Рішення

від 30.01.2025 по справі 288/111/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/111/25

Провадження № 2-о/288/15/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Попільнянська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мій брат ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина.

Заявник не може оформити спадкові права після смерті брата, оскільки не може довести ступінь спорідненості з ним, так як не має його свідоцтва про народження.

Також отримати дублікат свідоцтва не має змоги, оскільки він народився у Російській Федерації, а будь - які дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією припинені.

Однак те, що ОСОБА_3 є її братом по матері ОСОБА_4 , підтверджується рядом доказів.

Довідкою виданою Кам`янським старостинським округом Попільнянської селищної ради №193 від 25.12.2024 року, якою підтверджено, що Заявник за власні кошти поховала свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також довідкою Кам`янського старостинського округу Попільнянської селищної ради №194 від 25.12.2024 року, підтверджується, що її брат ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 від 01.09.1972 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Записом в погосподарській книзі №2 за 1971-1973 р.р. в с. Кам`янка Красногірської сільської Ради депутатів трудящих Попільнянського району Житомирської області, в якій зазначено, що дітьми її матері ОСОБА_4 є її брат ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Після реєстрації шлюбу Заявник змінила прізвище із ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Встановлення даного факту не пов`язане із спором про право, а необхідне для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводився братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заявник в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що проживає в с. Кам`янка, у них з братом різні біологічні батьки. Мати з братом жила в росії, потім розлучились та переїхали до України. Брат пішов до четвертого класу. Коли народилась вона, мати дала їй своє дівоче прізвище « ОСОБА_8 », тому у них з братом різні прізвища. Брат проживав в батьківській хаті, на даний час там проживає вона. Після смерті матері брат вступив в спадщину.

Представник Заявника в судовому засіданні зазначив, що брат помер, при прийнятті спадщини було встановлено, що відсутнє свідоцтво про народження, це стало підставою для звернення до суду. Заявник поховала брата за власний рахунок.

Представник заінтересованої особи Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив розгляд проводити без участі представника селищної ради. При прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.

Ч.1 ст.316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, заслухавши Заявника та її представника, суд дійшов висновку про наступне:

Як вбачається з копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 395. /а.с.4/

Відповідно до довідки Кам`янського старостинського округу Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25 грудня 2024 року № 193, брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був похований за її власний рахунок на сільському кладовищі села Кам`янка. /а.с.5/

Згідно довідки Кам`янського старостинського округу Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25 грудня 2024 року № 194, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 01.09.1972 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підстава: особистий рахунок НОМЕР_3 погосподарської книги № 2 за 1971-1973 роки по селу Кам`янка, Красногірської сільської Ради депутатів Попільнянського району Житомирської області. /а.с.6-8/

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказана ОСОБА_9 , в графі батько відомості відсутні, прочерк. /а.с.2/

Згідно копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , 20 жовтня 1990 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, після державної реєстрацію шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 ». /а.с.3/

Згідно із ч.7 ст.19 ЦПК окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ст.ст. 234, 256, 258 ЦПК України, роз`яснень п. 1, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення факту за наявності певних умов: згідно з законом факт породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Системний аналіз вищевикладених норм ЦПК дає суду підстави для висновку про те, що справам окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, притаманні такі ознаки, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження, конкретна мета встановлення факту, а також його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Тобто, заявник повинен надати докази того, що станом на час розгляду справи встановлення певного факту має юридичне значення для його суб`єктивних матеріальних прав.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю,

постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду, особа може звернутися до суду за захистом своїх прав лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 року Про Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Ст.318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість встановлення такого факту інакше як в судовому порядку.

Заявником у заяві зазначено, що вона є спадкоємцем щодо майна померлого ОСОБА_3 , який є її рідним братом по лінії матері. Однак суду не даного жодного доказу того, що Заявник та померлий ОСОБА_3 є родичами.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення. Проте, таких доказів суду не надано.

Разом з тим, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Відповідно до ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч.5 ст.81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, будь - яких клопотань зі сторони Заявника щодо допиту свідків до суду не заявлено.

Доводи сторони Заявника щодо проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою, за якою на даний час проживає Заявник не може бути достатнім та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 77 - 80 ЦПК України.

Отже, Заявник не довів, факту родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_3 .

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин слід відмовити.

Відповідно до ст.294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Попільнянська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко