Рішення

від 04.02.2025 по справі 382/1822/24

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1822/24

Провадження № 2/382/114/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

за участю представника позивача Черних В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/1822/24 за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Яготинський ВДВСу Бориспільськомурайоні Київськоїобласті ЦМУМЮ (м.Київ), про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просив: припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених на користь ОСОБА_5 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що стягуються згідно з рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 лютого 2019 року у справі № 382/1934/18; звільнити позивача від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 382/1934/18, виконавче провадження № 58551551, за період з травня 2024 року по вересень 2024 року включно; стягувати з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що сторони по справі від подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 лютого 2019 року стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вищевказаного рішення суду відповідачкою було отримано виконавчий лист, який було пред`явлено до примусового виконання Яготинському відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження № 58551551. В травні 2024 року відповідачка по справі залишила неповнолітнього сина на батька, що підтверджується її заявою від 22.05.2024. Тобто з 22.05.2024 року й до цього часу дитина проживає разом із батьком та знаходиться виключно на його утриманні, що підтверджується копією акту обстеження від 14 червня 2024 року. З часу проживання дитини з батьком ОСОБА_3 жодного разу не навідалася до дитини, не приймає участі у вихованні та життям сина взагалі не цікавиться. При цьому, слід зауважити, що до моменту залишення дитини на батька, ОСОБА_3 належним чином свої батьківські обов`язки не виконувала, дитина багато пропускала навчання у навчальному закладі без поважних на те причин. Зокрема, ОСОБА_3 ніякої уваги дитині не приділяє, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться ним, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не спілкується з сином взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства". Відтак, з огляду на вказані обставини, позивач звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із заявою про надання допомоги у вирішенні питання належного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 у відношенні її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак відповідачка, не зважаючи на те, що місцем проживання неповнолітнього сина визначено нею було добровільно із позивачем, не подала заяву до відділу державної виконавчої служби про припинення стягнення аліментів, при цьому не бере участі в утриманні дитини в період проживання із позивачем, матеріально не забезпечує, чим ставить позивача в скрутне матеріальне становище, оскільки позивач змушений самостійно утримувати дитину та додатково сплачувати аліменти (в розмір 1/3 частини від всіх видів його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно) матері дитини, з якою дитина не проживає, в зв`язку з чим порушені права та законні інтереси позивача та дитини.

Враховуючи вищевикладене, позивач та його представник вважають, що дані обставини є підставою для припинення стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також є підставою для стягнення аліментів з ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з травня 2024 року проживає разом із позивачем та перебуває на його повному утриманні. Крім того, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_4 з травня 2024 року постійно проживає разом із батьком, позивач та його представник вважають за необхідне заявити вимогу про звільнення від сплати заборгованості за період з травня 2024 року по вересень 2024 року (включно). Разом з тим, враховуючи те, що дитина проживає разом із позивачем та виключно ним здійснюється утримання дитини, позивач та його представник вважають за необхідне заявити вимогу про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, ОСОБА_3 є працездатною особою, але не працює, однак може та повинна надавати допомогу на утримання сина. У власності будь-якого рухомого чи нерухомого майна відповідачка немає. При цьому, позивач на даний час офіційно не працює та не має у власності будь-якого рухомого чи нерухомого майна.

Ухвалою від 25.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 19.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідачка в судові засідання не з`явився, у зв`язку з чим суд зазначає таке.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідачка на розгляд справи повторно не з`явилася, відзив на позов не надіслала, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено шлюб 24.04.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 44 (прізвище відповідачки до шлюбу ОСОБА_7 ), відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Від подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.06.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 145.

Відповідно до копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 16.03.2018 року у справі 382/122/18, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 від 04.10.2019 року, прізвище ОСОБА_3 після державної реєстрації зміни імені змінилося на " ОСОБА_7 ".

Згідно копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 11.02.2019 року у справі № 382/1934/18, судом було вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, зазначено, що у Яготинському ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ), перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження № 58551551, дата відкриття 06.03.2019 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_3 . Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого Яготинським ВДВС у Бориспільському районі Київської області, станом на 30.09.2024 року позивач має заборгованість по сплаті аліментів.

Також до матеріалів справи долучена копія заяви/розписки ОСОБА_3 від 22.05.2024 року, в якій вказано, що ОСОБА_3 передає добровільно свого сина ОСОБА_4 в руки його батька ОСОБА_1 для виховання та постійного проживання; підписано ОСОБА_3 , дата ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому, згідно копії акту обстеження від 14.06.2024 року, який було проведено депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_9 , в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 онук. Батько ОСОБА_1 розлучений з дружиною. Син проживає з батьком та бабусею. Мама не займається вихованням дитини, не надає матеріальної допомоги. 22.05.2024 року мама написала лист, в якому доручила утримання і виховання малолітнього сина - батьку.

Також, до матеріалів справи долучена копія характеристики учня 3-В класу Яготинського ліцею № 2 ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , учень 3-В класу Яготинського ліцею №2. Зарекомендував себе як дисциплінований, скромний, доброзичливий, дружелюбний учень. Конфліктів з однокласниками та учителями не мав. За період навчання у 1-ому та 2-ому класі Яготинського ліцею № 2 ОСОБА_13 багато пропускав навчальних занять без поважних причин, часто не виконував домашні завдання. Контроль за успішністю учня був відсутній. Це вплинуло на результати навчання. Мама, не відвідувала батьківські збори, але приводила та забирала хлопчика з навчального закладу, забезпечувала усім необхідним шкільним приладдям. Навчаючись в 3-ому класі та змінивши місце проживання ОСОБА_4 регулярно відвідує навчальні заняття. Спостерігається постійний контроль за успішністю учня, зовнішнім виглядом, виконанням домашніх завдань. Емоційний стан учня на належному рівні. Хлопчик доброзичливо відгукується про своїх рідних. Активну участь у житті дитини відіграє батько, ОСОБА_1 . Він постійно цікавиться досягненням сина, приводить та забирає його з навчального закладу, забезпечує усім необхідним шкільним приладдям. Крім батька, хлопчик тісно спілкується з бабусею.

Відповідно до копії акту обстеження від 31.01.2025 року, який було проведено депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_9 , в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 онук. Батько ОСОБА_1 розлучений з дружиною. Син проживає з батьком та бабусею. Мама не займається вихованням дитини, не надає матеріальної допомоги. З травня місяця 2024 року дитина постійно проживає з батьком.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За змістом частин 1, 3 статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин 1, 2 статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням, при цьому, потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Відповідно до ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Частиною 8 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, заявник вправі звернутися до суду із заявою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів.

У даному випадку, згідно висновків актів обстеження, розписки/заяви відповідачки від 22.05.2024, неповнолітня дитина ОСОБА_4 проживає разом з батьком з травня 2024 року, відколи його мама віддала батьку ОСОБА_1 "для виховання та пістійного проживання", вказавши це в письмовій заяві.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Крім того, безпосередньо матір`ю ОСОБА_3 з цього приводу не було подано до суду жодних заперечень.

Отже, стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина не проживає з матір`ю, а перебуває на його утриманні з 22.05.2024 року, суперечить положенням ст. 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина, тому наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4 .

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні ч. 2 ст. 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

З огляду на те, що судом встановлено обставини не проживання дитини з матір`ю з 22.05.2024, які по своїй суті, мають істотне значення, тому наявні підстави для звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, починаючи із вказаної дати. Як зазначає сторона позивача та вбачається з актів обстеження, на час звернення з позовом та розгляду справи, дитина продовжує проживати з батьком та перебуває на його утриманні.

За таких обставин, суд вважає припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , які стягуються на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі виконавчого листа № 382/1934/18, виданого Яготинським районним судом Київської області, виконавче провадження № 58551551, за період з 22 травня 2024 року по вересень 2024 року включно.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Як стверджує позивач та не спростовує сторона відповідача, з часу проживання дитини з батьком відповідачка участі у вихованні дитини не приймає, фінансово в утриманні дитини не допомагає. Відповідачка по справі є працездатною особою (доказів протилежного суду не надано), але офіційно ніде не працює. Щодо майнового стану платника аліментів позивач повідомляє суду, що йому невідомо про перебування у власності відповідачки будь-якого рухомого чи нерухомого майна. Доказів, які б свідчили, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідачки не дозволяє утримувати свою рідну дитину, суду не надано.

Щодо розміру аліментів, суд враховує, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (такий правовий висновок зазначений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 2-13112/10, провадження № 61-6385св20).

За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вбачається, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою та другою ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

У частині третій статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №490/4522/16-ц від 04.07.2018, суд не вправі самостійно визначати спосіб стягнення аліментів.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.

Вирішуючи питання щодо розміру заявлених до стягнення аліментів з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття, враховуючи, що спільна дитина сторін перебуває на утриманні позивача, відповідачка допомоги на утримання сина не надає, хоча може та повинна її надавати, є працездатною особою (доказів протилежного суду не надано), доказів перебування на її утриманні інших осіб нею не надано (відповідачка не подала належних письмових доказів неможливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі, не спростувала наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі), а також беручи до уваги матеріальне становище дитини, стан здоров`я, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині в заявленому розмірі. Такий розмір аліментів на утримання дитини, виходячи із встановлених судом обставин, буде необхідним для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Яготинський ВДВСу Бориспільськомурайоні Київськоїобласті ЦМУМЮ (м.Київ) проприпинення стягненняаліментів,звільнення відсплати заборгованостіта стягненняаліментів наутримання неповнолітньоїдитини,задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених на користь ОСОБА_5 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що стягуються згідно з рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 лютого 2019 року у справі №382/1934/18.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 382/1934/18 виданим Яготинським районним судом Київської області від 11.02.2019, виконавче провадження № 58551551, за період з 22 травня 2024 року по вересень 2024 року включно.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.10.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Яготинський ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 148, код ЄДРПОУ 34233671.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2025.

Суддя М. М. Нарольський