Ухвала

від 05.02.2025 по справі 712/915/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/74/25 Справа № 712/915/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 62025100140000314 від 23.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірове Артемівського району Донецької області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому звані - старший матрос, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Просив слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2025 року клопотання старшого слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 23 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 23 січня 2025 року о 12 год. 42 хв.

Ухвала суду мотивована тим, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.

Оцінюючи зазначені у клопотанні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею враховано, що старшому матросу ОСОБА_8 було призупинено військову службу, оскільки, 09.03.2023 останній не з`явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 після лікування в умовах воєнного стану. 17.01.2025 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 17, старшому матросу ОСОБА_8 продовжено військову службу і призначено на посаду солдата резерву 5 взводу резерву рядового складу 4 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду.

Підозрюваний може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 та інших громадян, що там знаходились у період перебування підозрюваного, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним версій свого захисту.

Слідчий суддя врахував, що підозрюваний є військовослужбовцем, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можепродовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру, так як не усвідомлює необхідності виконання ним військового конституційного обов`язку.

Крім того, в період часу з 09.03.2023 по 16.01.2025, старший матрос ОСОБА_8 ухилявся від виконання обов`язків військової служби та не вживав заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 , у зв`язку з чим першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024052210002531 від 22.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, слідчий суддя вважав доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя не вбачав підстав визначити підозрюваному розмір застави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її змінити в частині не визначення грошової застави та визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн та покласти на ОСОБА_8 такі зобов`язання: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що клопотання слідчого не містить викладу обставин, які свідчать про наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Крім того, клопотання слідчого не містить відповідних доказів, які б передбачали застосування виняткового запобіжного заходу без визначення розміру застави.

Вказує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, невмотивованою та необґрунтованою, оскільки вважає, що визначення поряд з триманням під вартою розміру застави зможе запобігти заявленим стороною обвинувачення ризикам. При цьому судом належним чином не досліджені дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має сталі соціальні зв`язки, є внутрішньо переміщеною особою, має постійне місце проживання в м. Черкаси, де проживає разом з дружиною ОСОБА_10 , малолітньою дочкою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір`ю дружини ОСОБА_12 , яка є онкохворою особою та інвалідом другої групи.

Звертає увагу суду, що підозрюваний проходив службу в лавах Збройних Сил України, захищав Україну від збройної агресії російської федерації з самого початку повномасштабного вторгнення та, враховуючи наслідки отриманого раніше поранення під час захисту Батьківщини, виконати наказ командира не міг з об`єктивних причин. Крім того, має супутні захворювання і потребує лікування.

Зазначає, що підозрюваний визнає свою вину, не має жодних намірів перешкоджати слідству та має бажання продовжувати службу у ЗСУ, однак перебування під вартою унеможливлює пошуки відношення для переведення до іншої частини.

Вказує, що сім`я підозрюваного готова внести кошти в розмірі, зазначеному в прохальній частині апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як вбачаєтьсяз представленихв апеляційнийсуд матеріалів,Четвертим слідчимвідділом (здислокацією ум.Черкаси)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100140000314 від 23.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

За даними матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні - старший матрос, діючи з прямим умислом на відкриту відмову виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23.01.2025, близько 10 год. 55 хв., перебуваючи в приміщенні військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться у АДРЕСА_3 , після того як заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_13 , який у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу та є прямим начальником усього особового складу батальйону, в тому числі по відношенню до старшого матроса ОСОБА_8 , усно довів наказ командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_14 від 22.01.2025 № 22, який у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу та є прямим начальником усього особового складу батальйону, в тому числі по відношенню до старшого матроса ОСОБА_8 , відповідно до якого, старший матрос ОСОБА_8 повинен 23.01.2025 вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 та 24.01.2025 прибути до розташування вказаної військової частини в АДРЕСА_4 , незважаючи не те, що зазначений наказ не суперечив чинному законодавству, не був пов`язаним з порушенням прав та свобод старшого матроса ОСОБА_8 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком, за надуманими підставами, відкрито, усно відмовився виконувати вказаний наказ, що призвело до підривудисципліни підрозділу та зниження рівня бойової готовності військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 .

23.01.2025 ОСОБА_8 був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами: повідомленням військової частини НОМЕР_2 про виявлення ознак кримінального правопорушення від 23.01.2025 та додатками до нього; даними наказів командирів військових частин НОМЕР_2 від 22.01.2025 № 22 та НОМЕР_5 від 20.01.2025 № 5-РС; показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Сукупність наданих доказів дали достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.

Крім того, як вірно зазначив слідчий суддя, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а тому, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК Українита зазначених в клопотанні старшого слідчого, то колегія суддів вважає, що їх наявність доведена матеріалами кримінального провадження.

Розглядаючи дане клопотання, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

Також колегією суддів беруться до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, стан здоров`я підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Із урахуванням вищенаведених обставин, а також характеру вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що слідчим суддею було вірно враховано усі ці обставини і вірно зроблено висновок про наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуваючи на волі може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, яке відповідно до ст. 12 КК Українивідноситься до категорії тяжких злочинів.

Наведене вище, на думку колегії суддів, свідчить про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177КПК України та зазначених у клопотанні слідчого.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не оскаржує наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, а оскаржує ухвалу в частині не визначення розміру застави та просить визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.

На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182КПК України розмір застави, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010), справа «Punzelt v. Czech Republic» від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86)).

Разом з тим, слідчий суддя, за наведеного законодавства, не вбачав підстав визначити підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави.

При цьому, аналізуючи матеріали клопотання старшого слідчого та апеляційну скаргу захисника підозрюваного, пояснення надані захисником та підозрюваним під час розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що ОСОБА_8 слід визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн, з огляду на дані стосовно підозрюваного, який раніше не судимий, будучи військовослужбовцем захищав Батьківщину від збройної агресії внаслідок чого отримав поранення, визнає свою вину та щиро розкаюється у скоєному, бажає надалі продовжити військову службу та захищати державу Україну від збройного агресора, про що повідомив прокурора заявою від 31.01.2025, одружений, має на своєму утриманні малолітню дитину (родина підозрюваного є внутрішньо переміщеними особами), має постійне місце проживання в м. Черкаси та враховуючи докази, надані на підтвердження стану здоров`я підозрюваного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати, зважаючи на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 407 КПК України, апеляційний суд за наслідками апеляційного перегляду не має права змінити ухвалу, і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2025 року скасувати, постановити нову.

Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 березня 2025 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_8 , обов`язків, передбачених КПК України, визначити запобіжний захід у вигляді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (застовадавцем) на депозитний рахунок Черкаського апеляційного суду (рахунок отримувача: UA448201720355209002000091640; банк отримувача: ДКСУ у м. Київ; МФО 820172; код ЄДРПО 42255820), після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу;

- утримуватися від спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4