сумі 10000 євро, надає суду копії банківських виписок контрагента SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина) про перерахування коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 51-52 та їх звороти).

Так, суд зазначає, що згідно підпунктів 1, 2 пункту 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

Так, позивачем було надано документи іноземного банку (TATRA BANKA), які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар на розрахунковий рахунок UA563077700000026006011111403, який належить позивачу, що відображено в додатку № 2 до акту перевірки (а.с. 35, 51-52 та їх звороти).

Таким чином, податковим органом не взято до уваги дані обставини та невірно визначено дати надходження коштів за експортними операціями по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022.

Тобто, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 порушено 180-денний термін розрахунків за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023, за операцією на суму 5200,00 євро на 17 днів за період з 30.11.2022 по 16.12.2022, за операцією на суму 10000,00 євро на 23 дні за період 30.11.2022 по 22.12.2022, за операцією на суму 20000,00 євро на 42 дні за період 30.11.2022 по 10.01.2023, сума пені нарахована контролюючим органом за вказаним контрактом становить 826253,47 грн.

Водночас сума пені має становити: 681814,45 грн (за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023), 10060,20 грн (за операцією на суму 5200,00 євро на 17 днів за період з 30.11.2022 по 16.12.2022), 26174,74 грн (за операцією на суму 10000,00 євро на 23 дні за період 30.11.2022 по 22.12.2022), 95594,69 грн (за операцією на суму 20000,00 євро на 42 дні за період 30.11.2022 по 10.01.2023), разом 813644,08 грн.

Таким чином, за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 відповідачем протиправно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 12609,39 грн.

Щодо застосування до спірних правовідносин по контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021 норми пункту 1-1 Постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» в редакції Постанови Національного Банку України № 71 від 30.05.2023, то суд зазначає наступне.

Постановою Правління Національного Банку України від 30.05.2023 № 71 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а саме доповнено новим пунктом 1-1, яким тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України визначив за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також Конституційний Суд України у вказаному рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 визначив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Тобто в нормативно правовому акті, який пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, повинно бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.

І хоча, як вже зазначено вище, пунктом 1-1 Постанови НБУ № 67 не врегульовано відповідальність за порушення граничних строків розрахунків, однак зупинення перебігу граничних строків розрахунків безпосередньо стосується відповідальності у вигляді пені передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що є ключовим у спірних правовідносинах.

Так, пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67, який набрав чинності 01.06.2023, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто, на правовідносини щодо застосування відповідальності у вигляді пені, які відбулись до 01.06.2023 пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 не розповсюджується.

Однак пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 є застосовним до правовідносин щодо строків розрахунків за операціями з експорту товарів за якими граничні строки розрахунків фактично не настали до 24 лютого 2022 року і порушення таких строків контролюючим органом виявлено вже після 01.06.2023.

Верховним Судом в постанові від 21.01.2025 у справі № 320/5391/23 було сформовано правовий висновок, що пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 не має зворотної дії в часі і його положення не розповсюджуються на застосування (нарахування) пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, якщо такі порушення виявлено та пеню нараховано (застосовано) до моменту набрання чинності пунктом 1-1 Постанови № 67, а саме до 01.06.2023.

Разом з тим, в даній справі відповідачем порушення строків надходження валютної виручки по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021, укладеному з нерезидентом ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія), за операцією на суму 39557,00 дол. США на 173 дні та прострочення дебіторської заборгованість в сумі 39557,00 дол. США по розрахункам за контрактом № NHIM-0111 від 01.11.2021, укладеному з нерезидентом ТОВ «Новохим Трейдинг» (росія), було виявлено 06.06.2023 та нараховано пеню в сумі 750756,39 грн. 25.07.2023, тобто після набрання чинності пунктом 1-1 Постанови № 67.

Зважаючи на вищезазначене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.07.2023 № 7322/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 763365,78 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що позивачем під час розгляду справи сплачено судовий збір за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення в розмірі 23655,15 грн., то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 11450,49 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» (вул. Коцюбинського, 49А, корпус А, офіс 403, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 42957417) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича,буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.07.2023 № 7322/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 763365,78 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС» судовий збір в розмірі 11450,49 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