Постанова

від 07.02.2025 по справі 766/7939/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7939/24

Номер провадження: 22-ц/819/31/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л. В.,

Бездрабко В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи занаявними усправі матеріаламицивільну справуза апеляційноюскаргою адвокатаБеженар ЄвгеніїОлександрівни,поданої відімені ОСОБА_1 ,на рішенняХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від 13листопада 2024року ускладі головуючогосудді УсО.В.

встановив:

21 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Беженар Євгенія Олександрівна, звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона з 04 червня 1993 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З листопада 2022 року припинили шлюбні відносини і з цього часу спільна дитина постійно проживає з позивачкою, яка її самостійно виховує та утримує.

У зв`язку з тим, що м. Херсон є зоною бойових дій, позивачка з дитиною позбавлені можливості проживати в квартирі, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, та вимушені проживати в орендованій квартирі у м. Одеса, у зв`язку із чим позивачка несе щомісячні витрати на оренду житла.

Дочка має хронічні захворювання (аутоімунний тиреоїдіт, гіперчутливість до глютену, латентний дефіцит заліза), встановлено ознаки вегетодистонії, часто хворіє на ГРВІ, гострі риносинусити, тонзіліти, ларинготрахеїти, алергічний реніт, має подвоєння правої нирки та піелоектазія, подвоєння лівої нирки та колікопіелоектазія з ознаками збільшення, що потребує додаткових зусиль та витрат позивачки для підтримання дочки у стані ремісії, зокрема, придбання продуктів харчування для безглютенової дієти, щорічна терапія, приймання лікарських препаратів на постійній основі.

Посилаючись на те, що відповідач участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, не забезпечує дочку всім необхідним для навчання та гармонійного, повноцінного розвитку тощо, хоча має дохід, оскільки займається продажом автомобілів, також відповідач має у власності нерухоме майно (земельні ділянки, квартири та приватні будинки), що також вказує на спроможність відповідача сплачувати аліменти на дочку, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 7000.00грн до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 листопада 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1800.00грн.щомісячно, розмір стягуваних аліментів підлягає щорічно індексації відповідно до закону, починаючи з 21 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття. У задоволені решти вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що аліменти це платіж, спрямований на утримання дітей, і повинен бути достатнім для цього та співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дітей в коштах у розмірі, необхідному для їх життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тобто їх гармонійного розвитку.

Відповідач будучи інвалідом 3 групи загального захворювання, отримує пенсію в розмірі 2980,00 грн. на місяць, жодних доходів відповідач за період з квітня 2022 року не отримував. Єдиним джерелом доходу є пенсія.

Доводи позивача щодо наявності у відповідача можливості сплачувати аліменти в розмірі 7000.00грн. з огляду на належність йому на праві власності нерухомого майна судом відхилені оскільки доходів від оренди земельних ділянок відповідач не отримує, а нерухоме майно, яке йому належить, зокрема житлові будинки, мають суттєві пошкодження та потребують відновлення.

Витрати, що несе позивачка на оренду житла у м. Одеса та на сплату комунальних послуг не є складовою аліментів.

Витрати позивачки, пов`язані із хворобою дитини, також не є аліментними платежами, при цьому позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду із вимогами про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, що пов`язані із її хворобою.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1800.00грн з подальшою індексацією відповідно до закону, суд врахував, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років установлено в розмірі 3196 гривень, а відповідач має робочу групу інвалідності.

06 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Беженар Є.О. подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просила рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2024 року змінити, збільшивши визначений судом до стягнення розмір аліментів з 1800.00грн. до 7000.00грн щомісячно.

Підставою апеляційного оскарження рішення суду представник позивача зазначила неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказуючи на те, що судом не було досліджено усі обставини, що мають значення для справи, не враховано, що рівень життя відповідача не відповідає офіційно отримуваному доходу, не прийнято до уваги, що дитина протягом двох останніх років повністю перебуває на утриманні матері, не враховані наявні у дитини проблеми зі здоров`ям, які потребують щомісячних витрат, що повинно входити до складу аліментів.

Також, посилається на то, що визначаючи розмір аліментів суд не врахував, що відповідач будучи працездатною особою за віком та маючи робочу групу інвалідності має можливість працевлаштуватися, отримувати дохід та надавати матеріальну допомогу своїй дитині. Крім того, суд не врахував наявність у платника аліментів на праві власності нерухомого майна (земельних ділянок, квартир, житлових будинків), яке потребує витрат, що перевищує на даний час дохід відповідача, та отримання останнім доходу у липні 2023 року в розмірі 300823.00 грн. від продажу нерухомого майна (автомобіля).

У відзиві на апеляційну скаргу, подану через систему «Електронний суд», представник відповідача, адвокат Кишенько С.В., просив у задоволені апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заявлений у позовній заяві та апеляційній скарзі бажаний розмір аліментів є необґрунтовано великим, не враховує реального матеріального положення відповідача та інші істотні обставини, що мають значення для справи. Позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили, про спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року, відповідно до вимог частини 1 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої, другої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Беженар Є.О., поданої 06 лютого 2025 року, про долучення до матеріалів даної цивільної справи в якості письмового доказу відповіді Головного сервісного центру МВС на адвокатський запит № 11/25 від 16 січня 2025 року (вх. № 206АЗ-2025 від 24.01.2025) щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби за ОСОБА_2 за період з 04 червня 1999рік по теперішній час колегією суддів, з підстав визначених частиною 3 статті 367 ЦПК України, відмовилено, оскільки заявником недоведено неможливості подання до суду першої інстанції доказів на підтвердження доводів позивача про придбання відповідачем автомобілей для подальшого продажу з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає не повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .( т.1 а.с.29).

Рішенням №62 від 04 березня 2024 року виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (т.1 а.с.31).

Відповідно до умов договору оренди приміщення від 13 липня 2023 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , остання орендувала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , строком оренди з 13 липня 2023 року по 13 січня 2024 року з правом продовження. Орендна плата становить 6000.00грн на місяць(т.1 а.с.48-49).

ОСОБА_2 , відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 виданого 17 грудня 2014 року має статус пенсіонера по інвалідності 3 групи загального захворювання (т.1 а.с.184).

З довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 016384 вбачається, що 08 грудня 2014 року ОСОБА_2 при повторному огляді встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням, безстроково, та визначені протипоказання щодо тяжкої фізичної праці у несприятливих ….(нерозбірливо) умовах(т. 1 а.с. 185).

З довідки про доходи №5929139905952054 від 04 вересня 2024 року, виданої ГУ ПФУ, вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Херсонському об`єднаному управління ПФУ в Херсонській області і отримує пенсію по інвалідності. За період з січня по лютий 2022 року отримував пенсію в розмірі 2200.00грн.; з березня 2022 року по лютий 2023 року - в розмірі 2300.00грн., з березня 2023 року по лютий 2024 року - в розмірі 2760.00грн., з березня по серпень 2024 року - в розмірі 2980,00 грн. на місяць (т.1 а.с.186-187).

Згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб від 04 вересня 2024 року, ОСОБА_2 з 09 лютого 2022 року працював у ПП «ВВВ-Спецтехніка» на посаді будівельник кораблів, електрик судовий. Звільнений 01 березня 2022 року підставі пункту 1 статті 36 КЗпП (т.1 а.с.188-190).

Відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Форма ОК-7, ОСОБА_2 в останнє отримував дохід у лютому 2022 року в розмірі 6500,00 грн. (т1. а.с191-193). Вказана обставина, також підтверджується інформацією, що міститься у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору(т.1 а.с.130).

Також звідомостей зДержавного реєструфізичних осіб-платниківподатків проджерела/суминарахованого доходу,нарахованого (перерахованого)податку тавійськового зборуза періодз 1кварталу 2022року по4квартал 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 в останнє отримував дохід у липні 2023 року від продажу рухомого майна в розмірі 300823,00 грн (т1 а.с. 130).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 в останнє отримав дохід від ОСОБА_6 за надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду в серпні 2021 року у розмірі 16925.43грн (т.1 а.с.128).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №378819664 від 16 травня 2024 року ОСОБА_2 на праві власності належить: земельна ділянка, площею 0,0988 га за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 2,45 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський (раніше Білозерський) район, с/рада Олександрівська; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка площею 0,1773 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка площею 3,67 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський (раніше Білозерський) район, с/рада Олександрівська (т.1 а.с. 9-11).

Крім того, з вказаної вище Інформації вбачається, що земельні ділянки площею 2,45 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський (раніше Білозерський) район, с/рада Олександрівська та площею 3,67 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський (раніше Білозерський) район, с/рада Олександрівська відповідачем передані в оренду ФОП ОСОБА_7 на підставі договорів оренди від 28 грудня 2016 року та від 30 грудня 2016 року відповідно.

З талону-повідомлення єдиного обліку №719 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 січня 2023 року. ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області вбачається, що 13 січня 2023 року о 11:37 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13 січня 2023 року о 11:34 год. за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про те, що 05 січня 2023 року о 08:30 год. внаслідок обстрілів представниками держави-агресора було пошкоджено майно заявника, а саме вилетіло 4 вікна, пошкоджена частина даху та огорожа. Заявник ОСОБА_2 (т.1 а.с.196).

Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф від 30 січня 2023 року за результатами обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та встановлено, що орієнтовно у березні - квітні 2022 року, внаслідок влучання боєприпасів: частково пошкоджено (посічено осколками) зовнішні стіни, фасад; повністю зруйновано дах/покрівля; частково пошкоджено внутрішні стіни/перегородки; повністю зруйновано підлоги; повністю зруйновано 11 вікон та 5 дверей; частково пошкоджено електро- та газопостачання. Повністю зруйновано літню кухню (покрівля, балки, вікна, двері зруйновано). Повністю зруйновано сарай (покрівля, балки, вікна, двері). Частково зруйновано паркан, ворота зруйновано повністю. Внаслідок ворожих обстрілів житловий будинок зазнав значних руйнувань (т1. а.с. 201-204).

Матеріалами справи встановлено, що дитина з листопада 2022 року проживає разом з матір`ю, ОСОБА_1 , та знаходиться на її утриманні, а відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку не надає ніякої допомоги на утримання неповнолітньої дочки, що не заперечувалось учасниками справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. Посилання у відзиві на апеляційну скаргу на те, що позивач самостійно вирішила проживати з донькою окремо від відповідача, не має правового значення для вирішення даного спору та не спростовує факту не надання відповідачем допомоги на утримання неповнолітньої дочки.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно виходив із того, що у відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до частин першої - третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд також обґрунтовано вказав, що згідно з нормами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1)наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частинами першою, другою статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3196 грн. Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років встановлений у такому ж самому розмірі 3196 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановивши, що неповнолітня дочка сторін перебуває на утриманні матері, позивачки у справі, а відповідач у добровільному порядку не приймає участь в утриманні дитини, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд першої інстанції врахував, що відповідач має робочу групу інвалідності та надав належну оцінку доводам позивача щодо наявності у відповідача на праві власності нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що рівень життя відповідача не відповідає офіційно отримуваному доходу, можливість відповідача працевлаштуватися та отримувати дохід і надавати матеріальну допомогу своїй дитині, а також наявність у платника аліментів на правівласності нерухомогомайна таотримання останнімдоходу улипні 2023року врозмірі 300823.00грнвід продажунерухомого майна(автомобіля), висновків суду, в частині визначення розміру аліментів, не спростовують.

Так, матеріали справи не містять жодних доказів, що рівень життя відповідача не відповідає офіційно отримуваному доходу. Посилання в апеляційній скарзі на те, що утримання належного відповідачу майна потребує здійснення останнім витрат, які перевищують його доходи ґрунтуються лише на припущеннях та не підтвердженні жодним належним та допустимим доказом.

Визначаючи розмір аліментів суд першої інстанції врахував, що відповідач має робочу групу інвалідності, про що вказав в рішенні, та визначив розмір аліментів більший ніж мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину (більший ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), а отже доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом можливості відповідача працевлаштуватися та отримувати дохід і надавати матеріальну допомогу своїй дитині є безпідставними.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості визначення розміру аліментів у бажаній позивачем сумі з огляду на належність відповідачу нерухомого майна та передачу ним в оренду земельних ділянок, оскільки на час звернення до суду із вказаним позовом жодних доходів з переданих в оренду земельних ділянок відповідач не отримує, що підтверджується матеріалами справи, зокрема з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_2 в останнє отримав дохід від орендаря ОСОБА_6 за надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду в серпні 2021 року у розмірі 16925.43грн.

Вказані земельні ділянки розташовані на території Станіславської сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, яка відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 з 11 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року була тимчасово окупована російською федерацією і до теперішнього часу є територією активних бойових дій.

Житлові будинки, що належать позивачу на праві власності, на час звернення позивачки до суду внаслідок військової агресії рф зазнали значних пошкоджень, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №719 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 січня 2023 року та актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф від 30 січня 2023 року, у зв`язку із чим не є придатними до використання і підлягають відновленню. Інші земельні ділянки є присадибними ділянками до належних позивачу житлових будинків, розташовані на територіях де ведуться активні бойові дії, у зв`язку із чим їх використання на даний час обмежено, а квартира у АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю сторін у справі, на чому наголошували обидві сторони.

Дохід, отриманий відповідачем задовго до звернення позивача до суду з вимогами про стягнення аліментів не підлягає врахуванню при визначені розміру аліментів на майбутнє, оскільки не був одноразовим доходом та не може свідчити про можливість сплачувати аліменти у бажаному позивачем розмірі до повноліття дитини.

Зміна (покращення)в подальшомуматеріального станувідповідача,зокрема відновленнядоговору орендиземельних ділянок тощо, можебути підставоюдля змінирозміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Разом з тим, висновок суду про те, що вимоги позивачки, пов`язані фактично із хворобою дитини не можуть вважатися аліментними платежами, оскільки є підставою для звернення з вимогами про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, що пов`язані із її хворобою, суперечить вимогам статті 182 СК України, якою передбачено врахування стану здоров`я дитини при визначені розміру аліментів.

