Ухвала

від 05.02.2025 по справі 295/14317/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14317/24

Категорія 7

2/295/995/25

УХВАЛА

05.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Конончук Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

представників третьої особи Рудик В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунского районного суду м. Житомира клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Рудик В.Р. про закриття провадження у справі на підставі підсудності справи в межах господарського судочинства за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний» про визнання майнових прав на об`єкти інвестування, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженніБогунського районногосуду м.Житомир перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний» про визнання майнових прав на об`єкти інвестування. Під час слухання справи представником відповідача ОСОБА_2 та представником третьої особи Рудик В.Р. подано клопотання про закриття провадження у справі з мотивів підвідомчості справи судам господарської юрисдикції. Мотивуючи клопотання про закриття провадження, представники стверджують про підвідомчість даного спору господарським судам з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун», який є відповідачем у справі, вважають спір таким, що виник з приводу корпоратизованого пайового внеску, а не майнових прав ОСОБА_1 на об`єкти інвестування. Вказують, що, на їх переконання, правовідносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Обслуговуючим кооперативом «Житловий комплекс «Грін-Таун», базуючись на договорах про сплату пайових внесків, не формують спеціального майнового права на майбутні об`єкти будівництва згідно із Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Наголошують, що, на їх переконання, такі правовідносини не створюють права на конкретні майбутні об`єкти нерухомості, а тому їх можна розглядати виключно, як корпоративні відносини, що виникають у процесі управління пайовими внесками кооперативу.

Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін- Таун» в судове засідання не з`явився, подавши в попередніх засіданнях заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 з приводу поданого клопотання про закриття провадження заперечував, наголошував на підвідомчості спору судам загальної юрисдикції та необхідності розгляду за правилами цивільного судочинства, вказував на наявність укладених договорів, визначення в них об`єктів, щодо яких, на його переконання, у нього виникли майнові права, які він вимагає захистити в судовому порядку.

Також, в судовому засіданні усіма присутніми учасниками встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не пред`явлено позовних вимог щодо рішень кооперативу, чи вимог щодо створення, діяльності, управління або припинення діяльності кооперативу, членом якого є позивач.

Представником відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний» в судовому засіданні вказано на те, що позивач ОСОБА_1 не є членом кооперативу Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Житомир Молодіжний», а є членом Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун».

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статей 1,3 ЦК України, статей 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно- закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути « обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Саме такого погляду дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від № 509/577/18 від 24.04.2019 р., на яку посилалися усі присутні учасники справи, вказуючи, що при визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань... члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У справі ж № 295/14317/24 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний», за участі третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний 1» про визнання майнових прав на об`єкти інвестування, предметом позову є визнання майнових прав на об`єкти інвестування: квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 1810136300:03:031:0061) та квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 (земельна ділянка кадастровий номер: 1810136300:03:031:0061).

Таким чином, оскільки предметом даного позову є визнання майнових прав на зазначені об`єкти інвестування, за відсутності ознак спору з приводу відносин між членами кооперативу та кооперативу, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності кооперативу, чи спору щодо правочинів щодо паїв, суд приходить до висновку про підвідомчість даного спору судам загальної юрисдикції.

За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст.255, 258,260, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача Романишина М.М., представника третьої особи Рудик В.Р. про закриття провадження у справі на підставі підсудності справи в межах господарського судочинства за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Грін-Таун», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Житомир Молодіжний» про визнання майнових прав на об`єкти інвестування, відмовити

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 07 лютого 2025 року.

Судя Богунського районного

суду м.Житомира І.Г.Перекупка