Рішення

від 07.02.2025 по справі 543/3/25

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/3/25

2-о/543/4/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2025 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участі секретаря судового засідання Щерби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника адвокат Юхимович С.А. 07.01.2025 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 на території російської федерації, Білгородської області, Борисівського району, с-ще Борисівка.

Представник заявника обґрунтовує свою заяву наступними обставинами.

ОСОБА_1 є спадкоємцем та заповітом майна, що залишилось після смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У серпні 2021 ОСОБА_2 поїхала до своїх родичів у с-ще Борисівка Борисівського району Білгородської області російської федерації, де ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. На день смерті ОСОБА_2 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та була громадянкою України. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки з цільовим призначенням «для товарного сільськогосподарського виробництва» площею 3,74 га, яка розташована на території Воронинцівської сільської ради (на даний час Новооржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області) та яка належала спадкодавцю на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку: серія №657873 від 22.10.2008. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений 04.03.1999 р. секретарем виконавчого комітету Воронинцівської сільської ради народних депутатів Оржицького району Полтавської області, Максименко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №17. У вказаному заповіті ОСОБА_2 визначила ОСОБА_1 , своїм спадкоємцем на все належне їй майно. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена вказаним нотаріусом на підставі заяви ОСОБА_1 (справа № 58). Звернувшись до приватного нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину, нотаріус у видачі свідоцтва відмовив. Мотивуючи підстави для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус зазначала, що подана копія документу, що засвідчує смерть спадкодавця не засвідчена належним чином, а його оригінал відсутній. З наявними документами, ОСОБА_1 звернулась до Лубенського відділу ДРАЦС з проханням провадити відповідний запис та видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українського зразка, на що отримала відмову № 30-Г/30.8-9 від 08.11.2024 року. З огляду на збройний конфлікт між Україною та російською федерацією, заявник позбавлена фізичної можливості отримати оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 на території російської федерації та апостилювати цей документ відповідними органами, що унеможливлює реалізацію нею своїх прав як спадкоємця за заповітом.

Враховуючи вищевикладене, просить суд встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Воронинці, Лазірківського району Полтавської області (на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на території російської федерації, Білгородської області, Борисівського району, селище Борисівка (російською мовою: российская федерация, Белгородская область, Борисовский район, п. Борисовка), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, проте від останньої надійшла заява про розгляд справи без їх участі, подану заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд ухвалює рішення без проведення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Згідно із ч.1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Воронинці, Лазірківського району Полтавської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, Білгородської області, Борисівського району, селище Борисівка, про що зроблено запис акту про смерть № 170219310002301127008 та видано 01.12.2021 відділом ДРАЦС адміністрації Білгородського району Білгородської області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Воронинці, Лазірківського району Полтавської області (а.с.8).

Згідно заповіту від 04.03.1999 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Воронинцівської сільської Ради народних депутатів Оржицького району Полтавської області Максименко Н.О., зареєстрованого в реєстрі за №17 ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на, що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади за період з 01.01.1900 р. по 17.10.2024 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №657873 від 22.10.2008 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,74 га, що розташована на території Воронинцівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323680400:00:005:0130 (а.с.12).

З наданоїприватнимнотаріусом Черненко О.О.інформації вбачається,щозаявупро прийняттяспадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 подала ОСОБА_1 тавідповідно булазаведена спадковасправа №58, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , а також, заповіт посвідчений 04.03.1999 р. секретарем виконавчого комітету Воронинцівської сільської ради народних депутатів Оржицького району Полтавської області, Максименко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №17, станом на 24.01.2025, чинний (а.с. 29-32).

Постановою від 10.10.2024 приватнимнотаріусом Черненко О.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 взв`язку зтим,що ОСОБА_1 подала незасвідчену належнимчином ксерокопіюсвідоцтва просмерть тавідсутністю йогооригіналу (а.с.15).

У відповіді № 30-Г/30.8-9 від 08.11.2024 наданої Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на прохання ОСОБА_1 видати повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_2 зазначено, що оскільки, смерть ОСОБА_2 зареєстрована компетентними органами іноземної держави та видано свідоцтво про смерть, отже реєстрація вже проведена (а.с. 14).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про міжнародне приватне право» до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічно регламентовано зазначене питання у п.7 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Про деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Однак зазначені норми незастосовні у правовідносинах за участю російської федерації.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у місті Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у місті Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь зупиненою з 27 грудня 2022 року.

Судом встановлено, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, Білгородської області, Борисівського району, селище Борисівка був засвідчений відділом ДРАЦС адміністрації Білгородського району Білгородської області, при цьому, з огляду на збройний конфлікт між Україною та російською федерацією, ОСОБА_1 позбавлена фізичної можливості одержати оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 на території російської федерації та апостилювання цього документа відповідними органами, що унеможливлює реалізацію нею своїх прав як спадкоємця майна ОСОБА_2 .

Невизначеність норм процесуального права не може тлумачитися проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який спір.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №643/1873/23.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

З наведених вище підстав, а також враховуючи, що особисті немайнові та майнові права заявника ОСОБА_1 , як спадкоємця майна громадянки України перебувають у стані правової невизначеності, фактично за відсутності оригіналу свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вона позбавлена прав, які з цим пов`язані, а, отже, потребує гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами державного захисту, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 247, 263-265, 293-294, 315, 317, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Воронинці, Лазірківського району Полтавської області (на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на території російської федерації, Білгородської області, Борисівського району, селище Борисівка (російською мовою: российская федерация, Белгородская область, Борисовский район, п. Борисовка), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- заінтересована особа Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: вул. Яцика Петра, 20, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ЄДРПОУ 42517293.

Повний текст рішення складено 07.02.2025 року.

Суддя Попадюк С.С.