Як вбачається з доданих до позовної заяви результатів ультразвукових досліджень щитовидної залози від 26 березня 2019 року, від 29 серпня 2023 року та від 21 грудня 2023 року у ОСОБА_4 , 2010 року народження, виявлені ознаки автоімунного тиреоідіту (т.1 а.с.100, 110, 124).

З консультативного висновку спеціаліста КНЦ «ООДКЛ» ООР вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено діагноз аутоімунний тиреоідіт та рекомендовано прийом L-тироксину 75, контроль ТТГ через 3-4 місяці (далі нерозбірливо) (т.1 а.с.92).

З консультативного висновку спеціаліста КНЦ «ООДКЛ» ООР вбачається, що ОСОБА_4 , 2010 року народження встановлено діагноз гіперчутливість до глютену, латентний дефіцит заліза та рекомендовано стіл індивідуальний з виключенням глютену, прийом сорбіферу, вітамін D, Омега-3 (далі нерозбірливо) (т.1 а.с.92).

З результатів ультрозвукового дослідження органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура від 29 серпня 2023 року вбачається, що у ОСОБА_4 , 2010 року народження, виявлені ознаки неповного подвоєння обох нирок (т.1 а.с.101-102).

З інших, доданих позивачем до позовної заяви копій окремих аркушів, ймовірно з амбулаторної картки, встановити ні відносно кого зроблені вказані записи, ні їх зміст, оскільки написані вони нерозбірливим почерком неможливо, а оригінал медичного документу, з якого виготовлені вказані копії, позивачкою ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано. За таких обставин вказані докази не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.

З доданих до позовної заяви копій чеків на придбання ліків та скриншотів бронювання ліків в аптеках з відміткою про їх викуп вбачається замовлення з телефону, що належить позивачу, та придбання великої кількості різних ліків. Проте з наданих суду медичних документів не можливо встановити, що зазначені ліки придбавалися саме на лікування дитини, навіть L-тироксин, який призначався дитині, відповідно до наданих чеків придбавався у дозировці більшій, ніж визначено у консультативному висновку.

Отже з аналізу наданих позивачем належних та допустимих доказів щодо стану здоров`я дитини можна зробити висновок, що малолітня дочка сторін у справі страждає на аутоімунний тиоредіт, у зв`язку із чим потребує підтримуючу терапію (прийом відповідних ліків) та постійного контролю за станом здоров`я. Крім того дитина страждає на гіперчутливість до глютену, латентний дефіцит заліза, у зв`язку із чим має дотримуватися безглютенової дієти. Разом з тим необхідність підтримуючого лікування у зв`язку із діагностуванням дитині подвоєння нирок, з досліджених матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи, що захворювання неповнолітньої дочки сторін не мають короткострокового характеру, а є стійкими розладами функцій організму, які призводять до обмеження життєдіяльності дитини, та матеріальних витрат на підтримання її здоров`я вони, відповідно до в вимог статті 182 СК України мають бути враховані при визначені розміру аліментів.

Погіршення чи поліпшення стану здоров`я дитини в подальшому може бути підставою для зміни розміру аліментів. А у разі виникнення додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема і у зв`язку з хронічною хворобою дитини, її лікуванням, каліцтвом, такі витрати, в силу вимог статті 185 СК України можуть бути присуджені одному з батьків, з яким проживає дитина і ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Матеріали справи не містять доказів, що утримання дитини, з урахуванням витрат на підтримання здоров`я дитини та контроль за станом здоров`я, потребують визначення розміру аліментів у 7000.00грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що неповнолітня ОСОБА_4 проживає з матір`ю та перебуває на повному її утриманні, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання, враховуючи стан здоров`я дитини, яка має хронічні захворювання у зв`язку із чим потребує підтримуючу терапію, безглютенову дієту та здійснення медичного контрою за станом здоров`я, матеріальний стан відповідача, який будучи особою з інвалідністю 3 групи не позбавлений можливості працевлаштування, відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків, дочки, сина, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів, без урахування стану здоров`я дитини, не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та має бути збільшений до 2500.00грн.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід змінити, збільшивши визначений судом до стягнення розмір аліментів з 1800.00грн. до 2500.00грн.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України с удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка в силу вимог пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, сплата судового збору за подання апеляційної скарги має бути покладена на відповідача у розмірі, визначеному відповідно частини 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1453.44грн (3028.00 * 0.4*150%*0.8).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно зпунктом 2частини третьоїстатті 389ЦПК Українине підлягаютькасаційному оскарженнюсудові рішення умалозначних справахта усправах зціною позову,що неперевищує двохсотп`ятдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну позову, визначену відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями367,369,374,376,381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргуадвоката БеженарЄвгенії Олександрівни поданувід імені ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2024 року змінити, збільшивши визначений судом до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 із 1800 (тисячі вісімсот)грн. до 2500 (двох тисяч п`ятсот) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: Л. В. Базіль

В. О. Бездрабко