Постанова

від 06.02.2025 по справі 380/12464/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12464/24 пров. № А/857/23778/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя у І інстанціїМартинюк В.Я.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 13 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №380/12464/24 було задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" (далі ТОВ "Іберсон Компонентс").

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900082/2 від 31.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000342 Львівської митниці (далі Митниця).

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь ТОВ "Іберсон Компонентс" 4844,80 грн сплаченого судового збору.

04.09.2024 позивач подав до суду заяву про стягнення з Митниці на його користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн та 625 грн витрат на переклад документів шляхом винесення додаткового рішення у справі.

Митниця у запереченнях на заяву ТОВ "Іберсон Компонентс" зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із цією категорією спору та виконаною адвокатом роботою. Наполягає на тому, що витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №380/12464/24 заяву ТОВ "Іберсон Компонентс" про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю.

У апеляційній скарзі Митниця просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та зменшити розмір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та переклад документів.

Обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що сума, яку суд присудив для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, не є співмірною із цією категорією спору та виконаною адвокатом роботою. При цьому категорія справи, яка розглядалася у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, не є складною, а написання позовної заяви не потребувало значного проміжку часу, значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Аналогічна ситуація стосується і відповіді на відзив на позовну заяву, у якій дублюється зазначені у позовній заяві аргументи.

Щодо витрат на перекладача у розмірі 625 грн, апелянт зазначає, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду. У ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Іберсон Компонентс" підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 було відкрите загальне позовне провадження, а не спрощене без повідомлення сторін, як це зазначає скаржник. Представником позивача адвокатом Стецьків Н.І. було забезпечено участь в підготовчих судових засіданнях 05.08.2024 та 19.08.2024 у Львівському окружному адміністративному суді.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі є надуманими не підтверджені фактичними обставинами справи та доказами наявними в матеріалах справи та не можуть слугувати підставою для скасування додаткового судового рішення суду від 13.09.2024. Понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджено документальною. Розмір гонорару є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо понесених витрат на переклади документів, то у підготовчому судовому засіданні 05.08.2024 адвокатом Стецьків Н.І було заявлено клопотання про можливість здійснення перекладу документів шляхом залучення перекладача для забезпечення повного та всебічного дослідження доказів судом та встановлення фактичних обставин справи. Відповідно до клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи від 14.08.2024 судом було долучено перекладені документи на державну мову.

Понесені позивачем витрати на залучення перекладача для перекладу письмових доказів є одним із різновидів витрат, пов`язаних із розглядом справи, розмір яких підтверджено рахунком-актом від 09.08.2024 №109 та платіжною інструкцією №10512 від 13.08.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому апеляційний суд на підставі приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернув увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 20.06.2019 у справі № 821/440/17, відповідно до якої на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем подано:

договір про надання правових послуг від 05.02.2024 № 01/02/24 ТОВ "Іберсон Компонентс" з адвокатом Стецьків Н.І.;

ордер серії ВС № 1294743, яким уповноважено адвоката Стецьків Н.І. представляти ТОВ "Іберсон Компонентс" у Львівському окружному адміністративному суді у справі №380/12464/24;

акт виконаних робіт від 03.09.2024 за договором від 05.02.2024 № 01/02/24 з детальним описом наданих послуг;

рахунок на оплату №01/09 від 03.09.2024 на суму 6000 грн;

платіжну інструкцію щодо оплати за надання правничої допомоги №10632 від 03.09.2024 року на суму 6000 грн;

рахунок-акт №109 від 09.08.2024 ФОП ОСОБА_1 про надання послуг перекладу ТОВ "Іберсон Компонентс" на суму 625 грн;

платіжну інструкцію щодо оплати за наданні послуги перекладу на суму 625 грн.

Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив із принципу співмірності та розумності судових витрат, врахував конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, та вважав за доцільне стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що зазначені докази про підстави надання адвокатом правничої допомоги позивачу у адміністративній справі №380/12464/24 у сукупності із фактичними обставинами, встановленими у ході апеляційного розгляду, дають належні правові підстави для висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції заяви позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 6000 грн на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Щодо стягнення з відповідача витрат на переклад документів у сумі 625 грн, суд апеляційної інстанції виходить із того, що такі безсумнівно слід віднести до витрат, пов`язаних із підготовкою до розгляду справи.

При цьому відповідачем не заперечується того, що документи, які були перекладені на замовлення позивача та долучені до матеріалів справи судом першої інстанції, безпосередньо стосувалися обставин, які необхідно встановити для об`єктивного вирішення адміністративного спору по суті.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив за наслідками вирішення клопотання представника позивача судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №380/12464/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк