Ухвала

від 07.02.2025 по справі 638/18880/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18880/24

Провадження № 1-кс/638/597/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000166 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт увигляді заборонивідчуження тарозпорядження 1-кімнатноюквартирою,загальна площа(кв.м),якої становить 32,4,житлова площа(кв.м):16,7,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,яка належитьна правіприватної власностіпідозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000166 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розглянувши рапорт заступника директора з технічних питань ОСОБА_8 від 12.12.2022 про необхідність придбання дизельного генератора, як джерела резервного електроживлення, який необхідний для безперебійного електропостачання підприємства на випадок надзвичайної ситуації, директором ОСОБА_9 КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР складено та затверджено «Основні заходи КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР щодо подальшого розвитку охорони здоров`я та підвищення якості надання медичної допомоги населенню на 2023 рік», згідно п. 2 розділу 6 яких, заплановано придбання генератору дизельного протягом року.

Так, відповідно до положень Статуту КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР, затвердженого 30.12.2020, підприємство є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, яке здійснює некомерційну господарську діяльність. Засновником підприємства є Харківська міська рада. Підприємство є неприбутковим унітарним комунальним підприємством.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.

Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону, уповноважена особа - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Згідно ст. 4 Закону, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб`єктів господарювання.

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради № 04-01/22-к від 13.03.2020 ОСОБА_7 призначено на посаду фахівця з публічних закупівель центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги КНП «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради починаючи з 16.03.2020.

Таким чином, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду фахівця з публічних закупівель центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги КНП «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради, будучи відповідальною за організацію та проведення процедур публічних закупівель, виконуючи організаційно - розпорядчі функції, тобто будучи службовою особою, вчинила кримінальне правопорушення - злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_7 ,маючи всвоєму розпорядженнівказаний рапорт від 12.12.2022 та план «Основних заходів КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР щодо подальшого розвитку охорони здоров`я та підвищення якості надання медичної допомоги населенню на 2023 рік» 02.02.2023, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, передбачаючи можливість настання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, але легковажно, розраховуючи на її відвернення, не вжила заходів спрямованих на вивчення ринкової ціни предмету під час виконання своїх службових обов`язків затвердила річний план закупівель на 2023 рік та оприлюднила його в електронній системі закупівель, у відповідності до якого для забезпечення наявної потреби замовника є необхідність у закупівлі дизельного генератора, з розрахунковою вартістю 1 450 000 грн. без ПДВ, згідно ДК 021:2015:31120000-3:Генератори. Технічні та якісні характеристики плануємого до закупівлі товару ОСОБА_7 викладено у Додатку № 1 до протоколу від 02.02.2023.

В подальшому, ОСОБА_7 , керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», в обґрунтування закупівлі за прямим договором від 27.01.2023 вказала, що для задоволення потреб замовника у 2023 р. необхідно здійснити закупівлю «Генератор дизельний», в кількості 1 шт. на загальну суму 1 450 000 грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу, оскільки замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент її здійснення м. Харків.

Згідно зі ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються за принципами максимальної економії та ефективності, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобіганню корупційним діям і зловживанням.

В свою чергу, замовники розпорядники бюджетних коштів, повинні керуватись, окрім іншого, Бюджетним кодексом України, за ст. 7 якого, бюджетна система України ґрунтується на принципі ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

З метою вдосконалення публічних закупівель Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 затверджена «Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі Методика).

Відповідно до розділу 2 Методики, визначення замовником очікуваної вартості складається з таких етапів: визначення потреби в товарах, роботах, послугах, формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик, аналіз ринку, визначення вимог до умов поставки і оплати, визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі. Зокрема, на етапі аналізу ринку доцільно використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. Отримана замовниками під час ринкових консультацій інформація дозволить визначити оптимальні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням актуальних пропозицій ринку та визначити обґрунтовану очікувану вартість.

Крім того, згідно розділу 3 Методики, визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі може здійснюватися методом порівняння ринкових цін. Зокрема, уповноваженій особі для отримання інформації про ціну товарів та послуг рекомендується здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг, за результатом чого здійснити розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі.

Так, ОСОБА_7 , незважаючи на вказані вимоги законодавства, маючи вищу освіту, достатній життєвий та професійний досвід, обіймаючи посаду фахівця з публічних закупівель під час формування очікуваної вартості предмета закупівлі «Генератор дизельний HG 150BD (в капоті) HERTZ (новий), з дизельним двигуном «BAUDOUIN, 1500 об/хв., максимальною потужністю 150 кВА при cos = 0,8, напругою 230/400 В, частота 50 Гц», ДК 021:2015:31120000-3:Генератори, в кількості 1 шт. несумлінно ставлячись до своїх службових обов`язків, в порушення ст.ст. 7, 26 Бюджетного кодексу України, вимог ЗУ «Про публічні закупівлі», «Положення про уповноважену особу, відповідальну за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР», «Посадової інструкції фахівця з публічних закупівель» КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР», «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженої Наказом від 18.02.2020 № 275, не вжила необхідних заходів, спрямованих на вивчення ринкової вартості предмету закупівлі у вигляді «Генератор дизельний HG 150BD (в капоті) HERTZ», а саме, не здійснила маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та офіційних дилерів з відкритих джерел.

За результатом вказаних дій ОСОБА_7 між КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 укладено договір № 02/02/23 від 02.02.2023 про закупівлю генератору дизельного згідно з кодом ДК 021:2015:31120000-3:Генератори у відповідності з Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору, а саме «Генератор дизельний HG 150BD (в капоті) HERTZ (новий), з дизельним двигуном «BAUDOUIN, 1500 об/хв., максимальною потужністю 150 кВА при cos = 0,8, напругою 230/400 В, частота 50 Гц. Дизельний генератор змонтований на стальній рамі з віброізолюючими прокладками. Дизель-генератор оснащений системою контролю та керування з опціями автоматизації. Дизель-генератор постачається заправлений оливою та антифризом» у кількості 1 шт. на загальну суму 1 450 000 грн. без ПДВ.

Під час досудового розслідування встановлено, що вартість предмета закупівлі «Генератор дизельний HG 150 BD (в капоті) HERTZ (новий)», із характеристичними даними відповідно до специфікації до договору 02/02/23 від 02.02.2023, укладеного між КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР з ФОП « ОСОБА_10 », відповідно до висновку комісійної судової товарознавчої експертизи № 702/1/24 від 25.12.2024, становить 1 068 000 грн. без ПДВ.

Як наслідок, в результаті неналежного виконання ОСОБА_7 своїх службових обов`язків фахівця з публічних закупівель, що виразились у несумлінному ставленні до них під час формування очікуваної вартості предмета публічної закупівлі, Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради необґрунтовано перераховано бюджетні кошти за договором № 02/02/23 від 02.02.2023 на рахунок ФОП « ОСОБА_10 », відповідно до висновку судової економічної експертизи № 633 від 24.01.2025, на загальну суму 382 000 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам територіальної громади міста Харкова в особі КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, а саме: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Згідно інформаційної довідки № 411457130 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_7 на праві власності належить квартира, 1-кімнатна, загальна площа (кв.м): 32,4, житлова площа (кв.м): 16,7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає,щоз метою забезпечення кримінального провадження, недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об`єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є обґрунтовані підстави у накладенні арешту на квартиру, яка належить підозрюваній ОСОБА_7 . Оскільки є достатні підстави вважати, що майно, яке належить підозрюваній, може бути використано з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, а також відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням територіальній громаді міста Харкова.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання в повному обсязі, вважаючи, що наявні підстави для накладення арешту, визначені ст. 170 КПК України, крім того пояснила, що досудове розслідування наразі триває та даному етапі у кримінальнму провадженні не залучено потерпілого та не подавався цивільний позов, але встановлений розмір шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила проти накладання арешту на майно посилаючись на необґрунтованість підозри, зазначила, що закупівля проводилась за спрощеною процедурою та не за бюджетні кошти, що закупівля була здійснена за найменшою запропонованою ціною, а також наголосила, що підозрювана не приймала особистого рішення щодо здійснення закупівлі, вважала таке втручання у права підозрюваної, про яке просить прокурор, неспівмірним.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про накладання арешту на майно та додані матеріали, дійшов наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3, 6 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як визначено ч. 1 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Уклопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Положеннями ч. 1, 2, 6 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

За змістом наведених норм КПК України, для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідною умовою є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.За змістом ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Під час судового розгляду встановлено, що в провадженні провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000166 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

04.02.2025 року о 12 годині 28 хвилин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 ККУкраїни.

Відповідно до інформації з довідки № 411457130 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_7 на праві власності належить квартира, 1-кімнатна, загальна площа (кв.м): 32,4, житлова площа (кв.м): 16,7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майнавбачається, що ним порушується питання про накладення арешту на вищевказане нерухоме майноз метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Натомість, в матеріалах справи відсутня інформація щодо визнання будь-кого потерпілою особою в рамках даного кримінального провадження та копія заявленого цивільного позову до підозрюваної ОСОБА_7 , що підтвердив прокурор у судовому засіданні.

Окрім того, в порушення вимог ч. 8 ст. 170 КПК України подане клопотання не містить відомостей щодо вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, що позбавляє слідчого суддю можливості оцінити її співмірність розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення права володіння своїм майном, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст.173 КПК України, не надано доказів та не доведено правової підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у права та інтереси підозрюваної, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тож в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 167, 170 - 173, 395 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000166 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1