Ухвала

від 05.02.2025 по справі 703/6873/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/6873/24

2-з/703/1/25

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

05 лютого 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Овсієнка І.В.

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву про забезпечення позову, подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди

у с т а н о в и в :

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди.

03.02.2025 від позивача в справі ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити захід забезпечення позову у виді заборони відповідачеві вчиняти певні дії, а саме заборонити відокремленому структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» вчиняти дії по припиненню постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що з 17.12.2019 у позивача існує спір із Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» щодо правомірності нарахування плати за спожиту електричну енергію. З даного приводу позивач неодноразово намагався вживати заходи досудового врегулювання спору, які не дали результатів та відповідач продовжує вчиняти дії, спрямовані на примушування його до сплати незаконно нарахованих сум за спожиту електричну енергію. Вказані дії, за переконанням позивача, є агресивною підприємницькою практикою та виявляються в тому, що відповідач надсилає на адресу ОСОБА_3 листи із попередженнями про наявність заборгованості та погрозами про можливість відключення електропостачання.

Заявник акцентує увагу на тому, що відсутність електропостачання за місцем його проживання унеможливлює проживання у вказаному житлі та створює загрозу його життю та здоров`ю. Крім того, застосуванням заходу забезпечення позову відповідачеві не може бути завдано збитків, тому підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 153 ЦПК України).

Оскільки 05.02.2025 в справі призначене судове засідання, зважаючи на вказані в заяві доводи та обґрунтування, суд вирішив розглядати заяву в судовому засіданні за участю сторін.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити заяву на підставі наведених у ній обставин.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на її необґрунтованість. Звертала увагу на ту обставину, що вимоги заяви спрямовані на заборону відповідачеві вчиняти дії щодо обмеження електропостачання за місцем проживання ОСОБА_1 , який на обґрунтування своїх вимог посилається на попередження про відключення, направлені йому від ТОВ «Черкасиенергозбут». Відтак відповідач не вчиняє щодо позивача жодних дій, які могли б створювати підставу для забезпечення позову. Крім того, з посиланням на положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, вказала, що під час розгляду спору в суді, припинення електропостачання споживача не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до неї докази, приходжу до висновку про відмову у її задоволенні, за наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом заборони вчиняти певні дії.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч. 4 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6, 7, 8 статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №761/39601/19.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити вказаний позов шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії щодо припинення електропостачання за місцем свого проживання.

Позивачем в справі заявлені позовні вимоги майнового характеру, серед яких стягнення із відповідача завданих збитків, відшкодування моральної шкоди, а також вимоги немайнового характеру встановити факти обману споживача, обрахування його внаслідок безпідставного завищення суми виписаних рахунків за спожиту електричну енергію.

Отже у разі задоволення позову на користь відповідача може, зокрема, бути стягнуто грошову суму, що являє собою переплату з його боку за електричну енергію, а також грошове відшкодування моральної шкоди, а в протилежному випадку існуватиме заборгованість, що вбачається із вимог, доданих до заяви про забезпечення позову.

Разом з цим, з заяви про забезпечення позову, а також з долучених до неї документів суд не має змоги пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду або ж що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Але вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, відповідач, як оператор ринку, виконує роботи щодо припинення електропостачання. Однак посилання представника відповідача на п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії суд вважає слушним з огляду на наступне.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання (п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312).

Водночас в заяві ОСОБА_3 не викладено жодної обставини, що б обґрунтовувала необхідність в застосуванні вказаного ним виду забезпечення позову, заява не містить належним чином обґрунтованого припущення про існування ризику, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований спосіб може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення чи ефективний захист прав та інтересів позивача.

Таким чином, з урахуванням вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходу забезпечення позову, заява ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає у зв`язку з її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, поданої в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 07.02.2025.

Суддя І.В.Овсієнко