Ухвала

від 05.02.2025 по справі 320/10183/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/10183/22

адміністративне провадження № К/990/50517/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року

у справі №320/10183/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд"

до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд" звернулося до суду з позовною заявою до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним в частині пунктів 1 та 2 рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08 липня 2021 року №397 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області" (далі - рішення №397);

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року №26219 від 16 вересня 2022 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0101 в розмірі 17702026,25 грн, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15 вересня 2022 року);

- визнати недійсним та скасувати витяг від 16 вересня 2022 року №26221 від 16 вересня 2022 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0001 в розмірі 1594777,14 грн, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (дата формування 15 вересня 2022 року).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області (далі - скаржник, третя особа) 20 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас, скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі. На обґрунтування поважності причин пропуску такого строку третьою особою зазначено, що вперше подана касаційна скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Одразу після проведення оплати судового збору, скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними та встановлено заявнику десятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку.

Копія ухвали надійшла в кабінет Головного управління ДПС у Київській області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 08 січня 2025 року о 17:44.

17 січня 2025 року Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

На обґрунтування поважності підстав пропуску строку представник Головного управління ДПС у Київській області вказує на обставини непереборної сили, тобто, на обставини, пов`язані із запровадженим воєнним станом на території України, що, на його думку, може бути самостійною підставою для поновлення процесуального строку.

Разом з тим, податковий орган зазначає, що при первинному зверненні з касаційною скаргою заявник був позбавлений можливості сплатити судовий збір з причин неналежного фінансування Головного управління ДПС у Київській з Державного бюджету України та відсутністю на рахунку податкового органу грошових коштів необхідних для такої сплати.

На підтвердження вказаних обставин скаржник надав копія виписок з рахунку Головного управління ДПС у Київській області з Державної казначейської служби за 03 травня 2024 року, 08 травня 2024 року, 15 травня 2024 року, 21 травня 2024 року, 02 серпня 2024 року, 10 серпня 2024 року, 16 серпня 2024 року, 06 вересня 2024 року, 12 вересня 2024 року, 29 вересня 2024 року, 05 жовтня 2024 року, 10 жовтня 2024 року, 16 жовтня 2024 року, 24 жовтня 2024 року, 02 листопада 2024 року та копії листів Головного управління ДПС у Київській області №3481/8/10-36-05-06 від 01 травня 2024 року, №4316/8/10-36-05-06 від 31 травня 2024 року, №5200/8/10-36-05-06 від 01 липня 2024 року, №6127/8/10-36-05-06 від 01 серпня 2024 року, №7044/8/10-36-05-06 від 02 вересня 2024 року, №7867/8/10-36-05-06 від 01 жовтня 2024 року.

Крім того, податковий орган вживав заходів для сплати судового збору у даній справі, однак реалізація ним права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою скаргою стала можливою лише з моменту сплати судового збору.

Таким чином, одразу після здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №320/10183/22 Головне управління ДПС у Київській області, об`єктивно та не зволікаючи, вдруге звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

На думку податкового органу, дотримання строку при первинному зверненні та повторне звернення в межах розумного строку з належно оформленою касаційною скаргою є підставою для поновлення процесуального строку.

У заяві про поновлення строку скаржник також наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 червня 2020 року у справі №826/13606/16, у якому зазначено, що при поновлені державному органу строків на касаційне оскарження наголосив, що законом не встановлено строк для повторного оскарження, але виходячи із загальних засад він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин.

Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено.

Разом з тим, Суд дійшов висновку, що дані доводи є неналежними для задоволення заяви скаржника виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Надаючи оцінку доводам Головного управління ДПС у Київській області Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку.

Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області не зазначає обставин, які безпосередньо вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв`язку з запровадженим воєнним станом.

Також колегія суддів вважає, що повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року повернув вперше подану Головним управлінням ДПС у Київській області касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України, тобто у зв`язку неусунуненням недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору у визначений судом строк.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику Головного управління ДПС у Київській області 25 вересня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600289022152.

Головне управління ДПС у Київській області вдруге 20 грудня 2024 року подало касаційну скаргу у справі №320/10183/22 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року закінчився 24 травня 2024 року, а також встановлений факт звернення третьої особи до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом у справі №320/10183/22.

Долучені заявником до заяви про поновлення строку виписки із системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби також не можуть вважатися належними доказом неможливості сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, оскільки містить інформацію про вхідний та вихідний залишок на рахунку Головного управління ДПС у Київській області за КЕКВ 2800 лише на окрему дату.

Крім того, надані податковим органом листи, адресовані Державній податковій службі України, не можуть свідчити про вчинення послідовних та регулярних дій з метою отримання належного фінансування у справі №320/4801/19, оскільки мотивовані лише проханням збільшити фінансування по рахунку КЕКВ 2800.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження судових рішень у справі №320/10183/22, а саме 25 квітня 2024 року, податковим органом суду не надано.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Також, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали від 17 вересня 2024 року про повернення касаційної скарги до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів, які спричинили значне пропущення строку на касаційне оскарження є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених третьою особою у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна позиція щодо вирішення питання про поновлення процесуальних строків висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 14 липня 2022 року у справі №480/1643/21, від 10 лютого 2023 року у справі №160/19276/21, від 05 вересня 2023 року у справі №320/5328/22, від 15 серпня 2024 року у справі №460/24755/23.

Керуючись статтями 248, 251, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати підстави пропуску строку неповажними та відмовити Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №320/10183/22.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №320/10183/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородлісбуд" до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін