УХВАЛА
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 460/25058/23
адміністративне провадження № К/990/4463/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №460/25058/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 172650006297 від 08.05.2023 у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині неврахування проживання у зоні посиленого радіологічного контролю періоду строкової військової служби з 19.11.1986 по 23.12.1989 у зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження військової частини на території радіоактивного забруднення та періоду роботи ОСОБА_1 з 29.01.1990 по 25.12.1996 в Новосибірському БМУ-31;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 7-ми місяців 19 днів періоду зайняття підприємницькою діяльністю з 12.05.2005 по 31.12.2005, яка викладена у листі № 31635-28917/М-02/81700/23 від 13.09.2023;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 5 років, з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме з 12.08.2023.
Рішенням Рівнинського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.05.2023 № 172650006297 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду зайняття підприємницькою діяльністю з 12.05.2005 по 31.12.2005.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності за період з 12.05.2005 по 31.12.2005.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі № 460/25058/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 05.02.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу у відкритті за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, копію якого отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 21.06.2024.
Вперше апеляційну скаргу подано 22.07.2024 в межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 повернуто скаржнику у зв`язку із несплатою судового збору.
Копію вказаної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримало 03 вересня 2024 року до електронного кабінету, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Вдруге апеляційну скаргу подано 30.10.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ч.1 ст.295 КАС України, Восьмим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 04.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 05 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку встановленого статтею 295 КАС України. Звернуто увагу та викладено прохання врахувати активну поведінку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для подання повторної апеляційної скарги в найкоротші строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернуто апеляційну скаргу, копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 03.09.2024, судовий збір сплачено 12.09.2024 року, а вдруге апеляційну скаргу подано лише 30.10.2024.
Своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 12.03.2021 у справі №640/23723/19 та постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою вчасно, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не наведено.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження своєю ухвалою від 07.01.2025 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2024.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №460/25058/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді А.Ю. Бучик
Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124984437 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні