Ухвала

від 07.02.2025 по справі 357/1637/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1637/25

Провадження № 2/357/2148/25

У Х В А Л А

07.02.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори, третя особа: Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора, про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Єфремову І.І., звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд зобов`язати Другу Білоцерківську державну нотаріальну контору внести зміни у свідоцтва про право на спадщину: 1) у Свідоцтві про право на спадщину реєстровий номер № 2-3337 замість вказаного «надана для ведення особистого селянського господарства» вказати «для садівництва»; 2) у Свідоцтві про право на спадщину реєстровий номер № 2-3343 замість вказаного «надана для ведення особистого селянського господарства» вказати «для садівництва»; 3) у Свідоцтві про право на спадщину реєстровий номер № 2-3346 замість вказаного «для ведення особистого селянського господарства» вказати «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; 4) у Свідоцтві про право на спадщину реєстровий номер № 2-3340 замість вказаного «для ведення особистого селянського господарства» вказати «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

Згідно із п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

З позову вбачається, що позивачем заявлені до суду чотири вимоги немайнового характеру.

Особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за звернення до суду та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Заявником до матеріалів справа надані докази сплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру, тобто в розмірі 1 211,20 грн.

Отже заявник в порядку усунення недоліків позову має сплатити судовий збір ще за три вимоги немайнового характеру в розмірі 3 633,60 грн. (3 028 х 0,4 х 3) та надати суду докази (квитанцію) про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Крім того, у позовній заяві вказуються відомості необхідні для правильного вирішення спору ( ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Враховуючи залишення судом позовної заяви без руху у зв`язку з несплатою заявником судового збору у встановленому розміру по даній справі, слід також роз`яснити наступне.

У даній справі заявник (позивач) ОСОБА_1 не є учасником правовідносин під час видачі державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори свідоцтв про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19 вказано, що відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Тобто звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування передбачає факт прийняття спадкоємцем спадщини та неможливість її оформлення. Належними відповідачами у подібних справах є спадкоємці померлого, або відповідна територіальна громада.

Крім цього, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Вимога про встановлення юридичного факту може бути заявлена як в позовному, так і в окремому провадженні.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов