Постанова

від 06.02.2025 по справі 320/33961/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/33961/23

адміністративне провадження № К/990/39900/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/11924/22

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудколія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Штульман, Н. Є. Маринчак, Ю. К. Черпак) від 05 серпня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудколія» (далі - ТОВ «Промбудколія», позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2023 року № 2601/04-11/31932840 про застосування штрафу у сумі 519 180,37 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2023 року, яке прийняте у порядку письмового провадження, позов задоволено повністю.

3. Вказане рішення було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 23 квітня 2024 року о 18:50 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа, тобто у розумінні частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 24 квітня 2024 року.

4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням через систему «Електронний суд» 22 травня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від ГУ ДПС, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 345,26 грн. (враховуючи подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд»), та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

5. Згідно довідки про доставку електронного листа ГУ ДПС отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 23 травня 2024 року о 17:36 год.

6. До Шостого апеляційного адміністративного суду 31 травня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ГУ ДПС про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій відповідач просить продовжити процесуальні строки щодо усунення недоліків апеляційної скарги для надання до суду оригіналу платіжної інструкції про сплату судового збору.

6.1 Клопотання мотивоване обмеженим фінансуванням, у зв`язку з чим відповідач потребує додаткового часу для сплати судового збору.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку - відмовлено.

Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 23 травня 2024 року у встановлений судом строк скаржником не усунуто, а саме, не сплачено судовий збір у повному обсязі.

7.1 Ухвала мотивована тим, що посилання апелянта на відсутність грошових коштів щодо сплати судового збору не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов`язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), в тому числі щодо оплати судового збору, не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала, що апелянту було надано достатньо процесуального часу на усунення недоліків апеляційної скарги.

Водночас жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додана до клопотання копія виписки по рахунку не може свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору, зокрема, після отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Посилання апелянта на запровадження воєнного стану колегією суддів не прийнято судом, оскільки чинне законодавства не містить процесуальної можливості для її врахування в питаннях сплати судового збору суб`єктом владних повноважень.

8. Згідно довідки про доставку електронного листа ГУ ДПС отримано копію ухвали про повернення апеляційної скарги 25 червня 2024 року о 01:09 год.

9. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 24 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції, до якої додано платіжну інструкцію від 20 червня 2024 року № 1311 на суму 11 681,57 грн.

10. 28 червня 2024 року ГУ ДПС через систему «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, втім, повернення апеляційної скарги не виключає можливості її повторного подання. При тому, що станом на дату повернення апеляційної скарги ГУ ДПС судовий збір за подання апеляційної скарги по цій справі був сплачений, що підтверджується клопотання про долучення платіжної інструкції та самою платіжною інструкцією, яка була подана 24 червня 2024 року до суду апеляційної інстанції. Проте, суд апеляційної інстанції, всупереч законодавства не перевірив надходження судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та повернув апеляційну скаргу апелянту.

Додатково відповідач посилався на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан, зазначає про вжиті відповідачем заходи для сплати у цій справі суми судового збору, у підтвердження чого було надано до апеляційної скарги копії виписок по рахункам за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», листи ГУ ДПС з проханням про збільшення видатків за КЕКВ до ДПС України, в якому зазначається про те, що залишок сум на поточному рахунку для сплати судового збору є недостатнім та потребує коригування в бік збільшення.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху, оскільки до неї не додано вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження цих обставин та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

12. На виконання вимог вказаної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, від скаржника 12 липня 2024 року через систему «Електронний суд», надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивоване доводами, з аналогічними викладеним у попередньо поданому клопотанні разом з апеляційною скаргою.

13. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишено без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 320/33961/23 - відмовлено.

14. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року, ГУ ДПС через систему «Електронний суд» 18 жовтня 2024 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

15. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року по справі № 320/33961/23. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

17. Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

18. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що не вбачає підстав для визнання поважними зазначених відповідачем причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року.

19. Суд звернув увагу, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

20. Суд також висновувався на тому, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

22. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що станом на дату повернення апеляційної скарги ГУ ДПС судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений. Наголошує на тому, що первинна апеляційна скарга була подана ним в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення, а також зазначає, що відповідач не зловживав своїми процесуальними правами та не допустив необ`єктивного зволікання із поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду у максимально короткий термін.

23. ГУ ДПС також повідомляє про неможливість та фінансову неспроможність ГУ ДПС у Київській області здійснити вчасно сплату судового збору, зазначені обставини не залежать від ГУ ДПС у Київській області, адже вони спричинили ускладнення в роботі органів державної влади, не лише ГУ ДПС у Київській області, а й усіх органів, які відносяться до сфери критичної інфраструктури держави. Тому, відповідач, просить Суд взяти до уваги вказані доводи.

24. Додаткового звертає увагу на те, що подання апеляційної скарги припало на запровадження в Україні військового стану.

25. Підсумовуючи викладене у касаційній скарзі, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, не дотримуючись норм процесуального права, закріплених статтею частини другої статті 299 КАС України, приймаючи ухвалу від 05 серпня 2024 року у справі № 320/33961/23, не надав належної оцінки доводам відповідача (які заявлені під час усунення недоліків апеляційної скарги у даній справі).

26. Окремо, ГУ ДПС у Київській області звертає увагу суду касаційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 01 червня 2022 року у справі №320/6803/20, від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

29. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

30. Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

31. Частинами першою та другою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

32. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

33. За приписами частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

34. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

35. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

36. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

37. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

38. Таким чином, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

39. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

40. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

41. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

42. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

43. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

44. У той же час при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97.

45. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

46. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

47. Верховний Суд зазначає, що передумовою повторного подання податковим органом апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року поза межами строку на апеляційне оскарження, було повернення первинної апеляційної скарги з підстав не виконання скаржником вимог ухвали суду від 23 травня 2024 року, якою відповідачу був наданий строк для сплати судового збору.

48. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що податковий орган виконав вимоги процесуального рішення суду 23 травня 2024 року, сплативши судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 320/33961/23 в розмірі 11 681,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1311 від 20 червня 2024 року, яка була надіслана до суду апеляційної інстанції через «Електронний суд» 24 червня 2024 року, тобто в день постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги.

49. Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляло права скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

50. Через систему «Електронний суд» 28 червня 2024 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою, тобто фактично відразу з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано платіжну інструкцію про сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

51. Водночас, разом з апеляційною скаргою відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначалося про те, що платіжну інструкцію № 1311 від 20 червня 2024 року було подано до суду апеляційної інстанції в день постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги, проте суд апеляційної інстанції на вказаний факт не звернув уваги ні під час залишення апеляційної скарги без руху, ні під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

52. Таким чином, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

53. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

54. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

55. На думку Верховного Суду, у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

56. Таким чином, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

57. З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

58. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

59. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

60. Враховуючи зазначене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 320/33961/23 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року скасувати, а справу № 320/33961/23 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов