Постанова від 30.01.2025 по справі 460/28139/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/28139/23 пров. № А/857/29475/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаряХомин Ю.Є.,

представника апелянта Троянчук Д.М.,

представника відповідача Юхименко Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скаймілк» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Поліщук О.В. у м. Рівне, повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року) у справі № 460/28139/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скаймілк» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 № 765517000701.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що посадові особи контролюючого органу прийшли до помилкового висновку про наявність порушень згідно акту від 04.08.2023 № 7085/Ж5/17-00-07-04/44354145 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКАЙМІЛК», оскільки відповідачем не враховано, що 24.02.2022 відбулося вторгнення в Україну збройних сил російської федерації та указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. У зв`язку з такими подіями, враховуючи припинення заходження суден до порту Одеси з вантажем, відмінним від зерна та продуктів харчування, позивач позбавлений можливості здійснити доставку товару з порту відвантаження до порту призначення - м. Одеса, у відповідності до умов договору. За позицією позивача, в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений сертифікатом, перебіг строку розрахунків встановлений згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статі зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Крім того, звертає увагу суду на те, що протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, що також є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для несвоєчасного перерахування контрагентом - нерезидентом компанією «Iceland Aviation Academy ehf.» (Ісландія) на рахунки позивача коштів в межах зовнішньоекономічного контракту.

Також суд зазначив, що пеня, що передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що ТОВ «СКАЙМІЛК» надано до перевірки сертифікат Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 31.07.2023.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙМІЛК», код ЄДРПОУ 44354145, зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.07.2023 № 1210-п відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I, підпункту 78.1.1 п. 78.1 статті 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України, з урахуванням положень пункту 52-1, підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв`язку з набранням чинності з 27.05.2022 Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙМІЛК», код ЄДРПОУ 44354145 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту № б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія за період з 21.01.2022 по 30.06.2023.

Під час проведення документальної перевірки було використано інформацію Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складений акт акт від 04.08.2023 № 7085/Ж5/17-00-07-04/44354145 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення:

частини 1 та частини 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті в сумі 50 000,00 євро при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія.

Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.

Проведеною перевіркою таких документів: зовнішньоекономічного імпортного контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія; платіжних доручень, виписок банку, що стосуються розрахунків по контракту; сертифікату Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403, оборотно-сальдової відомості (дані обліку) по рахунках № 632 встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: станом на початок перевіряємого періоду, тобто станом на 21.01.2022 по зовнішньоекономічному імпортному контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеному з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія сальдо розрахунків відсутнє (дані рах. 632).

На виконання умов вказаного вище контракту, підприємством ТОВ «СКАЙМІЛК» в рахунок передоплати перераховано фірмі - нерезиденту «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія валютні кошти в сумі 50 000,00 євро / 371 380,80 грн згідно платіжної інструкції № 2 від 01.02.2022, де граничний строк надходження товару по імпорту - 31.01.2023. У зв`язку з невиконанням умов вищевказаного контракту, валютні кошти в сумі 50 000,00 євро / 1 941 155,00 грн, в тому числі комісія банку 25,00 євро, повернуто фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія на валютний рахунок ТОВ «СКАЙМІЛК» № НОМЕР_1 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478 згідно платіжної інструкції № FAAS306005276500 на загальну суму 50 000,00 євро / 1 941 155,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управління ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення рішення від 21.09.2023 № 765517000701, яким визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 172236,95 грн.

Детально розрахунок пені наведений у Додатку № 17 до акту перевірки, з якого вбачається, що по зовнішньо-економічному імпортному контракту № Б/н від 21.01.2022, укладений з фірмою«Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, пеню нараховано за період прострочення з 01.02.2023 по 01.03.2023 на суму простроченої заборгованості 50 000 євро, що у гривневому еквіваленті становить суму у розмірі 1 979 735,00 грн (нарахована сума пені становить 172236,95 грн).

Позивач вважаючи спірне податкове повідомлення рішення протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, за змістом ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 13 вказаного Закону, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII).

Водночас, ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02.01.2019 № 5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно з п. 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

В свою чергу, пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Між тим, 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).

Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри «90» було замінено цифрами «120», а з 07 липня 2022 року-цифри «120» замінено цифрами «180» (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року120 календарних днів, з 07 липня 2022 року180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Як згадувалось вище, позивач звертаючись до суду за захистом порушених прав звернув увагу на те, що були наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, а відтак вважає, що відсутні підстави для нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, колегія суддів виходить із наступного.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 31.07.2021 (справа №912/3323/20) Верховний Суд зазначив, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», колегія суддів погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17, від 03.09.2019 у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «СКАЙМІЛК» надано до перевірки сертифікат Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 31.07.2023.

Разом з цим, доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Ісландія) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією «Iceland Aviation Academy ehf.» матеріали справи не містять.

На переконання суду, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для несвоєчасного перерахування контрагентом - нерезидентом компанією «Iceland Aviation Academy ehf.» (Ісландія) на рахунки позивача коштів в межах зовнішньоекономічного контракту.

При цьому, суд першої інстанції вірно підмітив, що згідно сертифікату Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту № Б/н від 21.01.2022 тривають станом на 31.07.2023, проте фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, було виконано свої зобов`язання із повернення попередньої оплати 01.03.2023.

Відтак, наданий до перевірки сертифікат про форс-мажорні обставини суд не приймає до уваги, через відсутність зв`язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) на території України та поверненням коштів від фірми - нерезидента «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія.

З приводу доводів позивача про те, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню то суд першої інстанції вірно зазначив таке.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та формулює такий правовий висновок.

Пеня, що передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 по справі № 280/7416/23, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скаймілк» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 460/28139/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року