Ухвала

від 06.02.2025 по справі 709/220/23

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/220/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області подання державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М.І. (далі державний виконавець) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання вказує, що на виконанні у Чорнобаївському відділі державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 75977443 з виконання судового наказу № 709/220/23 виданого 03 травня 2023 року. Боржником ОСОБА_1 заборгованість не погашається, вимоги виконавця ігноруються.

Враховуючи вищевикладене, державний виконавець Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

В судове засідання державний виконавець Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не викликався, оскільки в поданні просив проводити розгляд подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, однією з підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є - наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту їх виконання.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 441 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Так, відповідно до положень ч.ч. 1-4 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у Чорнобаївському відділі державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 05 вересня 2024 року перебуває виконавче провадження № 75977443 з виконання судового наказу № 709/220/23, виданого 03 травня 2023 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області.

Інших матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем суду не надано.

Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення за наявності доказів свідомого та умисного невиконання боржником покладених на нього зобов`язань.

Словосполучення «ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням» означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні покладених на неї судовим рішенням обов`язків.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання ним своїх зобов`язань покладений на державного виконавця, що подає таке подання.

Однак, всупереч зазначеному, державним виконавцем Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від зобов`язань у виконавчому провадженні не доведений доказами. А сам по собі факт невиконання покладених на боржника зобов`язань не може бути підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Державним виконавцем не надано до подання інформації, чи здійснювався виклик боржника після відкриття виконавчого провадження.

Крім того, із матеріалів виконавчого провадження, які надані суду, не вбачається, що державним виконавцем вжито всіх заходів, що примусового виконання судового рішення, зокрема, не здійснено вихід за адресою проживання боржника з метою з`ясування наявності у останньої майна на яке можливо накласти арешт.

Відповідно до положень ст.ст.13,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, відсутність належних та переконливих доказів, які б свідчили про умисне ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань у виконавчому провадженні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст.ст. 3, 80, 81, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Меланченко М.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Кваша