Ухвала

від 21.01.2025 по справі 650/224/25

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/224/25

провадження № 1-п/650/295/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка в межах кримінального провадження № 22024230000000492 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Армянськ АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який має на утриманні неповнолітню дитину 2016 року народження, не є депутатом ради будь-якого рівня, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (код ЄДРПОУ 14132544), раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 28,частиною четвертоюстатті 111-1КК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту,

в с т а н о в и в :

В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

На судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, вказавши в обґрунтування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: ризику переховування від суду та слідства, оскільки обвинувачений має зв`язки з особами, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також контактував із представниками незаконних органів влади, що може сприяти його ухиленню від правосуддя; ризику знищення або спотворення доказів, з огляду на попередню участь обвинуваченого у реєстраційних та фінансових процесах підприємства, яке діяло у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора; ризику незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачений підтримує контакти з особами, які були його партнерами у господарській діяльності та є свідками у кримінальному провадженні; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності, що випливає з його попередніх дій, спрямованих на співпрацю з незаконними органами влади на тимчасово окупованій території.

Обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечив, вказавши, що вимоги суду буде виконувати та ухилятись від суду не збирається. Разом з цим він просив застосувати нічний домашній арешт, оскільки має офіційне працевлаштування, що підтверджується наказом про прийняття на роботу, та необхідність забезпечувати сім`ю, яка проживає разом із ним. Він зазначив, що робота передбачає денний графік, а обмеження у вигляді цілодобового домашнього арешту ускладнить виконання трудових обов`язків та утримання сім`ї.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого та зазначив, що застосування цілодобового домашнього арешту є надмірним обмеженням, зважаючи на те, що обвинувачений має постійну роботу, міцні соціальні зв`язки та не вчиняв дій, які свідчили б про його наміри ухилятися від правосуддя або перешкоджати кримінальному провадженню.

Також захисник наголосив, що обвинувачений добровільно співпрацює зі слідством, виконує всі покладені на нього процесуальні обов`язки, а його офіційне працевлаштування підтверджує соціальну стабільність та відсутність ризику ухилення від правосуддя.

У зв`язку з цим захисник просив суд застосувати нічний домашній арешт, що дозволить обвинуваченому продовжувати трудову діяльність, не порушуючи вимоги кримінального процесуального законодавства та забезпечуючи ефективність судового розгляду.

Відповідно до частини третьоїстатті 315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з частиною другою статті177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.

Відповідно до частин першої,другої ташостої статті181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Отже, розгляд цього питання має відбуватися за нормами глави 18КПК України з обґрунтуванням наявності ризиків у кримінальному провадженні та необхідності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному проваджені вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, санкція якої передбачає максимальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Згідно з ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2024 року № 490/2142/24 стосовно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 09 грудня 2024 року включно.

Відповідно до вищенаведеної ухвали слідчого судді відносно обвинуваченого було обрано вказаний запобіжний захід, зокрема, за наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5частини першоїстатті 177КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підтримує зв`язки з особами, які перебувають на тимчасово окупованій території, та має контакти із представниками окупаційної адміністрації держави-агресора, що може сприяти його ухиленню від правосуддя; може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на його попередню участь у реєстраційних та фінансових процесах підприємства, що здійснювало господарську діяльність у взаємодії з окупаційною владою; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки має тісні зв`язки з власниками, посадовими особами та іншими працівниками ТОВ «Меркурій» та ПП «Наш Продукт», які є свідками у цій справі та перебувають на тимчасово окупованій території України; може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на його попередню активну участь у веденні господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, що може свідчити про наявність стійкого злочинного умислу. З урахуванням зазначених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2024 року № 490/2142/24 стосовно ОСОБА_4 було продовжено вказаний запобіжний захід строком до 11 січня 2025 року включно, з огляду на те, що вищенаведені ризики станом час розгляду клопотання не зменшилися та залишалися актуальними.

На час проведення судового засідання строк дії вказаного запобіжного заходу сплив.

З матеріалів справи, наданих суду на стадії підготовчого провадження, та пояснень учасників справи суд встановив, що на час проведення судового засідання наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, залишаються актуальними.

Зокрема, з обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше займав керівну посаду у підприємстві, яке продовжило здійснювати господарську діяльність у взаємодії з незаконними органами влади на тимчасово окупованій території. Його можлива роль у цих процесах, зокрема участь у перереєстрації підприємства за законодавством держави-агресора, відкриття рахунків у російських банківських установах, укладення угод із суб`єктами господарювання, зареєстрованими на території РФ, свідчить про високий рівень його залученості до цих дій.

Обґрунтованими є побоювання прокурора щодо ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки він може мати зв`язки з особами, які продовжують перебувати на тимчасово окупованій території, зокрема з громадянином рф. У сукупності з тим фактом, що вказані особи можуть мати можливості для його укриття або сприяти виїзду за межі підконтрольної Україні території, цей ризик є обґрунтованим.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 мав доступ до фінансової та реєстраційної документації підприємства, слід визнати обґрунтованими ризики знищення, приховування або спотворення доказів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Суд також враховує, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані щодо існування тісних зв`язків обвинуваченого з власниками, посадовими особами та працівниками підприємства, яке діяло у взаємодії з окупаційною адміністрацією. Частина цих осіб наразі перебуває на тимчасово окупованій території або є свідками у кримінальному провадженні, а тому існує ризик незаконного впливу на них з метою зміни їхніх показань або відмови від надання свідчень.

Також матеріали справи свідчать, що обвинувачений міг брати активну участь у функціонуванні підприємства в умовах окупації, укладав господарські угоди з суб`єктами господарювання рф, оформлював банківські операції у фінансових установах держави-агресора. Ці обставини вказують на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності, оскільки подібні дії можуть мати системний характер та бути наслідком сформованого стійкого злочинного умислу.

Суд вважає, що наявність даних ризиків в сукупності з іншими обставинами, згідно з якими обвинувачений на стан здоров`я не скаржиться, має міцні соціальні зв`язки та постійну роботу, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, свідчить про наявність підстав для застосування щодо нього вищевказаного запобіжного заходу з метою запобігання зазначеним ризикам.

Такий запобіжний захід відповідатиме особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавить можливості перешкодити інтересам правосуддя.

Разом з цим, суд вважає, що, зважаючи на поведінку ОСОБА_4 під час досудового розслідування, дотримання ним покладених на нього ухвалами слідчого судді та законом обов`язків, а також враховуючи обставини, що підтверджують його міцні соціальні зв`язки, наявність офіційного працевлаштування, постійного місця проживання та сім`ї, є підстави для застосування запобіжного заходу впродовж нічної пори доби.

З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працевлаштований на посаді інженера у Херсонському споживчому товаристві, що підтверджується наказом про прийняття на роботу від 20 листопада 2024 року. Також до матеріалів справи долучено договір оренди житлового приміщення, який свідчить про наявність у нього постійного місця проживання, а також свідоцтва про шлюб та народження дитини, що підтверджує наявність у нього сім`ї та відповідних зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне застосувати відповідний запобіжний захід, проте обравши замість цілодобового домашнього арешту нічний домашній арешт з обов`язком не залишати місце проживання у період з 21:00 до 06:00, що дозволить обвинуваченому здійснювати свою трудову діяльність та забезпечувати власні життєві потреби, водночас запобігаючи можливим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Керуючись вищенаведеними положеннями КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати це житло в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилини наступного дня.

Для виконання запобіжного заходу покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до Великоолександрівського районного суду Херсонської області;

повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає чи перебуває без дозволу суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали - до 21 березня 2025 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24 січня 2025 року.

Суддя