Справа № 462/876/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Кирилюка А. І.,
за участю секретаря судового засідання Алекберова Я. Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядкуокремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції про встановлення факту смерті,
встановив:
Короткий виклад обставин справи.
Уповноважений представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , 03.02.2025 року (вх.№ 2659) звернулась у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою у якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянини України, уродженця с. Войкове, Донецької обл., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Донецьк, Донецька обл., Україна, у віці 59 років.
Заява обґрунтована, зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в тимчасово окупованому м. Донецьк, Донецької області помер чоловік заявниці ОСОБА_3 .
Зявниця зазначає, що факт спорідненості з померлим підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 від 18.02.1995 року.
Маючи в наявності копії направлення направлення на судово-медичну експертизу від 04.05.2022 року та свідоцтва про смерть № 3465 від 05.05.2022 року, ОСОБА_1 звернулась до Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), для проведення реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть.
Однак ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстрації смерті у зв?язку з відсутністю оригіналу лікарського свідоцтва про смерть. Заявниця, також зазначає, що оригінали документів доданих до позовної заяви знаходяться в неї, окрім лікарського свідоцтва про смерть № 3465 від 05.05.2022 року , направлення на судово-медичну експертизу трупа від 04.05.2022 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , так як вони знаходяться на тимчасово окупованій території.
За таких обставин остання була вимушена звернутись до суду із даною заявою.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І. (а.с 13).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження. Призначено судове засідання у справі. (а.с. 14-15).
Позиція сторін по справі.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, у таке не з`явилась, про причини неявки суд не повідомили.
Представник заінтересованоїособи Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, у таке не забезпечив явку представника.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, заслухавши покази свідка, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Свідоцтвом про шлюб серії серія НОМЕР_1 стверджується, що сторони знаходяться у шлюбі з 18.02.1995 року, який зареєстрований відділом реєстраціїактів громадськогостану Київськийвиконком м.Доценька,запис №90 (а.с. 7).
Франківським відділом ДРАЦС у м. Львові ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_3 що підтверджується відмовою у проведенні державної реєстрації смерті №37/33.25-23 від 21.01.2025 року.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права.
Відповідно до п. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 рокута п. 1 ч. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Упостанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»у п. 13 вказано, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Відповідно доЗакону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Статтею 315 ЦПК Українивизначено, що судом може бути встановлено факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно дост. 316 ЦПК Українизаява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Заст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати смерть у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до пункту 3наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України наказано тимчасово призупинити проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Як зазначено встатті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.
Стаття 4 цього Законупередбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цьогоЗаконупоширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3 та 4статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до частини 1статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Висновки суду.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2ст. 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно дост. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , лікарського свідоцтва про смерть № 3465 від 05.05.2022 року та направлення на судово-медичну експертизу трупа від 04.05.2022 року проте дані документи не можуть братися судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні оригінали документів. В заяві до суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає про відсутність у них оригіналів документів.
Інших допустимих доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , якими би могли бути покази свідків, договори про організацію та проведення поховання, фототаблиця з зображенням могили померлого, оригінал довідки про причину смерті тощо, заявником не надано та про наявність таких доказів не зазначено.
За таких обставин, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_3 заявником не доведений, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
З цих підстав, керуючись ст.317,319 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У заяві ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції про встановлення факту смерті відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа: Франківський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління юстиції (код ЄДРПОУ: 09861732, адреса: 79013, м. Львів, вул. Генерала Чупринки 29).
Текст судового рішення складено 07.02.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2025 |
Оприлюднено | 10.02.2025 |
Номер документу | 124985902 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Кирилюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні