Рішення

від 04.02.2025 по справі 182/7185/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7185/23

Провадження № 2-о/0182/36/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.02.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

присяжні Омельянчук О.П.

Позднякова Л.В.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника Соларьової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання фізичної особи безвісно відсутньою -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про визнання своєї тітки ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 ). Відомості про батька внесено за вказівкою матері на підставі ст.135 СК України, що підтверджується Витягом з ДРАЦСГ про державну реєстрацію народження (№ витягу 00040935882). У 2014 році ОСОБА_3 виїхала на заробітки до рф, залишивши свою дитину на свою родичку - племінницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, жодних документів, які б надавали можливість ОСОБА_1 діяти в інтересах дитини ОСОБА_4 зниклою ОСОБА_3 оформлено не було. Адресу фактичного проживання в рф ОСОБА_3 не повідомляла. У період з 2014 року по 2018 рік вона періодично виходила на зв`язок з дитиною та приїжджала, однак, з 2018 року зв`язок повністю було втрачено. За місцем фактичного проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , вона не з`являлась з 2018 року. За місцем реєстрації ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , вона також не з`являлась. Пройшло близько п`яти років з моменту останнього контакту з ОСОБА_3 , вона ні разу не зателефонувала ні дитині, ні ОСОБА_1 , ні своїй матері, яка померла в жовтні 2023 року, не написала жодного листа, не повідомила іншим способом про місце свого перебування. Наказом Служби у справах дітей від 01.09.2023 року № 95 «Про тимчасове влаштування в сім`ю родичів ОСОБА_4 » тимчасово влаштовано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю родичів ОСОБА_1 і покладено на неї персональну відповідальність за життя та здоров`я ОСОБА_4 . 06.09.2023 року ОСОБА_1 було подано заяву до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за № 20356. 18.09.2023 року було надано відповідь № 46/19315 про те, що під час проведеної перевірки за обліками Нікопольського РУП було встановлено, що інформація щодо ОСОБА_3 відсутня. На сьогоднішній день місцезнаходження останньої невідоме та встановити його не виявилось можливим. Відповідно до довідки від 11.06.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед померлих, заарештованих, затриманих в порядку ст.ст.208, 191, 535 КПК України, осіб невстановлених трупів громадян та невідомих хворих не значиться. На сьогоднішній день місцезнаходження останньої невідоме та встановити його не виявилось можливим. Визнання ОСОБА_3 безвісти відсутньою необхідно для надання її дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та наступного встановлення опіки, оскільки відсутність матері як законного представника, унеможливлює реалізацію прав дитини ОСОБА_4 . Тому, на підставі викладеного, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 змушена звернутись до суду та просить визнати безвісно відсутньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), уроженку м.Нікополя Дніпропетровської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявниця викладені в заяві обставини підтримала та додатково суду пояснила, що в її тітки була молодша сестра, яка час від часу виїздила на заробітки та потім поверталась. Зі слів тітки ОСОБА_5 , яка ОСОБА_6 доводиться сестрою, вони посварились та перестали спілкуватись, в наслідок чого було втрачено зв`язок. Пізніше вони намагалися її знайти, однак, безрезультатно. Окрім цього, заявниця зазначила, що вона зі своєї тіткою ОСОБА_6 спілкувалась. Тітка телефонувала їм та своїй доньці на свята, а з часу COVID-19,телефоннідзвінки призупинились.

Представник заявника вимоги своєї довірительки також підтримала і додатково суду пояснила, що вони звертались до поліції, намагаючись знайти зниклу, але прийнятими заходами місце знаходження ОСОБА_3 встановити не виявилось можливим.

Представник заінтересованої особи Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, надала заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд заслухавши заявника, представника заявника, свідків, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини справи.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18), яка, у відповідності до наказу Служби у справах дітей від 01.09.2023 року № 95 «Про тимчасове влаштування в сім`ю родичів ОСОБА_4 », тимчасово влаштована в сім`ю родичів ОСОБА_1 , і на останню покладено персональну відповідальність за життя та здоров`я ОСОБА_4 (а.с.15). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даною заявою стали ті обставини, що ОСОБА_3 залишила свою дитину та з 2018 року за адресою свого фактичного проживання в АДРЕСА_1 , остання не з`являлася, як і не з`являлась за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . Тобто, наявні підстави вважати, що місце перебування ОСОБА_3 невідомо. Окрім цього, в матеріалах справи містяться довідки, які свідчать про те, що відомості та будь-яка інформація за обліками Нікопольського РУП відсутня, місцезнаходження ОСОБА_3 невідоме та встановити його не виявилось можливим, серед померлих, заарештованих, затриманих в порядку ст.ст.208, 191, 535 КПК України, осіб невстановлених трупів громадян та невідомих хворих не значиться.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що вона є донькою ОСОБА_3 . В досудовому порядку вони намагались встановити місце перебування ОСОБА_3 , однак, це не виявилося можливим. Раніше мати завжди вітала її на свята, Дні народження, але з 2018 року зв`язок було втрачено остаточно.

ОСОБА_7 суду пояснив, що з ОСОБА_3 особисто не знайомий, а знає її зі слів своєї дружини. Місце її перебування йому не відоме. Коли він переїхав жити до своєї дружини, з якою проживають близько 3-х років, неповнолітня ОСОБА_8 вже жила там і зараз вони також проживають всі разом.

Згідно ч.1 ст.43 ЦК Українипередбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Згідност.306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

З урахуваннямвикладених обставин,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимог танаявність підставдля визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , безвісно відсутньою, оскільки факт зникнення останньої підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

У той же час суд наголошує, що, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином як не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

З огляду на це суд вважає за доцільне додатково роз`яснити, що, відповідно до ч.1 ст.45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

На підставі викладеного, керуючись ст.2-5,9-10,12,28,258-259,263-265,305ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м.Нікополя Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , безвісно відсутньою.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал

Присяжні: О.П.Омельянчук

Л.В. Позднякова