Ухвала

від 07.02.2025 по справі 303/430/25

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/430/25

2/303/100/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 лютого 2025 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Великолучківської сільської ради, про визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Великолучківської сільської ради, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою судді від 20.01.2025 року заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 20.01.2025 року про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 25.01.2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи трекінгом № 0610225422225.

Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 30.01.2025 року. У зазначений термін недоліки позовної заяви усунуто не було.

06.02.2025 року до суду від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).

Як зазначено вище, ухвалою судді від 20.01.2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Враховуючи те, що вказану ухвалу отримано 25.01.2025 року, останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 30.01.2025 року. Відтак суд приходить до висновку про те, що хоч позивачем і виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.01.2025 року проте у зазначений в цій ухвалі строк недоліки позовної заяви усунуто не було. При цьому звертається увага на те, що заяви про поновлення чи продовження процесуального строку представником позивача до суду не подано.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, із врахуванням відсутності правових підстав для поновлення (продовження) строку на усунення недоліків позову, має наслідком повернення позовної заяви. При цьому заява про усунення недоліків позовної заяви, що надійшла до суду 06.02.2025 року, підлягає залишенню без розгляду.

В свою чергу повернення повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву про усунення недоліків позовної заяви, що надійшла до суду 06.02.2025 року, залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Великолучківської сільської ради, про визначення місця проживання дитини - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний