Рішення

від 06.02.2025 по справі 492/1798/24

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/1798/24

провадження № 2-о/492/26/25

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Павлівської сільської ради Болградської району Одеської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

встановив:

Представник заявниці звернувся із зазначеною заявою до суду, в якій просить встановити факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки. Заявниця зазначає, що вона проживала разом з спадкодавцем до дня смерті, як дружина та чоловік більше ніж п`ять років. Після смерті ОСОБА_2 заявниця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, але отримати відповідне свідоцтво на зазначене майно не змогла через відсутність факту спільного проживання однією сім`єю, у зв`язку з чим заявниця змушена звернутися до суду із вказаною заявою.

До суду від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити.

Представниця заінтересованої особи у судове засідання не з`явилася, але від неї до суду надійшла заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення заяви.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини 3 статті 211 ЦПК України, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 22 січня 2014 року (а.с. 10). Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00044056758 від 14 березня 2024 року внаслідок реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на наявне « ОСОБА_5 » (а.с. 11). Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2007 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02 лютого 2024 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13). За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2537 га, розташована на території Павлівської сільської ради Болградського (Арцизького) району Одеської області (а.с. 24).

З довідки Виконавчого комітету Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області № 73 від 28 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї входила співмешканка ОСОБА_1 , заявниця у справі (а.с. 15). Згідно з актом опитування сусідів № 92 від 11 березня 2024 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_1 проживала 20 років поспіль спільно з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті останнього, вели спільне господарство та мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про вінчання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 жовтня 2003 року здійснили вінчання у храмі св. Миколая (а.с. 17). Крім того, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільні чисельні фотознімки святкових подій, в тому числі з відпочинку та буденного життя, що свідчать про існування між нами близьких тривалих стосунків, фотокопії яких також надані суду і дослідженні як докази (а.с. 18, 19, 20).

Протягом встановленого законом строку, заявниця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 21), але через відсутність факту проживання однією сім`єю більше п`яти років до дня смерті померлого ОСОБА_2 , їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 23).

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 79650045 від 07 січня 2025 року (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 79650051 від 07 січня 2025 року (заповіти/спадкові договори), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77610170 від 10 липня 2024 року щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за заявою співмешканки ОСОБА_1 , заявниці у справі, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 22, 32, 33).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно пункту 5 частини 1статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах щодо спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Так, обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Судом встановлено, що заявниця спільно проживала з померлим ОСОБА_2 з 2003 року і до дня його смерті, вони здійснили обряд вінчання як чоловіка та жінки, між ними склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю і є такими, з якими закон пов`язує правовий статус жінки та чоловіка, які проживають у фактичних шлюбних відносинах. Факт проживання як чоловіка та жінки підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, фотографіями. Метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на спадщину, отже такий факт породжує юридичні наслідки

Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним факт спільного проживання та ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спільного господарства, наявності взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, а отже і факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та беручи до уваги, що встановлення факту проживання однією сім`єю породжує юридичні наслідки для заявниці у виді права на спадкування, та в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, тому суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 19, 76-81, 211, 247, 315, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до відкриття спадщини з 2003 року по день смерть спадкодавця.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.