Постанова

від 03.02.2025 по справі 757/58672/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/1794/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/58672/23-ц

03 лютого 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 рокута на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Остапчук Т.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 13 листопада 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс» та ОСОБА_3 укладено договір про надання правничої допомоги б/н. На виконання вказаного договору виникла необхідність в отриманні певної інформації та документів від ГО СТ «Радар», головою правління якого є ОСОБА_4.

У зв`язку з цим, 13 листопада 2023 року адвокатом ОСОБА_1 підготовлено адвокатський запит до ГО СТ «Радар», в якому просив надати відповідь не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання цього запиту на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 та надіслати на поштову адресу - м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 6, оф. 32, а саме: повідомити, яким нормативно-правовим актом чинного законодавства України зобов`язано споживачів електроенергії виносити лічильники електроенергії на територію ділянки; повідомити, чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати за електропостачання; повідомити, чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати членських внесків; копію договору про постачання електричної енергії №536 від 24.04.2008; копію рішення та протоколу загальних зборів товариства від 14.09.2021; копію останньої версії статуту ГО СТ «Радар»; копію договору між ОСОБА_3 - членом товариства та СТ «Радар» про постачання електроенергії.

До вказаного адвокатського запиту, згідно з вимогами ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», долучено посвідчені належним чином копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої допомоги.

Адвокатський запит б/н від 13листопада 2023 року направлений рекомендованим поштовим відправленням за № 0209427321840 на юридичну адресу ГО СТ «Радар» та вручений адресату 21 листопада 2023 року.

Крім того, адвокатський запит б/н від 13 листопада 2023 року з накладеним кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом 13 листопада 2023 року направлено на особисту електронну пошту Голови правління СТ «Радар» ОСОБА_4 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 листопада 2023 року Голова правління ОСОБА_4. відповів, що запит не відкривається, просив направити запит поштою у письмовому вигляді на адресу свого представника: вул. Княжий Затон буд. 16-а, оф.99, м. Київ, 02096., адвокат Годецький І. Ю. Для більшої зручності повторно направлено адвокатський запит у форматі пдф.

Позивач зазначав, що 21 листопада 2023 року ним отримана відповідь на адвокатський запит б/н від 13 листопада 2023 року від Голови правління СТ «Радар» ОСОБА_4., однак відповіді на запитувану ним, як адовкатом, інформацію не було надано, а для отримання запитуваних документів Голова правління СТ «Радар» ОСОБА_4. зазначив, що потрібно звернутися з особистим зверненням (за наявності всіх належних повноважень) за фактичним місцем знаходження Товариства (Правління та бухгалтерії): Київська обл., Обухівський р-н., Васильківська територіальна громада, СТ «Радар», крім того зазначив, що за бажання отримати письмові копії, оскільки документів більше 10 аркушів, необхідно оплатити вартість можливих відповідних послуг (виїзд до міста Васильків до підприємств з послуг копіювання та інше).

24 листопада 2023 рокуним, адвокатом ОСОБА_1, повторно направлено адвокатський запит б/н від 24 листопада 2023 року на юридичну адресу ГО СТ «Радар» (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 35, офіс 3), рекомендованим поштовим відправленням за № 0209427051354 та на електронну пошту Голови правління ОСОБА_4.: ІНФОРМАЦІЯ_1 з накладеним кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом.

До вказаного адвокатського запиту долучено посвідчені належним чином копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої допомоги.

В адвокатському запиті б/н від 24 листопада 2023 року, посилаючись на положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», він просив, у разі якщо виготовлення копій документів передбачає більше як десять сторінок, повідомити відповідний рахунок у форматі IBAN для відшкодування таких витрат, а також повторно просив надати документи та інформацію, що запитувалась в адвокатсьому запиті б/н від 13 листопада 2023 року.

08 грудня 2023 року адвокатом ОСОБА_1 отримано лист від Голови правління СТ «Радар», в якому останній зазначав, що посилання адвоката ОСОБА_1 на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльністю» є передчасним, оскільки в Реєстрі адвокатів міста Києва адвокат з таким ім`ям та номером свідоцтва не значиться і адвокат ОСОБА_1 на даний час розглядається Правлінням ГО СТ «Радар» як звичайна фізична особа.

Посилаючись на те, що адвокатський запит подано у відповідності до вимог ч. 1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідачем порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині не надання запитуваної інформації та документів на адвокатський запит, позивач ОСОБА_1 просив суд зобов`язати Голову правління Громадської організації садівницьке товариство «Радар» ОСОБА_4 надати інформацію та документи на адвокатський запит б/н від 13.11.2023 року, а саме:

1. Повідомити яким нормативно-правовим актом чинного законодавства України, зобов`язано споживачів електроенергії виносити лічильники електроенергії на територію ділянки?

2. Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати за електропостачання?

3. Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати членських внесків?

4. Копію договору про постачання електричної енергії №536 від 24.04.2008.

5. Копію рішення та протоколу загальних зборів товариства від 14.09.2021.

6. Копію останньої версії статуту ГО СТ «Радар».

7. Копію договору між ОСОБА_3 - членом товариства, та СТ «Радар» про постачання електроенергії.

Стягнути з Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» на його користь 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогку та 858,88 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 рокупозов ОСОБА_1 до Громадської організації садівницького товариства «Радар» про зобов`язання вчинити певні діїзалишено без задоволення.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 рокузаяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 757/58672/23 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Не погоджуючись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подав апеляційні скарги, в яких за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2024 року у справі № 757/58672/23-ц та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання надати інформацію та копії документів на адвокатський запит - задовольнити; скасувати додаткове судове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі №757/58672/23 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницькке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування змісту вимог апеляційних скарг зазначає, що судові рішення Печерськогорайонного суду міста Києва у цій справі ухвалені при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновкупро залишення його позову без задоволення, який суперечить нормам ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки відповідь на адвокатський запит від 24.11.2023 року надано відповідачем у строк, який перевищує 5 робочих днів.

При цьому, посилання відповідача на відсутність у нього коштів, закладених у кошторис, на виготовлення значної кількості копій документів на адвокатський запит, сторона позивача вважаєнеспроможними, оскільки такий випадок врегульований абз. 3 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Керівник ГО СТ «Радар» мав змогу виготовити копії документів у копі-центрі та виставити адвокату відповідний рахунок для відшкодування таких витрат, однак голова правління ОСОБА_4. займався лише формальною відпискою на адвокатські запити, чим завдавав ОСОБА_1 перешкод у здійсненні ним адвокатської діяльності.

Однак, судом першої інстанції не враховано те, що адвокат ОСОБА_1. просив надати відповідний рахунок у форматі IBAN для відшкодування витрат, понесених під час виготовлення копій.

Висновок суду першої інстанції про те, що адвокату ОСОБА_1. було надано відповідь на адвокатський запит та жодного його права відповідачем порушено не було, на думку сторони позивача, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на жоден адвокатський запит позивачем так і не було отримано запитувану інформацію та документи.

Відтак, на переконання сторони позивача, голова правління ГО СТ «Радар» ОСОБА_8 порушив гарантоване ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійне право ОСОБА_1 .

Так, внаслідок неправомірних дій Голови правління ГО СТ «Радар» ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_1 вимушений нести вагомі втрати немайнового характеру, пов`язані з приниженням престижу та ділової репутації, що викликані неможливістю отримати необхідну інформацію та надати належну правничу допомогу ОСОБА_3 .

Вчинені Головою правління ГО СТ «Радар» ОСОБА_4 перешкоди виконання договірних зобов`язань перед клієнтом, стали наслідком моральних страждань ОСОБА_1 , адже з огляду на неспроможність реалізувати своє професійне право адвоката, останній позбавлений можливості підтримувати не тільки власний високий професійний рівень, але й рівень адвокатури України.

В даному випадку, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати відповідь на адвокатський запит зачіпають права саме позивача щодо здійснення професійної діяльності та не стосуються ОСОБА_3 , якому надається правова допомога, а тому факт того, що ОСОБА_3 (клієнт за договором про надання правничої допомоги б/н) самостійно отримав необхідні йому документи від ГО СТ «Радар», на думку сторони позивача, не може впливати на розгляд даної справи, яка виникла між адвокатом ОСОБА_1. та ГО СТ «Радар» з приводу ненадання відповіді на адвокатський запит.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги щодо оскарження додаткового судового рішення позивач зазначає, що відповідач не скористався своїм правом, а саме- не подав заяву по суті спору та не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, щопозбавляло іншу сторону належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необгрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат.

При цьому заяву про долучення доказів понесених судових витрат, подану 09.04.2024року, не можна вважати заявою по суті, а тим більше заявою про ухвалення додаткового судового рішення, як про те зазначається в оскаржуваному додатковому рішенні.

До того ж, на думку сторони позивача, існує ряд обставин за яких суд першої інстанції повинен був повністю відмовити у задоволенні вимоги представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги не містить жодного посилання щодо надання професійної правничої допомоги у справі, стороною якої є ОСОБА_1 ; згідно поданих документів неможливо встановити суму понесених відповідачем витрат на оплату послуг адвоката Годецького І.Ю. у даній справі, а доматеріалів справи долучені розрахункові квитанції, які не є банківськими документами та не підтверджують саме перерахування грошових коштів; з витягу з Реєстру платників єдиного податку встановлено, що Годецький Ігор Юрійович стоїть на обліку як фізична особа-підприємець, а не як самозайнята особа.

Отже, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст, 139 та ч, 3 ст, 141 ЦПК України.

Дана обставина проігнорована судом першої інстанції в результаті чого, на думку сторони позивача, ухвалено протиправне рішення про стягнення правової допомоги у розмірі 5000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідача Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» голова правління ОСОБА_8 та адвокат Годецький Ігор Юрійович проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2023 року між Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс» та ОСОБА_3 укладено договір про надання правничої допомоги б/н.

13.11.2023 року на бланку Адвокатського об`єднання «Альма Теміс» адвокатом ОСОБА_1, у звязку з наданням правової допомоги ОСОБА_11 у, направлено Громадській організації Садівницьке товариство «Радар» адвокатський запит з проханням надати інформацію та документи, а саме:

1.Повідомити яким нормативно-правовим актом чинного законодавства України, зобов`язано споживачів електроенергії виносити лічильники електроенергії на територію ділянки?

2.Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати за електропостачання?

3.Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати членських внесків?

4.Копію договору про постачання електричної енергії №536 від 24.04.2008.

5.Копію рішення та протоколу загальних зборів товариства від 14.09.2021.

6.Копію останньої версії статуту ГО СТ «Радар».

7.Копію договору між ОСОБА_3. - членом товариства, та СТ «Радар» про постачання електроенергії.

Просив надати відповідь не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання цього запиту на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До запиту долучив завірену копію ордеру серії АА № 1358509 від 13.11.2023 року, виданого Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс», та завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000117, виданого 12.03.2018 року Радою адвокатів міста Києва.

Адвокатський запит б/н від 13.11.2023 року направлений, зокрема, на особисту електронну пошту Голови правління СТ «Радар» ОСОБА_12 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.11.2023 року Головою правління СТ «Радар» ОСОБА_13 у було надано відповідь № 481 на адвокатський запит від 13.11.2023 року та повідомлено, що на жаль, Громадська організація СТ « Радар» (надалі Товариство) не є господарюючим субєктом і не отримує будь яких прибутків для задоволення ваших «запитів». Бюджет затверджується загальними зборами і не передбачає витрат на придбання копіювальної техніки та листуванння з дописувачами (адвокатами та ін.), а його порушення може тягнути навіть кримінальну відповідальність. Разом з тим, Ви маєте можливість ознайомитись з усіма документами, які Вас цікавлять, при особистому зверненні (за наявності всіх належних повноважень) за фактичним місцем знаходження Товариства (Правління та бухгалтерії) Київська обл., Обухівський район, Васильківська територіальна громада, СТ «Радар», адмінбудівля при в`їзді на територію Товариства.

За бажання отримати письмові копії (т.я. документів більше 10 аркушів) Вам необхідно оплатити вартість можливих відповідних послуг (виїзд до міста Васильків до підприємства з послуг копіювання та інш.).

Враховуючи зимовий сезон голова правління Товариства може прийняти Вас в суботу з 16:00 до 18:00; бухгалтер Говариства в неділю з 11:30 до 13:00.

Разом з тим, правління ГО здивоване Вашим зверненням т.я. особа, яку Ви (з Ваших слів) представляєте, через тиждень після вимушеного призупинення подачі електроенергії, частково свої борги погасила, зокрема зі сплати членських внесків та земельного податтку, і жодних звернень чи скарг від неї до правління товариства не надходило. При цьому остання особа безперешкодного допуску до свого засобу обліку для технічного огляду цілісності пломб (відбитків їх тавр) та перевірки показів, a також наявності свідоцтва про повірку та відповідності вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічу діальність» та іншім нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів викірювальної техніки, не надає.

Така поведінка члена ГО ледь не призвела до відключення електрики, у звя`зку з наявною заборгованістю, всім дачникам вулиці по місцезнаходженню ділянки особи, яку Ви (з Ваших слів) представляєте, багато хто з них мешкає на дачі цілий рік. Маємо надію, що медіація входить до Ваших навичок і Ви зможете переконати клієнта виконати рішення Загальних зборів щодо засобу обліку використаної електроенерії, який досі не винесений назовні для забезпечення безперешкодного доступу відповідальної особи, як вимагають державні норми і стандарти, а також контролери з енергопостачальної організації. За необхідності компетентним структурам ми із свого боку готові надати письмові пояснення, акти, свідків, як щодо обізнаності та попередження Вашого клієнта, так і щодо недопуска до контрольного зняття показань лічильника, цілосності пломб (відбитків іх тавр), ненадання можливості електрику ГО провести монтаж лічильника Вашого клієнта в належний спосіб.

Готові розглянути всі Ваші додаткові питання.

21.11.2023 року, позивач отримав вказану відповідь на адвокатський запит від 13.11.2023 року.

24.11.2023 року адвокат ОСОБА_1. повторно направив адвокатський запит з проханням повторно надати інформацію та документи, а саме:

1.Повідомити яким нормативно-правовим актом чинного законодавства України, зобов`язано споживачів електроенергії виносити лічильники електроенергії на територію ділянки?

2.Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати за електропостачання?

3.Повідомити чи є наразі у члена товариства «Радар» - ОСОБА_3 заборгованість зі сплати членських внесків?

4.Копію договору про постачання електричної енергії №536 від 24.04.2008.

5.Копію рішення та протоколу загальних зборів товариства від 14.09.2021.

6.Копію останньої версії статуту ГО СТ «Радар».

7.Копію договору між ОСОБА_3 - членом товариства, та СТ «Радар» про постачання електроенергії.

Також вказав, що у разі якщо виготовлення копій документів передбачає більше як десять сторінок, повідомити відповідний рахунок у форматі IBAN для відшкодування таких витрат.

04.12.2023 року Головою правління СТ «Радар» ОСОБА_1 надано відповідь № 484 на адвокатський запит та повідомлено, що у зв`язку з тимчасовою відсутністю доступу до електронної пошти та одночасно відсутності будь-якої кореспонденції від Вас на нашу адресу для листування, відому Вам із нашої відповіді на Ваш лист від 18.11.2023 року, Ваш черговий лист із доданими копіями був отриманий із запізненням лише 30.12.2023 року.

На жаль, Ви не скористались запропонованим Вам способом комунікації з Правлінням та бухгалтерією Товариства за адресою фактичного місця знаходження або адресою для листування. За умов нестабільної роботи та частих відключень мережі електропостачання ДТЕК (в Україні відбувається трошечки війна) та, як результат, проблем з Інтернетом та комп`ютером, листування поштою є більш надійним (в нашому випадку) та законним методом комунікації.

Вимушений констатувати, що Ви дуже неуважно ознайомились (або навіть взагалі не знайомились) з моєю відповіддю на Ваш попередній Лист, який Ви отримали 21.11.2023 року. В іншому випадку зрозуміли би, що посилання Вами на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є, у Вашому випадку, мяко кажучи, є передчасним.

Повторно нагадую Вам про можливість ознайомитись з усіма документами, які Вас цікавлять, при особистому зверненні (за наявності всіх належних повноважень) за фактичним місцем знаходження Товариства (Правління та бухгалерії): Київська обл., Обухівський район, Васильківська територіальна громада, СТ «Радар», адмінбудівля при вїзді на територію Товариства. Також нагадую Вам про користування адресою для листування з ГО СТ «Радар»: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містят, заяву ОСОБА_3 в якій він повідомляє, що 14.01.2024 року він під час особистого візиту був ознайомлений та зробив фотокопії з усіх документів Товариства, які його цікавили, після чого як власник земельної ділянки № НОМЕР_1 усунув всі недоліки висунуті Правлінням згідно вимог ПКЕЕ та рішень загальних зборів Товариства, погасив заборгованість із членських внесків та цільових внесків згідно Статуту Товариства та уклав відповідний договір з Товариством, як колективним побутовим споживачем, на постачання електроенергії.

Після цього, 03.02.2024 року ОСОБА_3 зміг відновити електропостачання свого садовго будинку та, зазначив, що необхідність його подальшої співпраці з цього приводу із Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс»відпала.

Претензій до товариства (відповідача) не має.

03.02.2024 року складено акт про підключення до мережі електропостачання будівлі ОСОБА_3 .

Відмовляючи в задовленні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції вказав на те, що відповідь на адвокатський запит позивачу була надана, проте, без надання відповіді по суті запиту. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 , оскільки йому було надано відповідь на адвокатський запит, та жодних його прав порушено не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані висновки суду першої інстанції є суперечливими та взаємовиключними, а тому колегія суддів не може з ними погодитися, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону в повній мірі рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року невідповідає.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 64 Конституції України конституційне право кожного на правову допомогу не може бути обмежено. Відповідно до Основного Закону України положення кожен має право на правову допомогу (частина перша статті 59).

Конституційне право особи на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 якого, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (пункт 1 частини першої статті 20 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно із частиною 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» законодавець визначив імперативну заборону адвокату: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятись від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 22 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до вимог статті 24 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

У жовтні 1988 року на пленарному засіданні у Страсбурзі делегацією дванадцяти країн-учасниць було прийнято Загальний кодекс правил для адвокатів Європейського Співтовариства (далі Кодекс).

Відповідно до статті 1.1 Кодексу на адвоката покладено цілий комплекс зобов`язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов`язання умовно поділяють на такі категорії: перед клієнтом; перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені; перед іншими представниками даної професії в цілому і перед будь-ким з колег зокрема; а також перед суспільством, для членів якого існування свободної незалежної професії поряд з додержанням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед державною владою та іншими інтересами суспільства.

Згідно зі статтею 2.1.1 Кодексу завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов`язаного, в першу чергу, його особистою заінтересованістю або з тиском зовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких ущемлень власної незалежності і не поступатися принципам обов`язку інтересів клієнта, суду або інших осіб.

Згідно зі статтею 2.7 Кодексу керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов`язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів.

Статтею 8 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року, визначено, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Статтею 14 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року, визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтями 18 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року, визначено, що адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі, щодо правової позиції у справі.

Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З ситемного аналізу вказаних норм права вбачається, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимоги про захист порушеного права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, у позовній заяві повинна чітко зазначити, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якого пред`явлено позов, та призначає, які саме дії необхідно вчинити судом для відновлення права. У своєму розгляді суд має перевірити доводи, на яких ґрунтовуються позовні вимоги, у тому числі матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи воно буде відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, особою до якої предявлено позов.

Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, позивачем не заперечувалося, що адвокатські запити від 13.11.2023 року, від 24.11.2023 року адвокатом ОСОБА_1 було направлено на особисту електронну адресу ОСОБА_8 , який є головою Громадської організації Садівницьке товариство «Радар».

На офіційну адресу ( поштову, електронну) саме Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» запити не надсилалися. Позивач в суді апеляційної інстанції підтвердив, що докази надсилання запиту на офіційну адресу ГО СТ «Радар» до суду першої інстанції не надавалися і в матеріалах справи вони відсутні.

У ході судового розгляду досліджено довідку СТ «Радар» №490 від 18.03.2024 року, згідно якої Садівницьке товариство « Радар» розташоване на землях Васильківської територіальної громади Обухівського району Київської області, є неприбутковою організацією, що функціонує за рахунок членських та цільових внесків її членів. Придбання ксерокопіювальної оргтехніки кошторисом товариства не передбачено.

З матеріалів справи також вбачається, що 18.11.2023 року Головою правління СТ «Радар» ОСОБА_1 надано відповідь № 481 на адвокатський запит від 13.11.2023 року та повідамлено що Громадська організація СТ « Радар» не є господарючим субєктом і не отримує будь яких прибутків. Разом з тим Ви маєте можливість ознайомитись з усіма документами, які Вас цікавлять, при особистому зверненні (за наявності всіх належних повноважень) за фактичним місцем знаходження Товариства (Правління та бухгалтерії) Київська обл., Обухівський район, Васильківська територіальна громада, СТ «Радар», адмінбудівля при в`їзді на територію Товариства. Враховуючи зимовий сезон голова правління товариства може прийняти Вас в суботу з 16:00 до 18:00 години; бухгалтер товариства: в неділю з 11:30 до 13:00 години.

На адвакатський запит від 24.11.2023 року Головою правління СТ «Радар» 04.12.2023 року ОСОБА_1 у надано відповідь № 484 та повідомлено, що у зв`язку з тимчасовою відсутністю доступу до електронної пошти та одночасно відсутності будь-якої кореспонденції від Вас на нашу адресу для листування, відому Вам із нашої відповіді на Ваш лист від 18.11.2023 року, Ваш черговий лист із доданими копіями був отриманий із запізненням лише 30.12.2023 року та повторно повідомлено про можливість ознайомитись з усіма документами, які Вас цікавлять, при особистому зверненні (за наявності всіх належних повноважень) за фактичним місцем знаходження Товариства (Правління та бухгалтерії) Київська обл., Обухівський район, Васильківська територіальна громада, СТ «Радар», адмінбудівля при в`їзді на територію Товариства.

Отже, враховуючи робочі дні керівника організації, відповіді на адвокатські запити від 13.11.2023 року та від 24.11.2023 року Головою правління СТ «Радар» надано відповіді на адвокатські запити ОСОБА_1 , відповідно, 18.11.2023 року та 04.12.2023 року, тобто, в межах приписів ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Додатково, вказані твердження підтвержуються постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2024 року у справі № 372/788/24 (а.с.95), якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правовпорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, у якій судом досліджено витяг з протоколу №59 засідання правління СТ «Радар» від 22.10.2023 року, згідно якого встановлено на період з 01.11.2023 року по 01.03.2024 року наступні робочі дня для посадових осіб СТ «Радар»: голова правління ОСОБА_8 кожної суботи та парної неділі місяця.

Статтею 9 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року, визначено, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтом питання, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджується, позивачем не спростовано, що ОСОБА_3 , особа від імені та в інтересах якої діяв адвокат ОСОБА_1, 14.01.2024 року самостійно ознайомився в приміщенні ГО СТ «Радар» із запитуваними документами та зробив фотокопії з усіх документів Товариства, які його цікавили. Претензій до товариства не має.

Також у письмовій заяві (а.с.83) ОСОБА_3 , особа від імені та в інтересах якої діяв адвокат ОСОБА_1, зазначив, що необхідність його подальшої спвіпраці з цього приводу із Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс»відпала.

З наведеного вбачається, що підстава звернення ОСОБА_18 а до Адвокатського об`єднання «Альма Теміс», від імені якого діяв адвокат ОСОБА_1 направляючи адвокатські запити ГО СТ «Радар» з проханням надати документи та інформацію, вичерпала свою дію фактом її виконання ГО СТ «Радар» шляхом надання бедпосередньо клієнту ОСОБА_19 у, в інтересах якого діяв адвокат ОСОБА_1, всієї необхідної йому інформації та документів, які його цікавили.

Відтак, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні діїї, так як ним не доведено, що його права порушені відповідачем.

А відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України до суду особа має право звернутися, якщо її права порушені, невизнані або оспорюються. Жодну із цих дій відповідач не вчиняв.

Доводи позивача про те, що на жоден адвокатський запит ним так і не було отримано запитувану інформацію та документи, що є приниженням престижу та ділової репутації ОСОБА_20 а, що викликанонеможливістю отримати необхідну інформацію та надати належну правничу допомогу ОСОБА_3 , колегія суддів відхиляє, оскільки клієнт в інтересах якого діяв позивач, отримав від ГО СТ «Радар» всю необхідну інформацію та інформацію, яка його цікавила, та письмово вказав, що необхідність його подальшої співпраці з цього приводу із Адвокатським об`єднанням «Альма Теміс», до складу якого входить і адвокат ОСОБА_1., відпала.

З викладеного вбачається, що в даному випадку, подаючи вказаний позов до суду, адвокат ОСОБА_1 діє вже не в інтересах клієнта ОСОБА_21 а, а в особистих, що суперечить імператиним приписам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилам адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку про відсутность підстав для задоволення позовуОСОБА_1 до Громадської організації садівницького товариства «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії, проте помилився щодо підстав відмови (прийшов до суперечливих висновків).

Відповідно до статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині обгрунтування мотивів вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації Садівницьке товариство «Радар» про зобов`язання вчинити певні дії, виклавши мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення в редакції даної постанови.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 щодо оскарження додаткового рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Із досліджених матеріалів справи колегією суддів апеляційного суду встановлено, що 22 лютого 2024 року голова правління Громадської організації садівницького товариства «Радар» ОСОБА_4. надіслав до суду заяву, в якій, посилаючись на те, що не отримував копію позовної заяви, просив надіслати її для ознайомлення рекомендованим листом на адресу відповідача у справі Громадської організації садівницького товариства «Радар» (а.с. 99, 100).

09 квітня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява відповідача Громадської організації садівницького товариства «Радар»про долучення доказів для відшкодування на користь відповідача понесених судових витрат, із долученням копії договору про надання правничої допомоги від 13 листопада 2023 року, копії додатку № 1 від 13 листопада 2023 року до договору про надання правничої допомоги, копії акта про надання адвокатом правничої допомоги від 09 квітня 2024 року (а.с 86-94).

11 квітня 2024 року та 12 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд»сторона відповідача у порядку статті 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів у справі подала до суду заяву про долучення доказів судових витрат. Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, оцінена відповідачем у розмірі 18 000,00 грн, із розрахунку одна година роботи адвоката 2 000,00 грн х 9 години витраченого часу адвокатом, що підтверджується додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги від 13 листопада 2023 року, а також актом прийому-пердачі послуг (а.с. 101-142).

Серед додатків до заяви від 12 квітня 2024 року містились докази направлення заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачу ОСОБА_13 у (а.с. 140).

15 квітня 2024 року позивачем ОСОБА_22 ем подані заперечення на клопотання (заяву) Громадської організації садівницького товариства «Радар» про відшкодування судових витрат (а.с. 146-151).

Отже,стороною відповідача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме заявлено клопотання про відшкодування судових витрат у встановлений процесуальним законом строк, та додані підтверджуючі документи.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року питання щодо розподілу понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції, судом не вирішено.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, що позбавляло іншу сторону належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необгрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги від 13 листопада 2023 року, а також актом прийому-передачі послуг, що надіслані стороні позивача.

Також матеріалами справи підтверджується, що сторона позивача ОСОБА_1 скористалась своїм правом на подання заперечення щодо розміру витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, та подала до суду першої інстанції письмове клопотання (заяву), а також додаткові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні заяви відповідача Громадської організації садівницького товариства «Радар», доводи якої частково враховані судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення у справі (а.с. 146-151, 169-183).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогув сумі 5 000,00 грн та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, судом першої інстанції враховано, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Наявність договірних відносин між адвокатом Годецьким Ігорем Юрійовичем та ГО СТ «Радар» підтверджується договором від 13.11.2023 року.

При цьому у матеріалах справи міститься додаток №1 до Договору від 13.11.2023 року про надання професійної правничої допомоги; акт прийому передачі професійної правничої допомоги до Договору від 13.11.2023 року про надання правничої допомоги від 09.04.2024 року, а саме: 1. проведення аналізу та вивчення матеріалів та доказів, наданих Клієнтом, які стосуються взаємовідносин Клієнта та громадянина ОСОБА_21 а з приводу електропостачання будинку ОСОБА_21 а, що розташований на території Клієнта. Обговорено із Клієнтом стратегію захисту у цивільному провадженні, та доведено до Клієнта аналіз судової практики (2 год); 2. Вивчення адвокатського запиту ОСОБА_1 . Надання рекомендацій при складанні відповіді Клієнтом (1 год). 3. Вивчення повторного адвокатського запиту ОСОБА_1 . Надання рекомендацій стосовно наслідків для Клієнта у разі ненадання відповіді на адвокатський запит (0,5 год). 4. Надання рекомендацій для урегулювання проблем із електропостачанням будинку ОСОБА_21 а, що розташований на території Клієнта (0,5 год). 5. Вивчення матеріалів справи № 757/58672/23-ц. Обговорення із Клієнтоом законної правової позиції та побудови стратегії захисту у судовому провадженні (1год). 6. Представлення інтересів Клієнта у попередньому судовому засіданні по справі № 757/58672/23-ц у суді першої інстанції (виключно з виїздом та очікуванням судового розгляду) (2 год). 7. Представлення інтересів Клієнта у попередньому судовому засіданні по справі № 757/58672/23-цу суді першої інстанції (виключно з виїздом та очікуванням судового розгляду) (2 год).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 13.11.2023 року одна година роботи Адвоката коштує 2 000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи що ГО СТ «Радар» довело надання йому адвокатом Годецьким Ігорем Юрійовичем правничих послуг, витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані позивачем.

Поряд з цим, враховуючи складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, враховуючи той факт, що заявлені фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу є занадто високими та не співмірними, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що відповідачем не надано належних доказів, які підтверджують фактичне перерахування (сплату) понесених витрат є безпідставним, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що Годецький Ігор Юрійович , який представляв в суді інтереси відповідача, перебуває на обліку як фізична особа-підприємець, а не як самозайнята особа, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем Громадської організації садівницького товариства «Радар» у суді першої інстанції, оскільки повноваження представника відповідача - адвоката Годецького Ігоря Юрійовича на надання Громадській організації садівницького товариства «Радар» правової допомоги на підставі укладеного між сторонами договору про надання професійної правничої (правової) допомоги підтверджено адвокатським ордером від 25 листопада 2021 року серії КВ № 442764, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреністю, видану головою правління Громадської організації садівницького товариства «Радар» від 25 листопада 20221 року, строком на п?ять років, якою голова правління уповноважив Годецького Ігоря Юрійовича представляти інтереси підприємства Громадської організації садівницького товариства «Радар», у тому числі у місцевих загальних судах, з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві тощо (а.с. 60-62).

Отже, доводи, викладені позивачем ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо оскарження додаткового судового рішення, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 рокуне впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року змінено тільки в частині мотивів прийняття оскаржуваного рішення, а додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишено без змін, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 рокузмінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редаційї цієї постанови.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишити без задоволення.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.

Головуючий Судді: