Постанова

від 06.02.2025 по справі 360/720/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року справа №360/720/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., при секретарі судового засідання Яцук К.В., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачів Панасенка Б.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 360/720/24 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування наказів, встановлення факту застосування економічного тиску/мобінгу,-

У С Т А Н О В И В:

01.07.2024 ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач № 1), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі відповідач № 2), в якому позивачка просив суд: визнати протиправними та скасувати: накази Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення; встановити факт застосування до позивачки з боку Міністерства юстиції України та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) економічного тиску/мобінгу, спрямованого на приниження гідності з метою примушування позивачки до припинення трудових відносин.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі № 360/48/23, залишеним в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, було частково задоволено позов, зокрема, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2022 № 5826/5 про звільнення позивачки з посади начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), поновлено позивачку на зазначеній посаді з 02 січня 2023 року. Зазначене рішення в цій частині допущено до негайного виконання.

Майже через два місяці після набрання чинності рішенням суду в частині поновлення позивачки на посаді, 23 травня 2024 року, нею були отримані листи: - Міністерства юстиції України від 22.05.2024 за № 76821/14.3/31-24 (через месенджер Телеграм о 14:05) та за № 76824/14.3/31-24 (через месенджер Телеграм о 14:05 та на електронну пошту о 14:22), до яких був доданий наказ МЮУ від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення, яким поновлено позивачку на посаді начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 02 січня 2023 року; - голови комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.05.2024 № 56/10.1-38/24 (через месенджер Телеграм о 17:21 та на електронну пошту о 17:18) з повідомленням про те, що Східним МРУ м. Харків виданий наказ від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення. Крім того, зазначеним листом позивачку було повідомлено про необхідність приступити до виконання посадових обов`язків 24 травня 2024 року.

Позивачка вважає вищезазначені накази Міністерства юстиції та Східного МРУ м. Харків неправомірними, а в бездіяльності відповідачів вбачає факт вчинення економічного мобінгу щодо неї, оскільки з відповіді Міністерства юстиції України від 06.06.2024 № 83636/ПІФ-3619/16.1.1 встановлено, що …штатний розпис на 2024 рік та кошторис на 2024 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не затверджувалися.. Більше того, з абзацу 4 листа ГУ ДКСУ у Харківській області від 27.05.2024 № 04-22/3142 встановлено, що від 05.01.2024 рахунки Східного МРУ м. Харків закрито, що також унеможливлює проведення будь-яких фінансових операцій Східним МРУ м. Харків, зокрема, і по виплаті позивачці заробітної плати, доплат, премій та компенсацій.

Зазначені факти свідчать про неправомірність оскаржених наказів, оскільки на момент їх видання відповідачами не були здійснені попередні організаційні кроки по затвердженню штатного розпису та кошторису Східного МРУ м. Харків, направлені на забезпечення дотримання прав працівника на оплату праці, про що відповідачі були достеменно обізнані. Вказане доводить протиправний характер оскаржених наказів як таких, що посягають на закріплені та гарантовані державою на законодавчому рівні трудові права працівників.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 360/720/24 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що тривала бездіяльність відповідачів (рішення суду про поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання 27.03.2024), яка виразилася у неприйнятті/незатвердженні таких організаційно-розпорядчих документів як структура, штатний розпис та кошторис Східного МРУ м.Харків станом на дату винесення наказів про поновлення позивача на посаді (20.05.2024), оголошення наказу про поновлення (23.05.2024) та станом на дату направлення позивачу листа про необхідність приступити до роботи з 24 травня, є примушуванням позивача до примусової безоплатної праці, прямим вираженням застосованого до позивача економічного тиску/мобінгу у вигляді позбавлення позивача виплат у вигляді заробітної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідачів.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі № 360/48/23, яке набрало законної сили 23.05.2024, позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про визнання наказу про звільнення протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2022 № 5826/5 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 30.12.2022; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 02 січня 2023 року; стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 січня 2023 року по 27 березня 2024 року у розмірі 1227671,20 грн (один мільйон двісті двадцять сім тисяч шістсот сімдесят одна гривень 20 копійок) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі № 360/48/23 наказом Міністерства юстиції України Про поновлення від 20.05.2024 № 760/к ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі Східне МРУ м. Харків).

Про видання зазначеного наказу ОСОБА_1 було повідомлено листами Міністерства юстиції України від 22.05.2024 № 76824/14.3/31-24 (на поштову адресу) та від 22.05.2024 № 76821/14.3/31-24 (на адресу електронної пошти) з наданням копії наказу про поновлення.

З метою реалізації зазначеного наказу про поновлення дорученням в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України від 22.05.2024 № 122/1.3/48-24 голові комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Молодцову Е. було доручено: визначити робоче місце ОСОБА_1 ; забезпечити табелювання та внесення відомостей щодо неї до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; вжити всіх заходів щодо реалізації наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к; на вимогу ОСОБА_1 внести запис про поновлення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) видано наказ від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення.

Листом голови комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 24.05.2024 № 57/10.1-34/24 поінформовано Міністерство юстиції України про виконання доручення.

Зокрема, листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.05.2024 № 56/10.1-38/24 позивачку повідомлено про визначене робоче місце, запропоновано надати до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) трудову книжку для внесення відповідних записів.

Водночас на підставі поданої позивачкою заяви наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2024 № 635/6 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів з 24.05.2024 по 21.08.2024.

В подальшому листом Міністерства юстиції України від 29.07.2024 № 106984/14.3/31-24 ОСОБА_1 поінформовано про необхідність виходу на роботу за посадою начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) після закінчення відпустки, тобто 22.08.2024, також надано копії структури та штатної чисельності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2024 № 2101/5, а також штатний розпис на 2024 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.08.2024 № 1345/к позивачку звільнено з займаної посади з 02.08.2024 за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

Не погодившись із наказами відповідачів від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення та від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 21 та частиною першою статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до частин першою та другої статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнятого 16.12.1966 Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованого Україною 12.11.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. Заходи, яких повинні вжити держави-учасниці цього Пакту з метою повного здійснення цього права, включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні і економічні свободи людини.

Порядок проходження державної служби, а також підстави для її припинення врегульовано Законом України Про державну службу № 889-VIII від 10.12.2015 (надалі Закон № 889-VIII).

Згідно з частинами першою-третьою статті 5 Закону № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 50 Закону № 889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії (у разі встановлення).

Відповідно до статей 3, 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Мобінг - це одна з форм дискримінації прав людини у трудових відносинах, яка проявляється через психологічне, економічне та інше насильство.

Наразі в Україні врегульовано на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці.

11 грудня 2022 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) від 16.11.2022 № 2759-ІХ.

Вказаний Закон доповнює Кодекс законів про працю України статтею, а саме ст. 2-2, якою передбачено таке:

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Позивачка вважає, що відсутність на момент її поновлення на посаді затвердженого штатного розпису та кошторису установи свідчать про застосування до неї економічного тиску/мобінгу та є підставою для скасування наказів відповідачів від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення та від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про незгоду з такими доводами позивачки з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4) частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції від 11.07.2024 № 2101/5 затверджено структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 24.07.2024 затверджено штатний розпис на 2024 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

18.06.2024 затверджено кошторис на 2024 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

І хоча структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а також штатний розпис та кошторис на 2024 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було затверджено вже після видання відповідачами спірних наказів від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення та від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення, вказані обставини не можуть бути підставами для скасування правильних по суті наказів.

Зазначені накази видано відповідачами на виконання рішення суду про поновлення позивачки на посаді.

Крім того, судом установлено, що відповідачами вчинено необхідні дії щодо поновлення позивачки на посаді, а саме визначено робоче місце позивачки, повідомлено її про необхідність приступити до виконання посадових обов`язків, запропоновано надати до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) трудову книжку для внесення відповідних записів.

Суд зауважує, що питання затвердження штатного розпису та кошторису не є предметом оскарження у цій справі. Позивачка оскаржує накази відповідачів про поновлення її на посаді та про оголошення наказу про поновлення.

Суд не бере до уваги доводи позивачки про те, що в наказі про поновлення її на посаді відсутнє посилання на штатний розпис, а, відповідно, вона не могла знати про умови оплати праці.

Кабінетом Міністрів України постановою від 18.01.2017 № 15 Питання оплати праці працівників державних органів затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, згідно з якою посадовий оклад начальника Східного МРУ (м. Харків) у штатному розписі Східного МРУ (м. Харків) на 2024 рік затверджено у розмірі 12800 гривень.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20 22 цього розділу.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду зазначаються:

1) прізвище, ім`я, по батькові особи, яка призначається на посаду державної служби;

2) займана посада державної служби із зазначенням структурного підрозділу державного органу;

3) дата початку виконання посадових обов`язків;

4) умови оплати праці.

Слід зазначити, що позивачку не призначено на посаду вперше, а поновлено на посаді. Чинне законодавство не вимагає у випадку поновлення працівника на посаді зазначати в наказі умови оплати праці.

Крім того, позивачка у період з 24.05.2024 по 02.08.2024 не приступила до виконання обов`язків начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), перебувала в цей час у відпустці без збереження заробітної плати.

Оскільки позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за її ж заявою, порушень прав позивачки на належну і своєчасну оплату праці не відбулося.

Відповідно ж до положень статті 5 КАС України судовому захисту підлягають лише порушені права.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказів відповідачів від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення та від 23.05.2024 № 10/к Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к Про поновлення.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивачкою не обґрунтовано доводи про застосування до неї економічного тиску/мобінгу.

Як слідує з визначення мобінг (цькування) - це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Отже, ознакою мобінгу є систематичність та умисність дій або бездіяльності роботодавця, групи працівників чи окремих працівників. Крім того, вчинення економічного тиску/мобінгу повинно полягати у конкретних діях або бездіяльності, що носять економічний характер або призводять до негативних економічних наслідків, тобто повинні бути вимірюваними. Проте зазначені ознаки та факти, передбачені статтею 2-2 КЗпП України, не вказані як у позові, так і не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Як вже зазначено судом, наказом Міністерства юстиції України від 24.05.2024 № 635/6 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів з 24.05.2024 по 21.08.2024 на підставі поданої заяви.

Отже, у період з 24.05.2024 по 02.08.2024 (день звільнення) позивачка не отримувала та не могла отримувати заробітну плату. Позивачка до роботи в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) з моменту поновлення та видання наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 760/к не приступила.

З огляду на наведене доводи позивачки про здійснення щодо неї мобінгу економічного характеру є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 360/720/24 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 360/720/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв