Ухвала

від 06.02.2025 по справі 398/1413/22

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1413/22

провадження №: 2/398/82/25

УХВАЛА

Іменем України

"06" лютого 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суду Кіровоградської області в складі

головуючого суддіПодоляк Я.М.

за участю секретаря судового засіданняБуличової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» про стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2022 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» про стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 року справу розподілено судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Нероди Л.М. від 31.05.2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бєлової А.С. від 24.09.2024 року, №388-р, у зв`язку з припиненням повноважень судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2024 року №2679/2/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року справа розподілена судді Подоляк Я.М.

Ухвалою судді Подоляк Я.М. від 24.10.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

31.01.2025 року від директора ТОВ «Айсберг», як представника відповідача, на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що дана справа не підсудна розгляду в судах загальної юрисдикції, оскільки позивач має статус фізичної особи-підприємця та пошкоджене майно, про стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт якого просить позивач, останньою використовувалось в господарській діяльності, а справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, розглядаються господарськими судами.

При цьому, аналогічне клопотання вже подавалось представником відповідача 18.04.2024 року, в період перебування справи в провадженні іншого судді, однак, як вбачається з матеріалів справи, розглянуте не було.

Представником позивача 27.11.2024 року були подані заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до яких на думку позивача така позиція відповідача є хибною. Так, договір купівлі - продажу від 01 липня 2016 року укладено фізичною особою ОСОБА_1 . Орендодавцем за договором оренди від 02 серпня 2021 року виступає громадянка ОСОБА_1 . За умовами договору орендар - приватне підприємство "ЕКОСВІТ ПЛЮС" сплачуючи орендну плату із суми оренди податок з доходів фізичних осіб у розмірі 18% податок з доходів фізичних осіб в сумі 1080,00 грн та 1,5% військового збору в сумі 90,00 грн. Тобто у розумінні Податкового кодексу України - Приватне підприємство "ЕКОСВІТ ПЛЮС" виступає податковим агентом громадянки ОСОБА_1 . Що, відповідно, спростовує позицію відповідача про використання торгівельного павільйону у підприємницькій діяльності.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд клопотання без її участі та участі позивача, свої письмові заперечення підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав.

За таких обставин суд провів розгляд справи в порядку ч.2ст.247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до вимогстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені устатті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до частини першоїстатті 173 Господарського кодексу України(далі -ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першоїстатті 42 Конституції Україникожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зістаттею 42 ГК Українипідприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина другастатті 50 ЦК України).

При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 дійсно з 12.11.2018 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте самого лише цього факту недостатньо для визначення цих взаємовідносин як господарських.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу господарського павільйону, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Приходьком О.В. 01.07.2016 року, торгівельний павільйон, виготовлений із сталевого каркасу та металевих листів, розміром 12х4х2,8м, загальною площею 48 кв.м, був придбаний ОСОБА_3 як фізичною особою.

Згідно копії договору оренди №02/08/21 від 02.08.2021 року майданчик за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510300000:10:437:0005), загальною площею 48 кв.м, цільове призначення: торгівельний павільйон для приймання та зберігання відходів вторинної сировини, у строкове платне користування ПП «ЕКОСВІТ ПЛЮС» (орендаря) передано громадянкою ОСОБА_1 (орендодавцем).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному спорі шкоду завдано позивачу саме як фізичній особі, а не фізичній особі - підприємцю, оскільки доказів використання зазначеної будівлі у господарській діяльності, саме позивачем, не надано, тому майновий спір у даній справі має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відсутні.

Крім того, позивачем 23.05.2022 року було подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого остання просить витребувати від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області матеріали за заявою директора Приватного підприємства «ЕКОСВІТ ПЛЮС» Попової Яни Миколаївни від 25.09.2021 року стосовно пошкодження майна, а саме задньої стіни торгівельного павільйону по вул.Козацька (поза межами ринку «Айсберг»), який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3510300000:10:437:0005.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.3 ст.84 ЦПК України).

З урахуванням предмету та підстав позову, для повноти, всебічності та об`єктивності розгляду справи, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити.

Згідно ч.6 ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Керуючись ст.ст.84, 254,260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» про закриття провадження у справі, відмовити.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Розгляд справи відкласти на 26 березня 2025 року 17 год 30 хв.

Витребувати від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області матеріали за заявою директора Приватного підприємства «ЕКОСВІТ ПЛЮС» Попової Яни Миколаївни від 25.09.2021 року стосовно пошкодження майна, а саме задньої стіни торгівельного павільйону по вул.Козацька (поза межами ринку «Айсберг»), який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3510300000:10:437:0005 для їх огляду в судовому засідання.

Витребувані докази необхідно надати суду у строк до26 березня 2025 року.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.М. ПОДОЛЯК