Ухвала від 07.02.2025 по справі 183/4239/18

Справа № 183/4239/18

Провадження № 1-в/191/86/25

У Х В А Л А

іменем України

07 лютого 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року.

Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 10(у частині клопотань про заміну покарання відповідно дочастини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни дост. 51 КУпАП(Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1ст. 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2ст. 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1ст. 51 КУпАПнастає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становитьвід 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних нормзаконусвідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленогозакономстаном на 01 січня звітного податкового року.

Положеннями частини 1ст. 3 КК Українивстановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКК України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6ст. 3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми основного Закону України також знайшли своє відображення в частині 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип неявно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що , якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими відповідно до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливим для обвинувачення.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 звільненийвід відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 роки. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2020 року, вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року скасований в частині призначеного покарання. Призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. В іншій частині вирок залишити без змін. Строк відбування покараннярозрахований з 29.05.2020 року.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 18.07.2019 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 4279,75грн.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн., а 50% від його розміру становить 960,50грн.

Таким чином, за змістом положень Податкового Кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, розмір викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 185, 190 КК України становив 1921грн.

Враховуючи, що вартість майна, яке таємно викрав ОСОБА_4 є більшою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, кримінальна караність його діянь за вироком Дніпровського апеляційногосуду від29.05.2020рокуза ч. 2 ст. 185 КК України не усунена.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вид 3 років 6 місяців подавлення волі. Початок строку відбування покарання розрахований з моменту затримання з 19.05.2020 року. Вирок набрав чинності 19.06.2020 року.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив за епізодами:

08.08.2019 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1062,50грн.;

06.09.2019 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 1168, 75грн.;

07.09.2019 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1063грн.;

14.09.2019 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 854,25грн.

Враховуючи, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 за епізодами ч.2 ст. 185 КК України, була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону № 3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, суд вважає, за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року у зв`язку із усуненням караності діяння, що унеможливлює призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України за вказаним вироком.

Таким чином, ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання розрахований з моменту затримання з 19.05.2020 року.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2020 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України у виді у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначенопокарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покараннями, призначеними вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2020 року, яким ОСОБА_4 засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2020 року, яким ОСОБА_4 засуджено до 2 років позбавлення волі, призначено ОСОБА_4 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. В строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано покарання, відбуте частково за вирокомНовомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020, яким ОСОБА_4 засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 розрахований з моменту обрання йому запобіжного заходу вирокомНовомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року у вигляді тримання під вартою з 19.05.2020 року.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2020 року скасований в частині призначеного покарання. Призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року більш суворим за цим вироком, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року, який скасовано в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2020 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В іншій частині вирок залишити без змін.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні вироку Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від01.09.2020рокукримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив за епізодами:

30.01.2020рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму1317,00грн.;

10.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 499,00 грн.;

19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 810,00 грн.;

19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1 390,00 грн.;

28.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 2 361,00 грн.;

05.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 240 грн.;

08.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 982,00 грн.;

09.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1156,70грн.;

25.03.2020 із заподіянням потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду насуму 1591,22грн.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн., а 50% від його розміру становить 1051грн.

Таким чином, за змістом положень Податкового Кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, розмір викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 185, 190 КК України становив 2102грн.

Враховуючи, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами: 30.01.2020рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму1317,00грн.; 10.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 499,00 грн.; 19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 810,00 грн.; 19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1 390,00 грн.; 05.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 240 грн.; 08.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 982,00 грн.; 09.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1156,70грн.; 25.03.2020 із заподіянням потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду насуму 1591,22грн., була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону № 3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, суд вважає, за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 185 КК України за вказаними епізодами, як такими, що з урахуваннямвищенаведеного, не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиноюКК України.

Водночас враховуючи що за іншим епізодом ч.3 ст. 185 КК України 28.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 2 361,00 грн., сума майна, яким заволодів ОСОБА_4 становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому кримінальна караність діянь ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України не усунена.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 року у справі № 567/507/23.

Також суд звертає увагу, що приведення у відповідність до вимог Закону №3886-ІХ вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року, не впливає на вид та строк призначеного ОСОБА_4 покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2020 року, скасованого в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання, за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року, скасованого в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2020 року, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_4 розрахований з дня обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: з 25.03.2020 року. Зарахований у строк відбуття покарання ОСОБА_4 тримання обвинуваченого під вартою з25.03.2020року по 01.12.2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Вирок набрав чинності 04.01.2021 року.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив за епізодами:

23.01.2020рокуіз заподіянням потерпілій ОСОБА_18 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 2526, 50грн.;

23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму851,00 грн.;

23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 1353,50 грн.;

30.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 328,50грн.;

30.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_22 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 3348,50 грн.;

31.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 538,65грн.

Враховуючи, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами: 23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму851,00 грн.; 23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 1353,50 грн.; 30.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкодуу виглядівартості викраденогомайна назагальну суму328,50грн.;31.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 538,65грн. була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону № 3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, суд вважає, за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 185 КК України за вказаними епізодами, як такими, що з урахуваннямвищенаведеного, не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиноюКК України.

Водночас враховуючи що за іншими епізодом ч.3 ст. 185 КК України сума майна, яким заволодів ОСОБА_4 становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому кримінальна караність діянь ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України не усунена.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1року 6 місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України до 2років обмеження волі; за ч.1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання з покаранням призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 рокуостаточновизначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 розрахований з моменту його затримання, тобто з 25.03.2020 року. Вирок набрав чинності 01.04.2021 року.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив за епізодами:

03.10.2017рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 933,56 грн.;

12.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму1 914 грн.;

17.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_25 матеріальну шкоду в сумі 2167,20 грн.;

21.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 535,68 грн.;

22.03.2018 року із заподіянням потерпілій ОСОБА_27 матеріальну шкоду на загальну суму 2137,76 грн.;

28.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_28 матеріальну шкоду в сумі 500 грн.;

29.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_29 матеріальну шкоду в сумі 251,63грн.;

31.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_30 матеріальну шкоду на загальну суму 1886,80 грн.;

09.04.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_31 матеріальну шкоду в сумі 3043,25 грн. ;

19.04.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_32 матеріальну шкоду на суму 1849,07 грн.;

21.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_33 матеріальну шкоду на загальну суму 762 грн.;

22.05.2018рокуіззаподіянням потерпілому ОСОБА_34 матеріальну шкоду на суму 1 839 грн.;

29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_35 матеріальну шкоду на суму 1 371 грн.;

29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_36 матеріальну шкоду на суму 674 грн.;

кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України за епізодом 19.04.2018 року із заподіянням ТОВ «Омега» матеріальної шкоди в сумі 302,18 грн.

Враховуючи, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами: 03.10.2017рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 933,56 грн.; 21.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 535,68 грн.; 28.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_28 матеріальну шкодув сумі500грн.;29.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_29 матеріальну шкоду в сумі 251,63грн.; 21.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_33 матеріальну шкодуна загальнусуму 762грн.;22.05.2018рокуіззаподіянням потерпілому ОСОБА_34 матеріальну шкоду на суму 1 839 грн.; 29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_35 матеріальну шкоду на суму 1 371 грн.; 29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_36 матеріальну шкоду на суму 674 грн. та за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 за епізодом 19.04.2018 року із заподіянням ТОВ «Омега» матеріальної шкоди в сумі 302,18 грн. була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону № 3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність (у 2017 році це 1600грн., у 2018 року 1762грн.), суд вважає, за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 185 КК України за вказаними епізодами та за епізодом.2ст.15ч.2ст.185КК України,як такими, що з урахуваннямвищенаведеного, не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиноюКК України.

Водночас враховуючи що за іншими епізодом ч.3 ст. 185 КК України сума майна, яким заволодів ОСОБА_4 становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому кримінальна караність діянь ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України не усунена.

Таким чином ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України до 2років обмеження волі; за ч.1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання з покаранням призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 рокуостаточновизначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 розрахований з моменту його затримання, тобто з 25.03.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» задовольнити частково.

Привести вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року у відповідність до вимог Закону №3886-ІХ.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року за ч.2 ст. 185 КК України, у зв`язку із усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, без застосування ч.1 ст. 70 КК України. Початок строку відбування покарання розрахований з моменту затримання з 19.05.2020 року.

Привести вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року у відповідність до вимог Закону №3886-ІХ.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами: 30.01.2020рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму1317,00грн.; 10.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 499,00 грн.; 19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 810,00 грн.; 19.02.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1 390,00 грн.; 05.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 240 грн.; 08.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 982,00 грн.; 09.03.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1156,70грн.; 25.03.2020 із заподіянням потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду насуму 1591,22грн., у зв`язку із усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим завироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України до позбавлення волі строком на 2 років; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року більш суворим за цим вироком, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року, який скасовано в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2020 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Привести вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 року у відповідність до вимог Закону №3886-ІХ.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами: 23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму851,00 грн.;23.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 1353,50 грн.; 30.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкодуу виглядівартості викраденогомайна назагальну суму328,50грн.;31.01.2020 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 538,65грн., у зв`язку із усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2020 року, скасованого в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 року, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання, за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року, скасованого в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 29.05.2020 року, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_4 розрахований з дня обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: з 25.03.2020 року. Зарахований у строк відбуття покарання ОСОБА_4 тримання обвинуваченого під вартою з25.03.2020року по 01.12.2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Привести вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року у відповідність до вимог Закону №3886-ІХ.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами: 03.10.2017рокуіз заподіянням потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 933,56 грн.; 21.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_26 матеріальну шкоду у вигляді вартості викраденого майна на загальну суму 535,68 грн.; 28.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_28 матеріальну шкодув сумі500грн.;29.03.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_29 матеріальну шкоду в сумі 251,63грн.; 21.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_33 матеріальну шкодуна загальнусуму 762грн.;22.05.2018рокуіззаподіянням потерпілому ОСОБА_34 матеріальну шкоду на суму 1 839 грн.; 29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_35 матеріальну шкоду на суму 1 371 грн.; 29.05.2018 року із заподіянням потерпілому ОСОБА_36 матеріальну шкоду на суму 674 грн. та за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України за епізодом 19.04.2018 року із заподіянням ТОВ«Омега» матеріальноїшкоди всумі 302,18грн.,у зв`язку із усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 року за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України до 2років обмеження волі; за ч.1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання з покаранням призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 рокуостаточновизначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 розраховувати з моменту його затримання, тобто з 25.03.2020 року.

Копію ухвали направити в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», засудженому, прокурору Синельниківської окружної прокуратури для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.

Суддя ОСОБА_1