Ухвала

від 04.02.2025 по справі 188/1/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/256/25 Справа № 188/1/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Брагинівської сільської ради Синельниківського району, - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року (провадження № 1-кс/188/140/2025) про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_5

в режимі відеоконференції

прокурора ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на майно, яке вилучено за результатами проведення додаткового огляду 03 січня 2025 року котельні філії Олександропільської гімназії Брагинівського ліцею, розташованої за адресою: вул. Шкільна 11, с. Олександропіль, Брагинівської ТГ, Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом заборони власнику відділу гуманітарної політики Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 43974145) та іншим особам на відчуження, розпорядження та користування до прийняття остаточного рішення у кримінальному проваджені та/або скасування арешту, для забезпечення збереження вказаних речових доказів, а саме: 557 поліпропіленових мішків з паливними пелетами з лушпиння соняшника.

Арештовані речові докази у вигляді 557 поліпропіленових мішків з паливними пелетами з лушпиння соняшника зберігати у котельній Олександропільської гімназії Брагинівського ліцею ТГ, за адресою вул. Шкільна, 11 с. Олександропіль Брагинівська ТГ, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Слідчий суддя дійшов висновку, що відділом гуманітарної політики придбано за бюджетні кошти неякісний товар і його часткове отримання було 27 грудня 2024 року, тобто після оплати 22 грудня 2024 року. Відповідно до додаткового огляду встановлено наявність 557 поліпропіленових мішків із паливними пелетами, учасниками судового засідання значено про невідповідність якості отриманого товару, а тому, вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні та для проведення відповідних експертиз.

В апеляції:

- адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, адвокат посилається на те, що в клопотанні не зазначено, в чому саме проявились протиправні дії, чи йдеться про привласнення або розтрату. Крім того вказує на те, що в клопотанні не зазначено майно, яке на думку слідчого було привласнено, де це майно перебуває на час складання клопотання і чим дані факти підтверджуються.

Адвокат зазначає, що оскільки клопотання слідчого не містило жодних доказів вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вийшов за межі розгляду справи та послався не на матеріали справи, а на усні пояснення присутніх в судовому засіданні осіб, які не можуть бути доказами відповідно до положень КПК України.

Крім цього, адвокат зазначає, що в клопотанні не розкрито зв`язок між арештованим майном та кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки наведені обставини свідчать про існування господарсько-правових відносин.

Також адвокат зазначає, що сторони розірвали договір № 97 від 09 грудня 2024 року за взаємною згодою сторін, а тому, власником майна є ОСОБА_8 , а Брагинівська ТГ Синельниківського району не є власником арештованого майна.

Заслухавши сторони кримінального провадження, адвоката ОСОБА_5 та власника майна ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора який просив відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенція прозахист праві основоположнихсвобод єміжнародним договором,який закріплюєпевний перелікнайбільш важливихдля людинисуб`єктивнихправ.Складовою цієїКонвенції єокремі протоколи,які доповнюютьта розвиваютьїї положення.Статтею 1Протоколу №1до Конвенціївстановлено,що «кожнафізична абоюридична особамає правомирно володітисвоїм майном.Ніхто неможе бутипозбавлений свогомайна,інакше якв інтересахсуспільства іна умовах,передбачених закономабо загальнимпринципам міжнародногоправа».

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 171 КПК України, передбачений перелік обставин, які прокурор, слідчий повинні зазначати в клопотанні про арешт майна. Зокрема, в такому клопотанні мають бути зазначені підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном.

Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що в провадженні ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом виявлення протиправних дій з боку посадових осіб Брагинівської ОТГ та ФОП ОСОБА_8 щодо завищення цін на придбанняПаливних пелетів з лушпиння соняшнику. Сума завданого збитку встановлюється.

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 03 січня 2025 року в приміщення котельні філії Олександропільської гімназії Брагинівського ліцею було виявлено поліпропіленові мішки білого кольору у кількості 557 штук, які заповнені паливними пелетами з лушпиння соняшника.

Під час огляду, з кожного поліпропіленового мішка відібрано зразки паливних пелетів з лушпинь соняшника, які поміщено до безномерних поліетиленових пакетів у кількості 557 шт., які опечатано та вилучено до ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровське області.

Постановою слідчого від 03 січня 2025 року вилучені у ході додаткового огляду 557 поліетиленових безномерних пакетів із зразками паливних пелетів з лушпиння соняшника визнано речовими доказами.

За ствердженнями прокурора, ОСОБА_8 та його представника, та що не спростовується матеріалами справи, окремою ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року було накладено арешт на вказані вище зразки паливних пелетів з лушпинь соняшника та на даний момент із ними проводяться відповідні експертизи.

Крім того, як на момент розгляду клопотання слідчим суддею в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, на підставі наявної в матеріалах справи додаткової угоди до договору № 97 від 09 грудня 2024 року, договір між Брагинівською ТГ Синельниківського району та ФОП ОСОБА_8 було вже розірвано за взаємною згодою сторін та сплачені за договором грошові кошти повернуті Брагинівській ТГ Синельниківського району, що підтверджується платіжними інструкціями № 2КР5-5ХМ8-Х15М-М240 від 02 січня 2025 року на суму 1 918 000 гривень та № 2В10-Т150-РТН8-3Т8Х від 03 січня 2025 року на суму 151 800 гривень, а продукція за договором повернута у власність ФОП ОСОБА_8 .

Зі змісту розглядуваного клопотання, слідчий просить накласти арешт на саме на поліпропіленові мішки білого кольору у кількості 557 штук, які заповнені паливними пелетами з лушпиння соняшника з метою збереження речових доказів, при цьому, разом з посиланням на ст. 98 КПК України та декларування ст. 170 КПК України, вказує, що вилучене майно може бути використано у доказуванні обставин, що входять у предмет доказування.

Однак, із таким висновком не можна погодитись, з огляду на таке.

За вимогамист.98КПК України,речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктомкримінально протиправнихдій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку, а ні слідчим, а ні прокурором не доведено необхідності накладення арешту 557 поліпропіленових мішків з паливними пелетами з лушпиння соняшника, оскільки з цих мішків вже були відібрані зразки для проведення експертизи, а тому, така підстава для накладення арешту, як необхідність проведення експертизи, не є обґрунтованою.

Також враховується, що відповідно до вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

Частиною 4 ст. 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Ні слідчим, ні прокурором не доведено необхідності накладення арешту на 557 поліпропіленових мішків з паливними пелетами з лушпиння соняшника та не доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також не врахована розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та його наслідки для третіх осіб, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України.

Зазначені вище обставини слідчим суддею не з`ясовані, а тому таку ухвалу необхідно скасувати, а у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Брагинівської сільської ради Синельниківського району, - адвоката ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року (провадження № 1-кс/188/140/2025) про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме на 557 поліпропіленових мішків з паливними пелетами з лушпиння соняшника, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4