Рішення

від 05.02.2025 по справі 296/8550/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8550/24

2/296/150/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючої суддіШкирі В.М., за участю секретаря судового засіданняСейко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Святослава СОЛОМОНЮКА до Житомирської міської ради, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 представник позивача - адвокат Соломонюк С.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Житомирської міської ради,і змісту якої просить визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 04.04.2023 року 93650041 Філією автономного закладу Воронезької області «Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг» СМАРТ-БФЦ м. Воронежу № 1, зроблений актовий запис про смерть № 170239365004100105005, після смерті якого відкрилася спадщина на кв. АДРЕСА_1 .

За своє життя ОСОБА_2 заповіту не склав.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило про розрив дипломатичних відносин України з російською федерацією.

AT Укрпошта з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.

Так, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 було отримане лише в січні 2024 року.

Вказане свідоцтво про смерть було перекладене з російської мови на українську мову перекладачем Ю.І. Гудзь та посвідчене приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Царіциною І.С. 19.01.2024 року.

Відповідно до відміток в паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 30.01.2019 року виїхала за межі України та більше до країни не поверталась.

07 лютого 2024 року ОСОБА_1 склала заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка посвідчена віцеконсулом Генерального консульства України в Мілані Новіцькою В.М.

18 березня 2024 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна розглянула заяву представника ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та повідомила, що визначений частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини, який обраховується з часу відкриття спадщини, пропущений. Крім того, було роз`яснене право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку на подання заяви для прийняття спадщини, що відкрилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 травня 2024 року представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 26.06.2024 року у справі № 294/4408/24 позовна заява ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини повернута позивачеві в зв`язку з тим, що за приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Оскільки ОСОБА_4 не мав статусу адвоката то він не мав процесуальної дієздатності на підписання позовної заяви. Так, ОСОБА_1 після свого повернення на територію України звернулась за професійною правничою допомогою до Адвокатського бюро «Соломонюк та Партнери».

Ухвалою суду від 01.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

09.01.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Представник позивача адвокат Соломонюк С.А. подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги позивачки підтримує і просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Житомирської міської ради - Сищук Н.М., в судове засідання не з`явилася, на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с. 44-45)

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А., в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд розглянувши справу по суті встановив обставини та визначив правовідносини, що сталися між сторонами.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що документована паспортом серії НОМЕР_2 виданий 28.03.1999 року, зареєстрована за адресою.: АДРЕСА_2 , має картку платника податків НОМЕР_1 (а.с.4-7) та є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 194 від 03.02.1965 року, видане міським бюро реєстрації актів цивільного стану міста Житомира 03.02.1965 року (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, в м.Воронеж рф, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , видане 04.04.2023 року 93650041 Філією автономного закладу Воронезької області «Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг» СМАРТ-БФЦ м. Воронежу № 1, актовий запис про смерть № 70239365004100105005 (а.с. 9, 12).

30.01.2019 ОСОБА_1 виїхала за межі державного кордону України про що свідчить штамп в паспорті громадянина України для виїзду за кордон (а.с.13, зворот)

07.02.2024 ОСОБА_1 подала до Генерального консульства України в Мілані заяву про прийняття спадщини після смерті батька- ОСОБА_6 (а.с.14)

18.03.2024 приватний нотаріус Брох А.А. повідомив представника ОСОБА_1 про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та право на звернення до суду для його поновлення (а.с.15-16)

10.05.2024 до суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася особа, яка не мала процесуальної дієздатності на підписання позовної заяви та 26.06.2024 позовну заяву повернуто особі, яка її подала (а.с.18-19)

Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки 395829735 від 20.09.2024 , № 395829419 від 20.09.2024) ОСОБА_2 у власності майна не має (а.с.35) та квартира АДРЕСА_1 власника не має (а.с.36)

Проте, відповідно до листа КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 25.10.2024 № 313, вбачається, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи №15409, власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , відповідно до договору дарування квартири, посвідченого 10.08.1999 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстром № 933 (а.с. 59).

Таким чином суд встановив, що між сторнами виникли правовідносини, що регулюються нормами Книги 6 Цивільного кодексу України "Спадкове прраво"

Розглянувши справу в межах позовних вимог суд прийшов наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.»

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так законодавець визначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Воронеж рф. Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців окрім позивача не має. Проте, позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Представник позивача зазначає, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки протягом тривалого часу перебувала за кордоном, а її батько помер на території рв в м.Воронеж вже після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Внаслідок цього в неї були труднощі в отриманні свідоцтва про смерть бутька з рф.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суд вважає, що позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки відповідно до відміток в паспорті громадянина України для виїзду за кордон 30.01.2019 року виїхала за межі України та більше до країни не поверталась, а її батько (громадянин України) помер в м.Воронеж рф - 04.03.2023, тобто вже після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та існували труднощі в отриманні свідоцтва про його смерть .

Отже, у цій конкретній справі, суду доведено належними та допустимими доказами, що позивач пропустила строк на прийняття спадщини після смерті батька з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили ій звернутися до нотаріуса чи консула із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а тому позов підлягає до задоволенн .

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат

Враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, хоча суд і визнав такі причини поважними, суд покладає судові витрати на позивача.

Крім того , на вимогу суду25.10.2024 КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради повідомило, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи №15409, власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , відповідно до договору дарування квартири, посвідченого 10.08.1999 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстром № 933 (а.с. 59).

Статтею 140 ЦПК України визначено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних з наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Підприємство вказує, що понесло витрати у зв`язку з поданням доказів - 1173,00 грн. з яких: 23,00 грн поштове відправлення, а 1150,00 грн надання інформації на запит про наявність зареєстрованого права власності на конкретно визначений об`єкт нерухомого майна. (а.с.59 зворот)

Разом зцим КП«Житомирське обласнеміжміське бюротехнічної інвентаризації»Житомирської обласноїради наданоналежних тадопустимих доказів напідтвердження того,що саме такі витрати понесені при наданні доказів, які вимагав надати суд.

Сам по собі розрахунок головного бухгалтера не свідчить, що такі витрати були понесені, а отже в задоволенні клопотання про їх стягнення з позивача суд відмовляє, за недоведеністю.

Керуючись ст. 1270 ЦК України, ст. 76-77, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,.

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Святослава СОЛОМОНЮКА до Житомирської міської ради, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої ха адресою: АДРЕСА_3 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні клопотання про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради грошової компенсації витрат, пов`язаних з наданням доказу - відмовити за недоведеністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 лютого 2025 року.

Cуддя В. М. Шкиря